Вулиця та її історична забудова формувалися упродовж другої половини ХІХ століття згідно з генеральними планами міста середини ХІХ століття у вільній від забудови місцевості Дівоче Поле, що до 1863 року належала жіночому католицькому монастиреві сестер-милосердя (шаріток).[2] У першій половині ХІХ століття вісь запроєктованої вулиці перетинала польова дорога, що з'єднувала Велику Бердичівську вулицю з монастирем сестер Шаріток.
Наприкінці ХІХ століття сформувалася згідно з генпланом між вулицями Пушкінською та Синельниківською. У першій половині ХХ століття ділянка вулиці між нинішніми вулицями Фещенка-Чопівського та Синельниківською зникла, вулиця стала коротшою на квартал.
У 1929 році Дівоча вулиця перейменована на вулицю Червоного Хреста, оскільки з 1895 року на вулиці знаходиться лікарня Червоного Хреста.
Примітки
↑Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 293. ISBN966-690-084-X.
↑Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю. (2007). Житомир: Підручна книга з краєзнавства. Житомир: Косенко. с. 178. ISBN978-966-8123-67-2.
Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — ISBN 966-690-84-X.