PROFILPELAJAR.COM

Вахушті Багратіоні
Вахушті Багратіоні
груз. ვახუშტი ბაგრატიონი
Народився	1696 ; Тифліс, Картлійське царство
Помер	1757 ; Москва, Російська імперія
Поховання	Нове Донське кладовище
Країна	Картлійське царство ; Картлі-Кахетинське царство ; Російська імперія
Діяльність	географ, історик, картограф
Галузь	географія , історія і картографія
Знання мов	грузинська і російська
Конфесія	Грузинська православна церква
Рід	House of Mukhranid
Батько	Вахтанг VI
Брати, сестри	Тамара Картлійська , Princess Ana of Kartlid , Бакар III , Багратіоні Георгій Вахтанговичd і Prince Paata of Kartlid
Діти	Ivan Vakhushtovich Bagrationd і Iotam Bagrationd
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Вахушті Багратіоні (груз. ვახუშტი ბაგრატიონი, 1696–1757) — грузинський принц (батонішвілі), географ, історик і картограф. Його основні історико-географічні праці «Опис Королівства Грузія» та «Географічний атлас» були внесені до Світового реєстру ЮНЕСКО «Пам'ять світу» у 2013 році^[1].

Біографія

Син картлійського короля Вахтанга VI (правив у 1716—1724), народився в Тбілісі 1696 року. Навчався у братів Гарсеванішвілі та римо-католицькій місії. Вільно володів грецькою, латинською, французькою, турецькою, російською та вірменською мовами.

Його ім'я Вахушті походить від давньоіранського vahišta- («чудовий»).

У 1719 і 1720 роках він брав участь у двох походах проти повсталого еріставі Шанше Ксані. З серпня по листопад 1722 року був намісником царства за відсутності батька під час Гянджінського походу. Пізніше він служив воєначальником у Квемо Картлі. Після османської окупації Картлі він мігрував з царем Вахтангом до Російської імперії в 1724 році. Помер у Москві в 1757 році. Похований у Донському монастирі в Москві.

Праці

Більшість його творів були написані або завершені в Москві. Найвідоміші — «Опис королівства Грузії» (завершений 1745 р.), «Географічний опис Грузії» (завершений 1750 р.) і два географічних атласи Кавказького регіону, що супроводжуються зображеннями кількох історичних гербів (1745–46).

Незабаром твори Вахушті були перекладені російською, а згодом і французькою і слугували путівником для багатьох тогочасних європейських учених і мандрівників на Кавказ аж до початку 20 століття.

Він також завершив разом зі своїм братом, принцом Бакаром, надрукування Біблії грузинською мовою, яке було лише частково виконано їхнім батьком Вахтангом VI. З цією метою він заснував у своєму підмосковному будинку друкарню, навчив друкарського мистецтва кількох грузинських священнослужителів і завершив перше друковане видання Біблії грузинською мовою в 1743 році. Згодом друкарню було переведено до Москви, де було надруковано кілька релігійних творів грузинською мовою.