Анте Старчевич
хорв. Ante Starčević
Псевдо	A. V. Rastevčić[1]
Народився	23 травня 1823(1823-05-23)[2][1] Великий Житник, Країна, Австрійська імперія[1][3]
Помер	28 лютого 1896(1896-02-28)[2][1][…] (72 роки) Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Австро-Угорщина[1]
Поховання	Šestine Cemeteryd[4]
Країна	Королівство Хорватія і Славонія
Діяльність	письменник, політик, публіцист, літературний критик, magazine editor, нотаріус
Alma mater	Загребський університет (1845)[1]
Науковий ступінь	докторський ступінь[5][3][1] (1846)
Знання мов	хорватська[2]
Членство	Матиця хорватська[1] і Q12630164?[1]
Посада	член парламенту[d][3][1]
Партія	Партія праваd (1895)[3][1] і Frankists (Croatia)d[3]
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Анте Старчевич (хорв. Ante Starčević; *23 травня 1823, Житник, біля Ґоспича — †28 лютого 1896, Загреб) — хорватський політик, публіцист, письменник. Часто його називають «Батьком Батьківщини Хорватії».

Спектр інтересів та діяльності Анте Старчевича надзвичайно широкий: історія, філологія, літературна критика, філософія, поезія, драматургія, сатира, політика, журналістика.

Восени 1845 року Старчевич закінчує гімназію та вступає до римо-католицької семінарії в Сені, продовжує студіювати теологію у Пешті. у 1846 отримує почесний докторат з філософії. Того ж року вирішує відійти від кар'єри священика і повністю присвятити себе боротьбі за вільну та незалежну Хорватію. Після невдалої спроби отримати місце викладача в Загребському університеті працює в адвокатській конторі п. Шрама до 1861 року. Того ж таки року обраний депутатом до Хорватського Сабору (парламенту), але вже 1862 року як противник тодішнього режиму втрачає місце в Саборі та протягом місяця відбуває тюремне ув'язнення. Та вже у 1865 році знову обирається депутатом Сабору, так само проходить на виборах у 1871 та 1878 роках.

У тодішньому Саборі Старчевич виступає як найпалкіший прихильник хорватської незалежності, противлячись будь-якій залежності Хорватії від Угорщини чи Австрії. У 1861 році заклав фундамент для заснування Хорватської партії права (Hrvatska stranka prava).

Політичну доктрину Старчевича можна окреслити його девізом: «Бог і хорвати!». Також гостро виступав проти ідеї югославства, заперечуючи утопічні ідеї про те, що хорвати та серби це один і той самий народ.

Помер 28 лютого 1896 року у Загребі. Похований, за власним заповітом, біля церкви св. Марка у загребському районі — Шестинах.