Алан Паркер

Сер Алан Вільям Паркер
англ. Alan Parker
Алан Паркер, 15 жовтня 2005 р.
Ім'я при народженніAlan William Parker
Народився14 лютого 1944(1944-02-14)
Велика Британія Лондон
Помер31 липня 2020(2020-07-31) (76 років)
Лондон, Англія, Велика Британія[1][2]
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
ДіяльністьРежисер, сценарист, продюсер
Alma materDame Alice Owen's Schoold
Знання мованглійська[3]
Роки активності1971 — 2016
Нагороди
IMDbID 0000570
Сайтalanparker.com
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Паркер.

Алан Вільям Па́ркер (англ. Alan William Parker; 14 лютого 1944, Лондон — 31 липня 2020, там само) — британський кінорежисер, письменник, продюсер.

Біографія

Алан Паркер народився 14 лютого 1944 у Айслінгтоні (Лондон, Велика Британія). Перед поверненням до кінематографу вважався одним з найталановитіших працівників у сфері реклами. У 1962 покинув школу, після чого почав працювати для рекламної агенції Коллета Дікінсона Пірса (Collet Dickinson Pearce ad agency) — разом з Девідом Патнемом, Чарльзом Саатчі й Аланом Маршаллом. В цей час він розпочав режисерську роботу над власними сценаріями. У 1970 вийшла його перша робота — S.W.A.L.K. (Sealed with a loving kiss) (Помічений поцілунком кохання), яка на момент випуску отримала назву «Melody» (Мелодія). Продюсером стрічки був Девід Патнем, сам Паркер у ній виступив як сценарист. У цьому ж році Алан Паркер разом з Аланом Маршаллом заснував кінокомпанію Alan Parker Film Company. Після початку співпраці з Девідом Патнемом покинув агенцію, ставши режисером перед тим, як почав знімати повнометражні фільми. На початку 1970-х Алан Паркер написав сценарії для двох короткометражних фільмів — «Our Cissy» (Наша Сіссі) та «Footsteps» (Кроки), які вийшли у 1973, а також телевізійного фільму «No Hard Feelings» (Без важких відчуттів), який показує життя Лондона у часи Другої світової війни; також Паркер виступив як режисер цих кінострічок. Перший великий успіх прийшов до Паркера після кінострічки «The Evacuees» (Евакуйовані), у якій розповідається про двох єврейських хлопчиків, які намагалися евакуюватися з Лондона перед початком війни. За неї він отримав премію BAFTA як найкращий режисер. У 1976 вийшла кінострічка «Багсі Мелоун» (Bugsy Malone), у якій показано життя Чикаго 1920-х років. Успіх цієї стрічки відчинив режисерові двері у Голлівуд. Після цього вийшли фільми «Опівнічний експрес» (Midnight Express) (1978) — драма, що ілюструє життя американського громадянина, ув'язненого в Туреччині, та «The Wall» (Стіна) (1982) — кіноверсія альбому рок-гурту «Pink Floyd». У 2003 вийшла його остання кінострічка — «Життя Девіда Ґейла» (The Life of David Gale).

Особисте життя

З 1966 по 1992 був одружений з Енні Інгліс (Annie Inglis), від якої має чотирьох дітей. Нині одружений з продюсеркою Лайзою Моран (Lisa Moran).

Цікаві факти

  • У 2002 Алан Паркер був посвячений у лицарі та нагороджений орденом Британської імперії. Нині він відомий як сер Алан Паркер.
  • Є одним із засновників Гільдії режисерів Великої Британії, також викладав у школах кінематографії по всьому світу.
  • Опублікував серію карикатур, присвячених кіноіндустрії, зокрема «Hares in the Gate» («Зайці у воротах») (1983)
  • У 1991 був членом журі Каннського кінофестивалю.
  • Є другом режисера Тоні Скотта та спонсором його кінострічки «Голодний» («The Hunger») (1983, продюсер — Річард Шепард).
  • З 1981 пише анотації для журналістів у пресі.

Нагороди

Рік Нагорода Результат Фільм
1976 Телевізійна премія BAFTA Перемога The Evacuees (найкращий сценарій)
Пальмова гілка (приз Каннського кінофестивалю) Номінація Bugsy Malone
1977 BAFTA Перемога Bugsy Malone (найкращий сценарій)
BAFTA Номінація Bugsy Malone (найкраща режисерська робота)
1978 Пальмова гілка (приз Каннського кінофестивалю) Номінація Midnight Express
1979 Оскар Номінація Midnight Express (найкращий режисер)
BAFTA Перемога Midnight Express (найкраща режисерська робота)
Приз Американської гільдії режисерів Номінація Midnight Express (за видатні режисерські досягнення у кінематографі)
Золотий Глобус Номінація Midnight Express (найкращий режисер, найкраща кінострічка)
1981 BAFTA Номінація Fame (найкраща режисерська робота)
Премія Сезар (Франція) Номінація Fame (найкращий іноземний фільм)
1982 Приз Гільдії німецького артхауз кінематографу Перемога Fame (найкращий іноземний фільм)
Пальмова гілка (приз Каннського кінофестивалю) Номінація Shoot the Moon
1985 Гран-прі журі Каннського кінофестивалю Перемога Birdy
Пальмова гілка (приз Каннського кінофестивалю) Номінація Birdy
1987 Премія Варшавського міжнародного кінофестивалю Перемога Birdy
1988 Приз Національної колегії глядачів (США) Перемога Mississippi Burning (найкращий режисер)
Премія Сатурн (Приз Академії наукових фільмів, фантастики та фільмів жахів, США) Номінація Angel Heart
1989 Золотий Глобус Номінація Mississippi Burning (найкращий режисер, найкраща кінострічка)
Приз Американської гільдії режисерів (США) Номінація Mississippi Burning (за видатні режисерські досягнення у кінематографі)
Премія Давід ді Донателло Номінація Mississippi Burning (найкращий іноземний фільм)
Золотий Ведмідь (Берлін) Номінація Mississippi Burning
Оскар Номінація Mississippi Burning (найкращий режисер)
1990 Пальмова гілка (приз Каннського кінофестивалю) Номінація Come See the Paradise
BAFTA Номінація Mississippi Burning (найкраща режисерська робота)
1991 Нагорода «Найкращий режисер» Перемога The Commitments
Гран-прі Токіо Номінація The Commitments
1992 BAFTA Перемога The Commitments (найкращий режисер)
The Commitments (найкраща кінострічка)
Нагорода Лондонського кола кінокритиків Перемога The Commitments (британський режисер року)
1994 Гран-прі Токіо Номінація The Road to Wellville
1997 Премія «Золотий супутник» Перемога Evita (найкраща кінострічка)
Європейська Срібна стрічка Перемога Evita
Срібна стрічка Номінація Evita (найкращий європейський режисер)
Золотий глобус Номінація Evita (найкращий режисер, найкраща кінострічка)
BAFTA Номінація Evita (найкращий сценарій)
2000 Премія Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах Перемога Angela's Ashes
2003 Золотий Ведмідь (Берлін) Номінація The Life of David Gale

Фільми

Джерела

Посилання

  1. ↑ Lawless J. Alan Parker, director of "Midnight Express," dies at 76 — NYC: 2020.
  2. ↑ Britischer Regisseur Alan Parker ist tot — 2020.
  3. ↑ CONOR.Sl