Гербо́вник, також гербівник^[1], гербо́вни́ця, кни́га гербі́в^[2] (пол. herbarz) — книга, яка містить в собі опис і зображення гербів (шляхетський родів, нобелів, бюргерів та окремих осіб, держав, міст, місцевостей, організацій тощо).

Вивчає гербовник (герби та їх походження) прикладна історична наука — геральдика. Гербовники були особливо розповсюджені в Європі в Середні віки. В основному (до 1772 р.) в період Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої українські, білоруські, польські, литовські герби були частиною спільної геральдичної культури. В період 1772–1917 р. відповідно до тодішнього законодавства українська шляхта в Російській імперії користувалась Дворянською Родовідною Книгою.

Гербовники існували вже в XIII ст. як турнірній список і принагідний збір гербів. З розвитком інституту герольда починається складання Гербовнику при палацах монархів.

Першим західноєвропейським гербовником, в якому описується український державний герб (Тризуб) є "Clipearium Teutonicorum" Конрада фон Муре, в якому він пише про герб "Руського короля, народ якого проживає далеко від Рейну".

Вже у XІV—XV ст. в західноєвропейських Гербовниках були присутні зображення гербів українського лицарства часів Великого Князівства Литовського, Руського та Жемантійського та Речі Посполитої:

• «Armorial Lyncenich» (брюссельський),
• «Codex Bergshammar» (стокгольмський),
• «Wapenboek Gelre» (нідерландський гербовник, створений Клаусом Хейненсоном)
• «Armorial de la Toison d'Or» — «Гербовник Золотого Руна» та ін.

Кілька гербів литовських і руських князів містить хроніка Констанцького собору Ульріха Рихенталя. Старовинним польським гербовником XV ст. є «Insignorum clenodiorum Regis et Regni Poloniae descriptor» (Jan Dlugosz).

Герби шляхти знаходяться у «Herbarz rycerstwa W. X. Litewskiego» В. Віюка-Кояловича. Проте там невелика частина гербів шляхти Великого Князівства Литовського.

• XV століття: Гербовник Шайблерів

• 1509: Livro do Armeiro-Mor
• 1675: Thesouro de Nobreza

Цікаві для української історії

• Гербовник Адама Бонецького
• Гербовник Каспара Несецького
• Гербовник Бартоша Папроцького
• Гербовник Северина Уруського
• Гербовник Теадора Жихлінського
• Гербовник дворянських родів Царства Польського
• «Малоросійський гербовник», В. Лукомський, В. Модзалевський, м. Київ, 1993 р. (репринт) — 300 с.
• У Російській імперії Загальний гербовник дворянських родів Російської імперії був заснований указом імператора Павла I від 20 січня 1797. У 1992 було випущено репринтне видання.

• За Незалежності у 2003 Товариство охорони старожитностей Київщини випустило книгу «Браницькі герба Корчак», в якій розповідається про історію магнатського роду Браницьких — з перших історичних відомостей про цей рід (XVI ст.) до подій часів Другої світової війни.

Жоден гербовник не є повним зібранням гербів шляхти своєї країни. У Франції була спроба складання повного Гербовника, також було спроба складання всіх гербів в «Armorial General». Тепер тільки сучасна Іспанська Герольдія займається реєстрацією гербів дворян всіх країн світу.

Гербовник у сестринських Вікіпроєктах
	Означення у Вікісловнику?
	Файли у Вікісховищі?

• Гербовники // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 220.
• Гербовник білоруської шляхти (укр.)
• Оршанський гербовник (укр.)
• Малий гербовник новогрудської шляхти (укр.)
• Малий гербовник рогачовської шляхти (укр.)
• Малий гербовник холопеницької шляхти (укр.)