PROFILPELAJAR.COM

Бантустан («гомленд», батьківщина) — назва, що існувала до 1978 року для квазідержавних утворень чорного населення в ПАР та Намібії, створених у 1960-х рр. за племінною ознакою.

Десять бантустанів перебували в ПАР і десять — перебували під її управлінням ПЗА. Метою їх створення було зосередити на обмеженій території представників однієї народності, що робило бантустани етнічно гомогенними.

Термін «бантустан» почав використовуватися в кінці 1940-х років. Він утворений шляхом складання кореня банту і суфікса -стан. Спочатку він застосовувався в першу чергу критиками системи резервацій (англ. homeland, афр. tuisland). Сьогодні слово «бантустан» може використовуватися в зневажливому сенсі, позначаючи країну або регіон, що не володіють повним суверенітетом.

Деякі бантустани отримали «на папері» незалежність (Транскей, Венда, Бопутатсвана і Кіскей в ПАР; Східний Капріві (Лозі), Каванголенд і Овамболенд в ПЗА); ще кілька (Квазулу, Лебова, Кваква) отримали обмежену автономію. Статус бантустанів як суверенних незалежних держав не отримав міжнародного визнання.

Однак формальна «незалежність» бантустана Бопутатсвана надала можливість організувати в ПАР гральний бізнес, який законодавством цієї країни був заборонений. На території Бопутатсвани було побудоване місто-казино Сан-Сіті.

Життя в бантустанах

Бантустани були в цілому бідні і мали мало робочих місць. Одним з основних джерел доходу були гральний бізнес і топлес-шоу, заборонені Національною Партією як аморальні. Ця обставина прямо підштовхнула до створення мегакурортів, таких, як Сан-Сіті в бантустані Бопутатсвана. Крім того, деякі бантустани випускали власні поштові марки.

Іншим джерелом фінансових вливань була пряма допомога Преторії. Наприклад, в бантустані Транскей в 1985 р вона становила 85% надходжень до бюджету. Нерозвиненість економіки і корупція місцевої влади прямо підштовхували населення бантустанів шукати роботу на «білій» території ПАР. Так, до 65% населення бантустану Бопутатсвана постійно працювало за його межами.

Не дивно, що бантустани були вкрай непопулярні у міського чорношкірого населення. Їх жителі були змушені перебувати в ПАР на правах «іноземних робітників». Багато осіб, приписані до того чи іншого бантустана, ніколи в ньому не жили, або походили з інших місць. Розподіл бантустанів за етнічним принципом в умовах змішування різних народностей не завжди відповідало дійсності.

Після апартеїду

Ліквідація бантустанів була центральним елементом програми Африканського національного конгресу. Після 1994 року вони були включені назад до складу ПАР. Цей процес, як правило, був мирним, але в деяких випадках зустрів опір місцевих еліт. Важким був розпуск бантустанів Бопутатсвана і Кіскей. У Кіскей в березні 1994 року були введені війська.