Аньхоай
安徽省, Ānhuī Shěng
Адм. центр	Хефей
Країна	КНР[1]
Межує з: сусідні адмінодиниці Хенань, Шаньдун, Цзянсу, Чжецзян, Цзянсі, Хубей  ?
Населення
- повне	60 300 000 осіб (2012), 59 500 510 осіб (2010)[2], 61 027 171 осіб (2020)[3]
Площа
- повна	139 000 км²
Висота
- максимальна	(Lianhua Peakd )
Часовий пояс	UTC+8
Губернатор	Li Guoyingd і Wang Qingxiand
Вебсайт	ah.gov.cn
Код ISO 3166-2	CN-AH
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аньхой

Провінція Аньхо́й (кит. 安徽省, пін. Ānhuī shěng; правильна транскрипція українською — Аньхуей) — провінція на Сході Китаю, в пониззі річок Хуайхе і Янцзи.

Площа 139,9 тис. км². Населення 64,610 млн чоловік (2007, 8-е місце серед провінцій).

Адміністративний центр місто Хефей. Великі міста: Аньцін, Бенбу, Уху.

Північна частина провінції Аньхой — продовження Великої Китайської рівнини; центральна частина — погорбована рівнина, яку перетинає хребет Хуаншань (1864 м), південь провінції Аньхой — нагір'я.

Клімат субтропічний, мусонного типу.

Пересічна температура січня 4-1°, липня +28°.

Опадів 700—1100 мм на рік.

Найбільші річки Янцзи і Хуайхе. Багато озер, найбільші — Хунцзеху і Чаоху. Ґрунти на рівнині алювіальні.

Ліси займають 16 % території.

Територія провінції була частиною стародавнього царства Чу, пізніше увійшла до складу імперії Цинь. Окрема провінція Аньхой була створена в 1667 році, після завоювання Китаю маньчжурами, шляхом об'єднання округів Аньцин і Хойчжоу, і названа по їх перших складах.

Провінція поділяється на 16 міських округів.

Карта	№	Українська назва	Китайська назва	Піньінь
	1	Хефей	合肥市	Héféi Shì
	2	Аньцін	安庆市	Ānqìng Shì
	3	Бенбу	蚌埠市	Bèngbù Shì
	4	Бочжоу	亳州市	Bózhōu Shì
	5	Сюаньчен	宣城市	Xuānchéng Shì
	6	Чичжоу	池州市	Chízhōu Shì
	7	Чучжоу	滁州市	Chúzhōu Shì
	8	Фуян	阜阳市	Fǔyáng Shì
	9	Хуайбей	淮北市	Huáiběi Shì
	10	Хуайнань	淮南市	Huáinán Shì
	11	Хуаншань	黄山市	Huángshān Shì
	12	Луань	六安市	Lù'ān Shì
	13	Мааньшань	马鞍山市	Mǎ'ānshān Shì
	14	Сучжоу	宿州市	Sùzhōu Shì
	15	Тунлін	铜陵市	Tónglíng Shì
	16	Уху	芜湖市	Wuhú Shì

Аньхой — один з головних сільсько-господарських районів країни. Основна галузь сільського господарства — землеробство.

Головні культури: рис, пшениця, соя, бавовник, ріпак, чай, тютюн. Щодо збору чаю, ріпаку та тютюну Аньхой займає одне з провідних місць в Китаї.

В 1950-ті роки виконано великий комплекс робіт по регулюванню течії р. Хуайхе та збільшенню площ зрошуваних земель (до 90 % всієї орної землі в 1959).

Швидко розвиваються гірнича промисловість (видобування вугілля в Хуайнанському родовищі, заліз. руди в Мааньшані, мідної руди в Тунгуаньшані та Аньціні, алунітів у Луцзяні), металургійна промисловість (Мааньшаньський металургічний комбінат, Тунгуаньшаньський мідеплавильний комбінат), машинобудівна, текстильна, паперова, харчова промисловість.

Основний вид транспорту — водний (70 % вантажообігу).

Протяжність залізниць 703 км.

У м. Сі провінції Аньхой народився талановитий художник Сюй Гу (1824—1896). У повіті Тайху народився релігійний діяч Чжао Пучу (1907-2000)

• 2162 Аньхой — астероїд, названий на честь міста^[4].
• Комплекс виробництва олефінів в Хуайнані

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

• Аньхой // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.