PROFILPELAJAR.COM

Бондаренко Григорій Антонович
Бондаренко Григорій Антонович
Народження	31 січня (12 лютого) 1892 ; Новогеоргіївськ, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть	31 січня 1969 (76 років)
	Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія; СРСР
Жанр	жанрове малярство і пейзаж
Навчання	Одеське художнє училище (1915) і Вищий художньо-технічний інститут (1927)
Діяльність	художник
Вчитель	Костанді Киріак Костянтинович, Творожников Іван Івановичd, Залеман Гуго Робертовичd, Петров-Водкін Кузьма Сергійович і Конашевич Володимир Михайловичd
Відомі учні	Тараненко Валентин Григорович, Тарасенко Олександр Петрович, Ткачова Антоніна Яківна, Базилевич Анатолій Дмитрович, Редькін Олександр Архипович, Самусь Анатолій Федорович, Петров Володимир Іванович, Гольба Володимир Федорович, Лєнчин Віталій Іванович, Ненадо Володимир Спиридонович, Двейрін Анатолій Борисович, Свердлов Борух Герцевич, Глущук Федір Тимофійович, Рябова Євгенія Дмитрівна, Канторович Лев Юхимович, Карнаух Петро Михайлович, Шевченко Віталій Іванович, Спіцевич Євген Андрійович, Воловик Віктор Петрович, Головаш Юрій Михайлович, Дикий Андрій Арсентійович і Кобиленков Михайло Васильович
Працівник	Харківський художній інститут і Харківський художньо-промисловий інститут
Член	Національна спілка художників України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондаренко.

Григо́рій Анто́нович (Августович) Бондаре́нко (нар. 12 лютого 1892, Новогеоргіївськ — пом. 31 січня 1969, Харків) — український радянський художник і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1938 року.

Життєпис

Народився 31 січня [12 лютого] 1892(18920212) року в місті Новогеоргіївську Херсонської губернії Російської імперії (нині затоплене водами Кременчуцького водосховища) в сім'ї робітника. Протягом 1909—1911 років навчався у Віленській художній школі; у 1911—1915 роках — в Одеському художньому училищі, у майстерні Киріака Костанді. Упродовж 1915—1917 років навчався у Петербурзькій академії мистецтв, де його викладачами були зокрема Гуго Залеман, Іван Творожников.

У 1920—1923 роках працював у Харківській майстерні Українського відділення РОСТА і розписував разом з Василем Єрмиловим Вощенківські казарми, а також разом з Анатолієм Волненком та Олександром Хвостенко-Хвостовим видавав агітаційні «Вікна сатири». Упродовж 1923—1927 років навчався у Вищому державному художньо-технічному інституті в Ленінграді у Кузьми Петрова-Водкіна, Володимира Конашевича.

Протягом 1927—1941 років працював дизайнером та ілюстратором художніх видань для дітей у Харкові, Одесі, Києві. Під час німецько-радянської війни працював у Чувашії та Башкирії.

У 1945—1969 роках викладав: з 1948 року — професор Харківського художнього інституту; з 1963 року — Харківського художньо-промислового інституту. Серед учнів: Валентин Тараненко, Олександр Тарасенко, Антоніна Ткачова, Анатолій Базилевич. Помер у Харкові 31 січня 1969 року.

Творчість

Малював для журналів Харкова і Києва: «Червоний Перець» (1922), «Тук-тук» (1929), «Жовтень» (1934—1936). Автор ілюстрацій до творів:

«Муму» Івана Тургенєва (Харків; Одеса, 1934);
«Пошта» Самуїла Маршака (Харків, 1935);
«Лист товаришу Ворошилову» Лева Квітка (Харків, 1935; 1937);
«Два Мишуки» Г. Бондаренка (Харків, 1940);
«Вишеньки» Лесі Українки (Харків, 1947);
«Бородіно» Михайла Лєрмонтова (Харків, 1948).

Працював у галузі станкової графіки, створював жанрові композиції, пейзажі, переважно у техніці літографії. Серед робіт:

«Харків. Пам'ятник Тарасу Шевченку» (1936);
«Олександр Пушкін серед циган» (1937);
«Похорон Вакуленчука» (1940, літографія);
«1918 рік. Партизани» (1948, літографія);
«Малий Іван Франко слухає народні мелодії» (1956);
«Харків. Вулиця Університетська» (1960);

на Шевченківську тему

«Тарас Шевченко в Орській фортеці» (1939, літографія; Національний художній музей України);
«Тарас Шевченко серед селян» (1939, літографія; Національний музей Тараса Шевченка);
«Тарас Шевченко у Енгельгардта» (1961, літографія; Національний музей Тараса Шевченка);
«Маленький Тарас слухає оповідання діда» (1961, літографія; Національний музей Тараса Шевченка);
«Тарас Шевченко і його земляк А. Обеременко» (1961, літографія; Національний музей Тараса Шевченка);
«Малий Тарас слухає свого діда Якима» (1964, кольорова літографія);

індустріальні пейзажі і композиції

серія «Донбас» (1945—1947, кольорові літографії);
«Вирубка металу» (1947);
«Краматорськ. Діюча домна» (1947, папір, вугілля; Національний художній музей України)^[1];
«Каховка» (1953);
«Ливарний двір» (1957);
«Чищення ковша» (1957);
«На металургійному заводі» (1957);