Антоніс Мор
Anthonis Vor van Dashorst
При народженні	Антоніс Мор ван Дасхорст
Народження	між 1517 і 1520 Утрехт
Смерть	1576 або 1577
	Антверпен
Національність	нідерландець
Країна	Нідерланди
Жанр	портрет
Діяльність	художник, візуальний митець
Напрямок	Відродження
Покровитель	кардинал Гранвелла
Вплив на	художників Іспанії, Німеччина та Нідерландів
Член	Антверпенська гільдія святого Луки[d]
Твори	релігійні композиції, портрети
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей Прадо, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтва Метрополітен[1], Autonoom Gemeentebedrijf Museum Leuvend, Центральний музей Утрехта, Delft Municipal Museumsd, Рейксмузей, Музей Принценгоф, Мауріцгейс, Національна галерея, Museumslandschaft Hessen Kassel, Національний музей старовинного мистецтва, Ермітаж, Музей образотворчого мистецтва Більбаоd, Елторп, Національний музей у Варшаві, Берлінська картинна галерея, Національна галерея, Музей історії мистецтв, Національна портретна галерея (Лондон), Музей Нової Зеландії Te Papa Tongarewad, Хантеріанський музей та картинна галереяd, Баварські державні колекції картин, Національний музей, Музей Фіцвільяма, Музей образотворчих мистецтв, Художній музей Північної Кароліни, Детройтський інститут мистецтв, Музей Конде, Національна галерея Ірландії, Палаццо Вольпі, Комо, Латиноамериканське товариство Америкиd, Королівські музеї витончених мистецтв[2], Huis Berghd[3], Галерея Уффіці, National Museum Paleis het Lood[4], Національний музей мистецтва Каталонії, Кассельська картинна галерея, Музей мистецтва та історії культуриd, Time museumd, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Кенвуд-хаус, Музей герцога Антона Ульріха, Британський музей, Музей Вікторії та Альберта, Музей Чорторийських, Галерея мистецтв Вокера, Музей Ласаро Гальдйано, Bristol City Museum and Art Galleryd, Brighton Museum & Art Galleryd, Ліхтенштейнський музейd, Королівський музей витончених мистецтв[5], Музей Лондона, Musea Brugged[6], Stanley & Audrey Burton Galleryd, Дескальсас-Реалес і Ка' д'Оро
Антоніс Мор у Вікісховищі

Антоніс Мор (Антоніс Мор ван Дасхорст нід. Anthonis Mor van Dashorst, англ. Anthonis Mor, італ. Antonio Moro, 1517/1520, Утрехт — 1576/1577, Антверпен) — художник з Нідерландів XVI століття. Займався релігійним живописом, але відомий як талановитий портретист XVI ст. в різних країнах Західної Європи. Більше відомий під італізованим прізвищем Антоніо Моро.

Точних відомостей про народження не збереглося. Вважається, що народився в місті Утрехт між 1517 та 1520 роками.

Навчався у художника Яна ван Скореля. Вважають, що Скорель один з перших майстрів Нідерландів, що зрозумів важливість і користь навчання в Італії, де була висока, тисячолітня, мистецька культура. Адже в Італії попри всі негаразди зберігалися архітектурні та мистецькі витвори різних епох і народів.

Скорель — особа видатна. Мандрував по Німеччині, Швейцарії, Італії, зробив паломництво в Палестину. Він був знайомим з Альбрехтом Дюрером. 1521 р. папський престол посів утрехтець Адріан VI. Скорель став його придворним живописцем. Папа помер через 2 роки і Скорель покинув Італію. З 1524 р. він в Утрехті. Десь з цієї пори у нього і навчався Мор.

Скорель в мистецтві займав компромісні позиції між живописом Нідерландів і маньєризмом Італії. У 1550 саме Скорель реставрував «Гентський вівтар», відомий твір художників — братів Ейк.

Ймовірно, Скорель брав з собою в Італію і учня Мора.

У 1547 році стає членом гільдії св. Луки в Антверпені. Знайомство з кардиналом Гранвеллою, єпископом Арраським. Починаються мандри Мора.

В Португалії малював портрети королеви Катаріни та її дітей. Працював в Мадриді в Іспанії. В період дипломатичних стосунків королівських родин Іспанії і Англії перебував в Лондоні. За портрет королеви Марії Кривавої одержав винагороди і звання лицаря. І знову столиця Іспанії — Мадрид, королівський двір.

Після робіт при королівському дворі Іспанії повернувся на батьківщину.

