Зараз по вулиці курсує тролейбусний маршрут 6 («Крошня — ЗОК») й трамвай (на ділянці між майданом Перемоги та вулицею Небесної Сотні).
Забудова
Переважає багатоповерхова житлова забудова періоду масового будівництва житла за типовими проєктами (1960 — 1990-х рр.). Наявна малоповерхова житлова, громадська і промислова забудова другої половини ХІХ — початку ХХ століття (зосереджена між переважно вулицями Перемоги та Князів Острозьких, здебільшого несуцільно — поміж багатоповерхової житлової забудови).
№ 9 — житловий (прибутковий) будинок А.Аршенєвського (1908 рік);
№ 36 — комплекс будівель хмелефабрики купця Псахіса (1890 рік).
Історія
Історія зміни назви
Попередні назви вулиці — Мала Київська, Іларіонівська, Котовського.
Історична (перша) назва вулиці — Мала Київська (у другій половині ХІХ століття). Наступна назва — Ілларіонівська — була у вжитку протягом другої половини ХІХ століття та перших десятиліть ХХ століття. Не пізніше 1931 року перейменована на вулицю Котовського.
У лютому 2016 року міський голова Житомира своїм розпорядженням перейменував 86 вулиць, серед яких й вулицю Котовського на вулицю Михайла Грушевського[3].
Пропозиції щодо перейменування
Зважаючи на те, що в березні 1918 року в Житомирі працювала Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським, комісією з топоніміки при виконкомі Житомирської міськради було прийнято рішення перейменувати вулицю Котовського на вулицю Михайла Грушевського. Проти цього виступили пенсіонери-мешканці вулиці. Вони направили міській владі колективну скаргу з 283 підписами. Однак 2008 року депутати Житомирської міськради не змогли перейменувати вулицю на вулицю Михайла Грушевського. Тоді депутатам від БЮТ і «Нашої України» не вдалося набрати необхідної кількості голосів для затвердження відповідного рішення сесії. Проти перейменування вулиці виступили депутати від КПУ і СПУ.[4]
При цьому вулицю Котовського у Вінниці перейменували на честь Грушевського.[5]
Націоналістичні сили Житомира вимагали надати вулиці Котовського ім'я Героїв Базару, але це вперто відкидала топонімічна комісія при Житомирському міськвиконкомі. Після революції 2013-14 років до міської ради внесено пропозиції від низки громадських організацій щодо перейменування вулиць. Вулиці Котовського пропонували надати ім'я Грушевського[6]
Історія формування вулиці
На відрізку між майданом Перемоги та Східною вулицею, вулиця Михайла Грушевського формувалася згідно з Генеральними планами міста 1827, 1845-1855 рр., за якими мала з'єднувати Соборний майдан (нині майдан Перемоги) зі східною межею міста, що передбачалася вздовж проєктної Східної вулиці. Протягом початку — середини ХІХ століття вісь проєктної вулиці (майбутньої Михайла Грушевського) перетинали: численні земельні угіддя, траса старої поштової Петербурзької дороги (не збереглася окрім фрагменту, а саме Гончарної вулиці)[7], дорога, що з'єднувала Гончарний хутір зі шляхом на Київ (нині частково Гончарний провулок)[8], дорога від шляху на Київ до садиби Гейнча (нині провулок Художника Канцерова)[9], а також декілька садиб на Гейнчівці (в районі перехрестя з нинішньою вулицею Івана Мазепи) та річка Коденка (поблизу з нинішнім перехрестям вулиць Покровської та Михайла Грушевського).[10][11]
Упродовж другої половини ХІХ століття сформувалася ділянка вулиці від Соборного майдану (нині майдан Перемоги) до Крошенської вулиці (нині вулиця Князів Острозьких) та переважна кількість забудови обабіч даної ділянки.[10][12] Серед забудови вулиці, що сформувалася до початку ХХ століття виділяється комплекс будівель Волинської духовної семінарії (1902 рік побудови)[13], будинок Аршенєвського в стилі неоготики[14], будівлі хмелефабрики купця Псахіса (1890 р. побудови[2]).
До початку Другої світової війни вулиця сформувалася в нинішніх межах. Забудова між нинішніми провулками Художника Канцерова та Меблевим відсутня.[10]
У 1960-х роках почала формуватися забудова вулиці типовим житлом. Сучасна багатоповерхова забудова здебільшого сформувалася у 1960 — 1990-х рр., у тому числі за рахунок знесення старої садибної.
З 1955 по 1966 рік вулицею здійснювався рух трамваїв за маршрутом «Центр-Вокзал». Зараз трамвайна лінія залишена лише на відрізку від майдану Перемоги до вулиці Небесної Сотні. Рух тролейбусів розпочався 1986 року[15].
Примітки
↑Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 90. ISBN966-690-084-X.
