PROFILPELAJAR.COM

Альфред Маршалл
Альфред Маршалл
англ. Alfred Marshall
Народився	26 липня 1842[…]; Лондон, Сполучене Королівство
Помер	13 липня 1924[…] (81 рік); Кембридж, Англія, Велика Британія
Поховання	Cambridge City Crematoriumd
Місце проживання	Marshall House, Cambridged
Країна	Сполучене Королівство
Діяльність	економіст, філософ, викладач університету
Alma mater	коледж Святого Іоаннаd; школа Мерчанта Тейлораd; Кембриджський університет
Галузь	економіка, економіка і Неокласична економічна теорія
Заклад	University College, Bristold; Університет Оксфорда; Кембриджський університет; Бристольський університет
Відомі учні	Артур Сесіл Пігу; John Maynard Keynes and Friedrich Hayekd
Аспіранти, докторанти	Артур Сесіл Пігу
Членство	Шведська королівська академія наук; Американська академія мистецтв і наук; Туринська академія наук
У шлюбі з	Мері Маршалл
Нагороди	Adam Smith Prized Член Британської академії
	Висловлювання у Вікіцитатах Альфред Маршалл у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маршалл.

Альфред Ма́ршалл (англ. Alfred Marshall, 26 липня 1842(18420726), Лондон — 13 липня 1924, Кембридж) — англійський економіст, лідер неокласичного напряму в економічній науці.

Біографія

Народився в лондонському районі Бермондсі. Вчився в Ітоні і Кембриджському університеті, який закінчив в 1865 року; викладав математику в Кембриджі, політичну економію в університетському коледжі Брістоля, з 1885 по 1908 очолював кафедру політекономії в Кембриджському університеті.

Помер у себе удома в Кембриджі 13 липня 1924 року. Похований на приходському кладовищі кембриджської церкви.

Наукова діяльність

Головним внеском Маршалла в економічну науку є з'єднання воєдино класичної теорії і маржиналізму, чим заклав основи сучасної мікроекономіки. Він вважає, що ринкова цінність товару визначається рівновагою граничної корисності товару і граничних витрат на його виробництво.

Обґрунтовуючи принцип економічної рівноваги, А. Маршалл увів в економічну науку категорію «рівноважної ціни», яка являє собою точку перетину кривої попиту (граничної корисності) і кривої пропозиції (граничних витрат). «Коли попит і пропозиція знаходяться у рівновазі, кількість товару, виробляємого в одиницю часу, можна назвати рівноважною кількістю, а ціну, за якою він продається, рівноважною ціною». Обидва ці фактори — складові ціни; корисність і витрати однаково значущі.

Маршаллу є автором таких понять як «еластичність попиту», «надлишок споживача».

А. Маршалл — засновник Кембриджської школи економіки. Курс «Економіка» він уперше читав в 1885 році.

Графік попиту і пропозиції

Маршаллу належить авторство графічної моделі попиту і пропозиції, яка стала візитною карткою усієї економічної науки. Перетин кривих попиту і пропозиції нагадує ножиці, або хрест.

«Принципи економічної науки»

Вихід у світ першого тому «Принципів економічної науки» А. Маршалла у 1890 році відразу став значною подією. «Пелл-Мелл газет» писала: «Виникла „нова політекономія“, а „стара“ політична економія — ця лиховісна наука, котра розглядала індивідуальну людину як винятково егоїстичну і скупу тварину, а державу — лише як масу таких тварин, пішла в минуле».^[6]

Наукові праці

The pure theory of foreign trade and the pure theory of domestic values, L., 1879,
«Економіка промисловості» (The Economics of Industry,1879, у співавторстві з дружиною Мері Пейлі),
«Принципи економічної науки» (Principles of Economics, 1890—1891),
«Елементи економіки промисловості» (Elements of the Economics of Industry, 1892),
«Промисловість і торгівля» (Industry and Trade, 1919),
«Гроші, кредит і торгівля» (Money, Credit and Commerce, 1922).

Наприкінці життя мав наміри написати книгу «Прогрес: його економічні умови», але здійснити це не встиг.

Товариство імені Маршалла

У 1927 році співробітники Кембриджського університету для вивчення творчої спадщини А. Маршалла створили Маршалліанське товариство. Серед перших членів товариства були відомі англійські економісти: Дж. М. Кейнс, Н. Калдор, Дж. Робінсон.

У теперішній час членами товариства є як викладачі, так й студенти Кембриджа. Товариство щорічно проводить низку заходів, включаючи лекції, зустрічі з іноземними експертами, а також щорічний благодійний обід (Marshall Society Charity Dinner).

Товариство публікує журнал «The Cambridge Economist».

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б ^в Маршалл Альфред // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1974. — Т. 15 : Ломбард — Мезитол. — С. 430.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135
↑ ^а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ ^а ^б ^в www.accademiadellescienze.it
d:Track:Q107212659
↑ Pugh C. D. J. The household, household economics and housing // Housing Studies — Taylor & Francis, 1997. — Vol. 12, Iss. 3. — P. 383–392. — ISSN 0267-3037; 1466-1810 — doi:10.1080/02673039708720903
d:Track:Q880582 d:Track:Q15761272 d:Track:Q99769055 d:Track:Q116926009
↑ Проскурін П. В. (2005). Історія економіки та економічних учень. Нариси економічної історії індустріальної цивілізації: Навч. пос (укр.) . Київ: КНЕУ.

Джерела

Альфред Маршалл. Головні принципи економіки. London: Macmillan and Co., Ltd. 1890 [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Блауг М. Маршалл, Альфред // 100 великих экономистов до Кейнса = Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one hundred great economists of the past. — СПб.: Экономикус, 2008. — С. 205—209. — 352 с. — (Библиотека «Экономической школы», вып. 42). — 1 500 экз. — ISBN 978-5-903816-01-9 (рос.)
Блауг М. Маршаллианская экономическая теория // Экономическая мысль в ретроспективе/Economic Theory in Retrospect. — М.: Дело, 1994. — С. 306—394. — XVII, 627 с. — ISBN 5-86461-151-4 (рос.)
Блюмин И. Г. Теория Маршалла // Критика буржуазной политической экономии: В 3 томах. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — Т. I. Субъективная школа в буржуазной политической экономии. — С. 152—227. — VIII, 872 с. — 3 200 экз. (рос.)
Маршалл Альфред // Ломбард — Мезитол. — М. : Советская энциклопедия, 1974. — (Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров; 1969—1978, т. 15). (рос.)
Мочерний С. Маршалл (Marshall) Альфред // Економічна енциклопедія: в трьох томах. Т. 2. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. с. 261-262. ISBN 966-580-101-5 (Т. 2)
Маршалль, Альфред // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)