Габріеле Ферцетті

Габріеле Ферцетті
італ. Gabriele Ferzetti Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніітал. Pasquale Ferzetti Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився17 березня 1925(1925-03-17)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Рим, Італія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер2 грудня 2015(2015-12-02)[2][3][4] (90 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рим, Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Італія
 Королівство Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьактор театру, кіноактор, актор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНаціональна академія драматичного мистецтваd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності19422015
ДітиAnna Ferzettid Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbnm0275213
Нагороди та премії

CMNS: Габріеле Ферцетті у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Габріеле Ферцетті (італ. Gabriele Ferzetti, справжнє ім'я — Паскуале, 17 березня 1925(19250317), Рим — 2 грудня 2015, Рим) — італійський театральний і кіноактор.

Життєпис

З ранніх років цікавився театром. У 17 років вступив до Академії драматичного мистецтва Сільвіо Д'Аміко, після чого грав в театрі (зокрема, в п'єсах Луїджі Піранделло і Теннессі Вільямса. З 1942 року — в кіно. У 1953 році виступав партнером Джини Лоллобриджиди у фільмі режисера Маріо Сольдаті «Провінціалка» — за цю роль Ферцетті було відзначено престижною італійською кінопремією «Срібна стрічка»[7][8][9].

Незабаром після цього відбулося знайомство Ферцетті з Мікеланджело Антоніоні, який дав йому головні ролі в двох своїх фільмах: «Подруги» (1955) і «Пригода» (1960). Ферцетті приніс новий кінообраз в італійське кіно неореалізму — його елегантні і аристократичні герої прийшли на зміну відчайдушним мачо періоду італійського економічного дива. Надалі він виконував найрізноманітніші ролі в картинах різних режисерів, жанрів і країн: «Три кімнати на Мангеттені» Марселя Карне (1965), «Кожному своє» Еліо Петрі (1967, за цей фільм Ферцетті отримав другу «Срібну стрічку»), «Одного разу на Дикому Заході» Серджо Леоне (1968), «На секретній службі Її Величності» Пітера Ганта (1969), «Нічний портьє» Ліліани Кавані (1974). Всього Габріеле Ферцетті виконав ролі більш ніж у 100 фільмах[8][9]

Вибіркова фільмографія

Примітки

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1061361209 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Find a Grave — 1996.
  3. а б Discogs — 2000.
  4. Filmportal.de — 2005.
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  7. È morto Gabriele Ferzetti, il «marito tradito» dalla Lollo (італ.). Corriere della sera. 2 грудня 2015. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 3 лютого 2016.
  8. а б Addio a Gabriele Ferzetti, il seduttore introverso del nostro cinema (італ.). La Repubblica. 2 грудня 2015. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 3 лютого 2016.
  9. а б Il cinema piange Gabriele Ferzetti, aveva 90 anni (італ.). 2 грудня 2015. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 3 лютого 2016.

Посилання