Володимир Петрович Горбаренко
Володимир Горбаренко (2014)
Народився	9 грудня 1957(1957-12-09) (67 років)  Обертин, Тлумацький район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	дипломат, літератор, перекладач
Alma mater	Факультет романо-германської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченкаd
Знання мов	англійська, іспанська, португальська, польська, російська і чеська

Володи́мир Петро́вич Горбаре́нко (нар. 9 грудня 1957, смт. Обертин, Івано-Франківська область) — український дипломат і літератор, перекладач.

Після закінчення факультету романо-германської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1979 по 1986 роки працював у Народній Республіці Мозамбік перекладачем португальської мови, спершу при Міністерстві оборони НРМ, а згодом у державній вугільній компанії «Carbomoc».

З 1986 по 1992 рік — старший інспектор відділу міжнародних зв'язків, викладач Київського державного педагогічного інституту іноземних мов.

Дипломатичну кар'єру розпочав у 1992 році на посаді аташе відділу візової політики Департаменту консульської служби МЗС України. У 1998—2001 рік — віцеконсул, консул Генерального консульства України в Чикаго (США)^[1].

На виборах Президента України 14 листопада 1999 року був головою дільничної виборчої комісії виборчої дільниці № 55 при ГКУ в Чикаго^[2].

З 2001 по 2004 рік — заступник начальника Управління кадрів та навчальних закладів — начальник відділу закордонних установ МЗС України.

У 2004—2008 рік — консул, виконувач обов'язків Генерального консула України в Сан-Франциско (США)^[3].

З 2008 по 2011 рік — радник Департаменту НАТО, заступник Директора Департаменту персоналу — завідувач відділу закордонних установ МЗС України.

У 2011—2015 рік — Генеральний консул України в Брно, Чехія^[4].

Має дипломатичний ранг Надзвичайного і повноважного посланника першого класу.

Вільно володіє шістьма іноземними мовами: англійською, іспанською, польською, португальською, російською, чеською. Переклав:

• з іспанської: оповідання Франсіско Канделя^[5], поезії Антоніо Мачадо,
• з португальської: лірику Міа Коуту, повість Філіпі Мата, вірші та роман Орланду Мендіша.

Володимир Горбаренко — співавтор збірки перекладів іспаномовних авторів «Світло у вікні», яка вийшла у 1986 році в серії «Зарубіжна новела» видавництва «Дніпро» (випуск 47-й,15 000 прим., 288 стор.)^[6].

Автор низки статей та есе у періодиці про португаломовні літератури та міжлітературні взаємини Анголи, Кабо-Верде і Мозамбіку. Спеціалізувався на літературі останнього — публікація у 1985 році роману Орланду Мендіша «Манливе марево життя» в перекладі Володимира Горбаренка стала однією з найяскравіших подій у літературному житті України того часу, що особливо відзначив видатний український письменник Роман Андріяшик:

	...Спершу після дитинства Африки за Ксав’є Орвілем — про епос міжрасових стосунків — роман «Манливе марево життя» Мендіша. У наші дні, можливо, за браком інформації, не знаходжу тої вершини мистецької совісті, історично продукованого таланту, який дарувала доля Мозамбіку Орландові Мендішу. Без всіляких сентиментальностей це коронний номер у прозі «Всесвіту». ...ПРО РОМАН «Манливе марево життя» можна говорити й говорити, бо це, мабуть, найбільше мистецьке відкриття наших днів. Бездоганна пластика, чудова мова в її значущих основах, досконала структурна побудова твору, афористичність письма, точні характеристики, написано кров’ю серця...
— Роман Андріяшик. «Світло і марево життя» // «Літературна Україна» №21 (4170) — 1986. — 22 травня. — С. 3.

• Почесна грамота Міністерства закордонних справ України (2012).
• Подяка Гетьмана Південноморавського краю Міхала Гашека, Чехія (2014).

• Міністерство закордонних справ України
• Посольство України в Чехії

• М. І. Жердинівська Мозамбікська література // Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1995. — Т. 3 : К—Н. — С. 401-419. — 496 с. — ISBN 5-88500-023-9.
• Роман Андріяшик «Світло і марево життя» // Літературна Україна. — № 21 (4170). — 1986. — 22 травня. — С. 3.
• Антоніо Мачадо Поезії / переклад Володимира Горбаренка // Прапор». — 1982. — № 5. — С. 58—62.
• Орланду Мендіш / В. П. Горбаренко // «Всесвіт», 1983 № 10 — С. 102.
• Орланду Мендіш Поезії / переклад Володимира Горбаренка // Всесвіт. — 1983. —  10. — С. 102—105.
• Міа Коуту Лірика / переклад Володимира Горбаренка // Всесвіт. — 1984. — № 7. — С. 94—98.
• Орланду Мендіш «Манливе марево життя» / переклад Володимира Горбаренка // Всесвіт. — 1985. — № 2. — С. 3—69.
• З мороку — до світла / В. П. Горбаренко // Всесвіт. — 1985. — № 2. — С. 69—70.
• Франсіско Кандель Собака і старий батько, які ніколи не існували / переклад Володимира Горбаренка // «Світло у вікні». — Київ: «Дніпро», 1986. — серія «Зарубіжна новела», випуск 47-й. — С. 167—177.
• Філіпі Мата Нльомуло / переклад Володимира Горбаренка // «Всесвіт». — 1987. — № 9. — С. 41—78.
• Володимир Горбаренко Knugoman (укр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 19 лютого 2020. 
• Foreign Consular Offices in the United States -- Fall/Winter 1999. U.S. Department of State (англ.). Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 12 лютого 2020. 
• Foreign Consular Offices in the United States -- Spring/Summer 2001. U.S. Department of State (англ.). Процитовано 12 лютого 2020. 
• Foreign Consular Offices in the United States -- Summer 2006. U.S. Department of State (англ.). Процитовано 12 лютого 2020. 
• Генеральні консули України в іноземних державах // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.
• VII Міжнародний симпозіум україністів Центральної та Східної Європи, 21-23 серпня 2014 р., м.Оломоуц. Офіційний сайт НУХТ. Процитовано 15 лютого 2020. 
• Тарнашинська Л. Конференція в Оломоуці / Л. Тарнашинська // Слово і час. — 2014. — № 11. — С. 122-123.
• Ukrajinský večer v Brně (чес.). Ukrajinská iniciativa v ČR. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020. 
• Hold osvoboditelům moravské metropole (чес.). Městský výbor KSČM v Brně. Процитовано 19 лютого 2020. 
• Закарпатці на Міжнародному гастрофестивалі в Чехії. Голос Карпат. Процитовано 12 лютого 2020. 
• Харків взяв участь у туристичній виставці в Брно. Офіційний сайт Харківської міської ради. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 12 лютого 2020. 
• Харківська делегація відвідала місто-побратим Брно. Офіційний сайт Харківської міської ради. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2020. 
• Záznam diskuse z Ukrajinského večera Divadla Feste (чес.). M-XCLOUD Za oponou, Radio R Brno, Czech Republic. Процитовано 12 лютого 2020. 
• Svěcení řeckokatolického kostela Sv. Josefa 05.10.2014. Encyklopedie dějin města Brna (чес.). Процитовано 12 лютого 2020.