Забудова вулиці переважно представлена індивідуальними житловими будинками садибного типу 1960-х років побудови.
Історичні відомості
Історія назви
Перша назва — вулицяЛесі Українки. У 1995 році вулиця названа на честь української письменниці, матері Лесі Українки Ольги Петрівни Косач, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка.
Історія формування вулиці
Вулиця та її забудова почали формуватися у 1950-х роках як нова ділянка вулиці Лесі Українки.
Нову ділянку вулиці Лесі Українки між нинішніми вулицями Івана Мазепи й Східною прокладено у 1950-х роках згідно з генеральним планом 1852 року, яким передбачалося продовження тодішньої Прохорівської вулиці до перехрестя зі Східною.
У ХІХ сторіччі на території, де нині знаходиться вулиця Олени Пчілки пролягала північна межа садиби значних землевласників Гейнчів. З новозапланованою у 1852 році ділянкою тодішньої Прохорівської вулиці майже збігався Старогончарний шлях, що включав у себе нинішню Старогончарну вулицю й провулок Косачів та прямував далі на північний схід.
До 1950-х років територія, де згодом почне забудовуватися майбутня вулиця Олени Пчілки, відносилася до земель хутора Перша Хінчанка та була вільною від забудови.
Первинна забудова вулиці сформувалася до кінця 1960-х років.
У 1995 році цю ділянку (між нинішніми вулицями Івана Мазепи та Східною) тодішньої вулиці Лесі Українки, ізольовану забудовою від основної частини вулиці Лесі Українки, виділено в окремий топонімічний об'єкт — вулицю Олени Пчілки. Житлові будинки вздовж вулиці зі зміною нумерації переадресовано з вулиці Лесі Українки до нової вулиці.
Примітки
↑Мокрицький Г.П. (2003). Всі вулиці Житомира: Топографічний і топонімічний довідник. Житомир: Волинь. ISBN966-690-030-0.
Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — ISBN 966-690-084-X.