У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див.
Апостолов .
Мефодій Максимович Апо́столов (рум. Mefodie Apostolov ; 24 травня 1915 , Суклея — 22 листопада 2004 ) — молдавський радянський актор .
Народився 11 [24] травня 1915 (19150524 ) Суклеї (нині Слободзейський район Молдови ). 1937 року закінчив Одеське театрально-художнє училище і був направлений у Тирасполь до Першого молдавського драматичного театру , який, після приєднання Бессарабії до СРСР , у 1940 році переїхав до Кишинева .
Брав участь у німецько-радянській війні . Після війни продовжив роботу в театрі. Член ВКП(б) з 1948 року. З 1958 року — голова президії Театрального товариства Молдавської РСР. Обирався депутатом Верховної Ради Молдавської РСР 4-го і 8-го скликань. Помер 22 листопада 2004 року[ 2]
Театральні ролі
Ролі у кіно
голова журі («Ляна» , 1955);
адвокат («При спробі до втечі» , 1965);
апостол («Потрібен воротар» , 1967);
Іліє Гроссу («Крутизна» , 1970);
Ніколає Гице («Червона хуртовина» , 1971);
епізод («Офіцер запасу» , 1971);
полковник Пинтя («Останній гайдук» , 1972);
епізод («Врятоване ім'я» , 1972);
епізод («Тихоня» , 1973);
молдавський боярин («Дмитрій Кантемір» , 1973);
епізод («Гнів» , 1974);
Кожухарь («Довгота дня» , 1974);
Петров («Чоловіки сивіють рано» , 1974);
турок («Кінь, рушниця і вільний вітер» , 1975);
директор заводу («І прийде день...» , 1979);
Дмитре («Велика – мала війна» , 1980);
епізод («Шуліки здобутком не діляться» , 1988);
Герасим Іонович Костенко («Кодри», 1990—1991);
іноземний турист («Чоловічий характер, або Танго над прірвою 2» , 1999).
Д. И. Прилепов С. С. Мокульский — Москва: Советская энциклопедия, 1961. Стовп. 248. (рос.) ;Апостолов Мефодий Максимович // Советская Молдавия : краткая энциклопедия / гл. ред. И. К. Вартичан . — Кишинев : Главная редакция Молдавской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 20—21.(рос.) 
