Гаетанське герцогство (італ.Ducato di Gaeta), також відоме як Гаетанська республіка (італ.Repubblica di Gaeta) — середньовічна торгова морська республіка в Південній Італії з центром у Гаеті. Виникла на початку IX століття, коли місцева громада почала ставати більш незалежною від Візантії і відстоювала свою незалежність в боротьбі з лангобардами та сарацинами. Припинила існування внаслідок захоплення норманами і включення до норманського Герцогства Апулії і Сицилійського королівства. Головним джерелом відомостей про Гаетанську республіку є Codex Diplomaticus Caietanus[1].
Зростання впливу роду Доцибілів
Першим консулом Гаети був Костянтин, який правив з 839 року разом із сином Марином. Він був прихильником Візантії та васалом неаполітанського дукиАндрія II (834—840). Костянтин відгукнувся на заклик наступного неаполітанського дуки Сергія I об'єднати християнські держави Кампанії в «Лігу Кампанії» для боротьби з сарацинською загрозою. Об'єднаний флот «Ліги Кампанії» завдав декілька важливих поразок сарацинам, таких як в битві біля Лікози (846) і битві при Остії (849).
Костянтин захищав місто від нападів сарацинів, однак в 866 році він був силою зміщений Доцибілом I, який став засновником династії та de facto забезпечив незалежність Гаети.
Династія Доцибілів наполегливо намагались підвищувати значення Гаети, вдаючись до укладення різного роду союзів. Вони об'єднувались з сарацинами проти християн, з папою — проти самих сарацинів. Будували величезні палаци, підносячи престиж міста та демонструючи його достаток. Залишались васалами Візантії, здобули славу під її знаменами у битві при Гарільяно. Головним успіхом Доцибілів стало виведення Гаети зі складу Неаполітанського дукату.
Доцибіл II у 933 першим прийняв титул герцога. Період його правління виявився зенітом могутності Гаети, проте він сам заклав початок ослаблення герцогства, запровадивши поділ володінь під час спадкування престолу.
У 1032 році, після династичної кризи, Доцібілі, що владарювали до цього моменту, змушені були підпорядкувати Гаету князівству Капуа, і протягом наступних шістдесяти років незалежні герцоги чергувались з капуанськими васалами, поки в 1100 році нові нормандські герцоги не звільнили місто від влади Капуї і зберігали його незалежним до 1135 р[джерело?].
Норманське домінування
В 1135 році останній норманський герцог Гаети Річард III заповів його норманському королю Рожеру II Сицилійському[джерело?], який включив його до складу свого королівства.
.svg)
.svg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