В портретах Мора ніяких впливів маньєризму не знаходять. Стиль портретів Мора — суворий, надто реалістичний, репрезентативний. Портрети слугували оздобою палаців і документами доби. Майже нема багатого тла с завісами, палацовими меблями. Але портрети Мора сповнені дрібниць, він любив речі і перли. Й умів добре передавати їх на полотні. Портрет короля Іспанії Філіппа ІІ досі вражає глибоким чорним тлом і розкішшю лицарських обладунків особи. Нечасто, але в його творчості виникають і привітні постаті (Маргарита Пармська), які залюбки створюватимуть майбутні майстри доби бароко.

Манера живопису мала потужний вплив на митців Іспанії. Саме від Мора йде лінія реалістичних портретів, позбавлених компліментів і ідеалізації. Ідеал в творах Мора був, але він ішов від переваг зовнішності самої моделі, помножений на велич та аристократизм.

Майстерність портретів Мора вражала сучасників. Коли про нього призабули, багато з його творів віднесли до пензля Гольбейна.

Автопортрет Мора має галерея Уффіці, де збирають автопортрети видатних митців.

Особливо великим був вплив Мора на портретистів Іспанії: Алонсо Санчеса Коельо, Хуана Пантоху де ла Круса.

• Автопортрет, Уффіці, Флоренція
• п-т кардинала Гранвелли, Музей історії мистецтв, Відень
• Інфанта (принцеса) Марія Іспанська, Музей Прадо, Мадрид
• Сір Томас Грехем, Амстердам
• п-т Анни Австрійської, королеви Іспанії Музей історії мистецтв, Відень
• Петер Ернст І фон Мансфельд
• фернандо Альварес де Толедо, третій герцог Альба
• п-т Філіпа ІІ, короля Іспанії, Ескоріал
• п-т невідомого з орденом Сант Яго, Будапешт
• п-т Голдсміта, Мауріцхейс, Гаага
• п-т Джованні Баттіста ді Кастальдо, Музей Тіссен-Борнеміса, Мадрид
• «Марія Тюдор, королева Англії, друга дружина Філіпа II», 1554, Музей Прадо, Мадрид
• «Пехерон, блазень графа Бенавенте і герцога Альби», бл. 1560, Музей Прадо, Мадрид
• «Портрет заміжньої дами», 1560—1565, Музей Прадо, Мадрид
• п-т невідомого аристократа з рукавичками, Відень
• п-т Катаріни, королеви Португалії
• п-т Жуана ІІІ, короля Португалії
• п-т Ізабелли де Валуа, королеви Іспанії
• п-т Джейн Дормер
• п-т Жанни Люльє, Безансон
• п-т Мартина де Гуерра і Арагон, Національний музей, Стокгольм
• п-т Веспасіано Гонзага
• п-т невідомого вельможі в жовтому, Москва
• п-т невідомого вельможі в одязі з хутра, Ермітаж, Санкт-Петербург

• 
  Марія Тюдор, королева Англії, друга дружина Філіпа II, 1554, Музей Прадо, Мадрид
• 
  Портрет Філіпа II
• 
  Маргарита Пармська, 1562, Берлінська картинна галерея
• 
  Христос з двома янголами між апостолів Петром та Павлом, 1564, Музей Конде, Франція
• 
  Принцеса Марія Іспанська, 1551, Національний музей Прадо
• 
  Скульптор і ювелір Стевен ван Гервік, 1564, Мауріцхейс, Гаага
• 
  Пехерон, блазень графа Бенавенте і герцога Альби, бл. 1560, Музей Прадо, Мадрид
• 
  Портрет заміжньої дами, 1560—1565, Музей Прадо, Мадрид
• 
  Портрет Гранвеля
• 
  Можливий портрет Джейн Дормер, бл. 1558
• 
  Томас Грешем; (1560)
• 
  Дон Жуан Португальський; (1552)
• 
  Король Жуан III Португальський
• 
  Катерина Португальська
• 
  Вільгельм Оранський
• 
  Генрі Лі Дічлі

• Північне Відродження
• Парадний портрет
• Антверпенська школа

• Никулин Н. Н. «Нидерландсая живопись 15-16 вв. в Эрмитаже», Л, «Аврора», 1972 (рос).
• Пономарёв С."Портреты испанских королей 15-16 вв."

1. ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
   d:Track:Q160236
2. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/mor-van-dashorst-anthonis-1
3. ↑ Portret "Onbekende vrouw" op hout uit de omgeving A. Moro, 1561
4. ↑ Anna van Saksen, 1577 — 1757.
5. ↑ http://kmska.be/collection/work/data/6d177o
6. ↑ https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO1247_III