Беренгар I

Беренгар I
італ. Berengario
лат. Berengarius
Народився840-ві
Чивідале-дель-Фріулі, regional decentralization entity of Udined, Фріулі-Венеція-Джулія, Італія
Помер7 квітня 924[1]
Верона, Італійське королівство, Священна Римська імперія[1]
Діяльністьполітик
Титулemperor of the Occidentd[2], Список королів Італії[2], Список королів Італії[2] і Список королів Італії[2]
Посадаімператор Заходу
РідУнрошиди
БатькоЕбергард
МатиГізела Франкська
Брати, сестриIngeltrudd, Adelardod, Унрух III і Heilwise of Friulid
У шлюбі зBertila of Spoletod і Anne de Provenced
ДітиGisela of Friulid і Bertha, Abbess of Santa Giulia in Bresciad

Беренгар (*бл. 845—†7 квітня 924) — маркграф Фріульський (874—890), король Італії (як Беренгар I) (887—924 з перервами), римський імператор (915—924).

Маркграф Фріульський

Походив з роду Унрошидів. Його батьком був маркграф Ебергард, матір'ю — принцеса Гізела, дочка імператора Людовика I Благочестивого.

Джерела

  • Previté Orton, C. W. «Italy and Provence, 900—950.» The English Historical Review, Vol. 32, No. 127. (Jul., 1917), pp 335—347.
  • Reuter, Timothy (trans.) The Annals of Fulda. (Manchester Medieval series, Ninth-Century Histories, Volume II.) Manchester: Manchester University Press, 1992.
  • Reuter, Timothy. Germany in the Early Middle Ages 800—1056. New York: Longman, 1991.
  • MacLean, Simon. Kingship and Politics in the Late Ninth Century: Charles the Fat and the end of the Carolingian Empire. Cambridge University Press: 2003.
  • Wickham, Chris. Early Medieval Italy: Central Power and Local Society 400—1000. MacMillan Press: 1981.
  • Tabacco, Giovanni. The Struggle for Power in Medieval Italy: Structures and Political Rule. (Cambridge Medieval Textbooks.) Cambridge: Cambridge University Press, 1989.
  • Llewellyn, Peter. Rome in the Dark Ages. London: Faber and Faber, 1970. ISBN 0-571-08972-0.
  • «Berengar [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.].» (2007). Encyclopædia Britannica

Примітки

Королівські титули
Попередник:
Карл III
Король Італії
887 – 924
титул оскаржували:
Гвідо Сполетським (888 – 894)
Ламберт Сполетський (891 – 898)
Арнульф Каринтійський (896 – 899)
Ратольд (896)
Людовик III (900 – 905)
Рудольф II Бургундський (922 – 933)
Наступник:
Рудольф
титул оскаржував
Гуго
Попередник:
Людовик III
імператор Священної Римської імперії
915924
Вакантний
Наступний носій титулу
Оттон I
Попередник:
Унрух III
маркграф Фріульський
874890
Наступник:
Вальфред