PROFILPELAJAR.COM

Анатоль Левицький
Анатоль Левицький
Народився	4 квітня 1841; с. Присівці, нині Зборівського району
Помер	25 квітня 1899 (58 років); м. Краків
Поховання	Раковицький цвинтар
Громадянство	Австрійська імперія → Австро-Угорщина
Національність	українець
Діяльність	історик, педагог
Галузь	історія і медієвістика
Відомий завдяки	поляк українського походження
Alma mater	Львівський університет
Знання мов	польська
Заклад	Ягеллонський університет
Членство	Академія знаньd
Рід	Левицькі гербу Рогаляd
Батько	Левицький Григорій Григорович
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левицький.

Анато́ль Леви́цький (пол. Anatol Lewicki; 4 квітня 1841, село Присівці, нині Тернопільського району Тернопільської області — 25 квітня 1899, Краків) — польський історик, педагог українського походження.

Біографія

Народився 4 квітня 1841 року в селі Присівці (нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна). Син греко-католицького священника, золочівського декана о. Григорія Левицького.

1861 року закінчив цісарсько-королівську гімназію в Тернополі. У 1862—1866 роках навчався у Львівському університеті (основними вчителями були Антоній Малецький та Генріх Цайсберг).^[2]

З 23 березня 1867 до серпня 1879 працював учителем ц.-к. гімназії в Перемишлі.^[2] (у 1867—1879 роках жив у Перемишлі). 8 червня 1879 призначений учителем IV гімназії у Львові (викладав історію, географію, номінований 1883 року). У 1879—1883 роках належав до «Грона історичної комісії Академії знань у Львові».

Від 24 серпня 1883 року — надзвичайний, від 12 квітня 1887 — звичайний професор кафедри історії Австрії Краківського університету. В 1894/1895 навчальному році — декан філософського відділу цього вишу. У 1883—1899 роках — член історичної комісії Академії знань, у 1889—1899 — її секретар. У 1888—1899 роках — член екзаменційної комісії для кандидатів на посади вчителів гімназій та реальних шкіл.^[2] 30 листопада 1889 обраний членом-кореспондентом Академії знань.^[3]

Крайова шкільна рада доручила йому після початку політики «нової ери» написати для українців підручник з історії Польщі^[4] для середніх шкіл. Відомий під назвою «Нарис історії Польщі і з'єднаних з нею руських країв» (1884) багато разів перевидавався з доповненнями Ю. Фредберга (востаннє 1945-го в Лондоні). Підручник не раз критикували за недоліки у з'ясуванні причинності подій: автор дотримувався концепції історії Польщі краківської історичної школи.^[5]

У працях Левицького є чимало матеріалів до історії України 14—16 століть.

Помер 25 квітня 1899 року у Кракові. Похований 27 квітня на Раковицькому цвинтарі в родинному гробівці. Під час церемонії прощання з промовою до присутніх звернувся, зокрема, Станіслав Смолька, який назвав покійного представником зникаючого типу людей «gente Ruthenus natione Polonus».^[6]

Сім'я

Дружина — Анна Меклер (14.9.1855—9.9.1919), син Анатоль (6.4.1881—11.10.1950), інженер, поховані разом з чоловіком і батьком у родинному гробівці.^[6]

Примітки

↑ ^а ^б ^в Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ ^а ^б ^в Mitkowski J. Lewicki Anatol… — S. 224.
↑ Там само. — S. 224—225.
↑ Łuczyńska B. Źródła do dziejów szkolnictwa w Galicji w zasobach Centralnego Państwowego Archiwum Historycznego we Lwowie — w perspektywie krystalizowania się narodu ukraińskiego // PRACE NAUKOWE Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie. — 2014. — T. XVI. — S. 287.
↑ Вжосек С., Гурбика А. (переклад з польської). Левицький Анатоль [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 84.
↑ ^а ^б Mitkowski J. Lewicki Anatol… — S. 225.