PROFILPELAJAR.COM

Івлін Артур Сент-Джон Во
Івлін Артур Сент-Джон Во
Evelyn Arthur St. John Waugh
Народився	28 жовтня 1903; Лондон, Велика Британія
Помер	10 квітня 1966 (62 роки); Тонтон, Сомерсет, Велика Британія; ·інфаркт міокарда
Поховання	Church of St Peter & St Pauld
Громадянство	Велика Британія
Національність	англієць
Місце проживання	Лондон
Діяльність	прозаїк
Alma mater	Гертфорд коледж, Lancing Colleged, Шерборнська школаd, Heath Mount Schoold і Heatherley School of Fine Artd
Мова творів	англійська
Роки активності	з 1924
Жанр	сатира, мандри[d], біографія і автобіографія
Magnum opus	A Handful of Dustd і Brideshead Revisitedd
Конфесія	католицтво
Батько	Arthur Waughd
Мати	Catherine Charlotte Raband
Брати, сестри	Alec Waughd
У шлюбі з	Laura Herbertd і Evelyn Gardnerd
Діти	Auberon Waughd, Maria Teresa Waughd, Mary Waughd, Margaret Evelyn Waughd, Harriet Mary Waughd, James Waughd і Septimus Waughd
Учасник	Друга світова війна
Нагороди	меморіальна премія Джеймса Тейта Блекаd (1952) Hawthornden Prized (1936)
	Івлін Во у Вікісховищі

~~|Lib=~~

Івлін Артур Сент-Джон Во (англ. Evelyn Arthur St. John Waugh, 28 жовтня 1903, Лондон — 10 квітня 1966, Тонтон, Сомерсет) — британський письменник, представник сатиричного напрямку в британській літературі.

Біографія

Дитинство та юність

Народився у Лондоні, Велика Британія, у заможній родині відомого редактора та видавця Артура Во. Дитинство пройшло у Гемпстеді, респектабельному передмісті Лондона, саме тут Во вчився в початковій школі «Гіт Маунт» (Heath Mount School).^[4]

Батько Івліна Во і його старший брат Алек вчилися в школі «Шерборн» (Sherborne School), але в останній рік навчання Алека Во відрахували зі школи, після того як він опублікував контроверсійний роман The Loom of Youth, в якому зачіпалися питання гомосексуальних стосунків серед студентів шкіл і який, на думку керівництва школи, значно зашкодив її репутації. Школа відмовилася приймати на навчання Івліна, і його батько був вимушений віддати його до менш престижного коледжу «Ленсінг» (Lancing College), відомого своїми сильними англіканськими традиціями. Ймовірно, саме завдяки навчанню у цій школі Во протягом всього життя зберігав зацікавленість до релігії, хоч і в ті роки вважав себе агностиком.

30-ті роки

У 1930 році, під час роботи над другим романом «Мерзенна плоть» (Vile Bodies) Івлін Во перейшов у католицтво, і після того, як його перший шлюб був анульований церквою, у 1936 році він одружився вдруге з Лаурою Герберт. Вона була католичкою, донькою Обрі Герберта та кузиною його першої дружини (обидві вони були онуками Генрі Герберта — четвертого графа Карнарвона). Шлюб виявився вдалим та протримався до кінця його життя. У Лаури і Івліна було семеро дітей, одна дитина (донька Марі) померла у дитинстві. Син Оберон, названий на честь брата Лаури, пішов слідами батька, ставши письменником і журналістом.

Друга світова війна

Під час Другої світової війни, Івлін Во служив у морській піхоті і брав учась у десантній операції у Лівії, отримав звання капітана, зі спеціальним завданням побував в Югославії у 1944 році.

Останні роки

у 1954 році Івлін написав роман «Випробовування Гілберта Пінфолда», ґрунтуючись на своїх відчуттях, випробуваних через розумовий розлад під час круїзу.

Критика

Во відомий завдяки своїм сатиричним романам «Занепад і руйнування» (1928), «Мерзенна плоть» (1930), «Жменя праху» (1934"), «Незабутня» (1947), в яких присутні властиві автору елементи «чорного» гумору. Популярні його серйозні роботи, такі як «Повернення в Брайдсгед» (1945) і трилогія «Меч пошани» («Люди при зброї» (1952), «Офіцери і джентльмени» (1955), «Беззастережна капітуляція» (1961), в яких чітко простежується католицький фон.

У багатьох своїх творах Івлін Во звертається до британської аристократії і вищого суспільства, часом жорстоко їх висміюючи. Крім того, він автор багатьох оповідань, трьох біографій, і першого тому незакінченої автобіографії. Його листи, подорожі, великі щоденники і кореспонденція також були видані.

Роботи Івліна Во відомі серед читаючої публіки, і до цього дня ним широко захоплюються як гумористом і визнаним стилістом прози. У неопублікованій рецензії на роман «Повернення в Брайдсгед» (1945) Джордж Орвелл писав, що Во — новеліст, таланту якого заважають одіозні погляди^[5]. У його пізніх творах простежується соціальний консерватизм, більш відвертою стає релігійність, його роботи викликають розбіжності в середовищі критиків. На думку критика Мартіна Еміса снобізм в роботі «Повернення в Брайдсгед», був «відмовою уяви і художнім провалом». Але це не завадило Brideshead Revisited посісти 90 рядок у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік^[6]. З іншого боку, американський літературний критик Едмунд Вілсон оголосив Во «єдиним першокласним комічним генієм, який з'явився в англійській літературі з часів Бернарда Шоу». У 1966 році в некролозі журналу «Тайм» підсумовували, що Во «здійснив злобно-веселий і в той же час цілком релігійний напад на століття, яке, на його думку, вирвало з коренем всі традиції й висушило всі цінності часу, в якому жив автор».

Герої творів Івліна Во — низка карикатурних, часом гротескових характерів, що межують з абсурдністю портретів «джентльменів» сучасної йому Англії, від позерів, нероб, пустомель, шахраїв і пройдисвітів до тих, хто викликає співчутливу посмішку, істинно порядних простаків, які незмінно користуються прихильністю і симпатіями автора.

Бібліографія

Романи та оповідання

1928 — Decline and Fall
1930 — Vile Bodies
1932 — Black Mischief
1934 — A Handful of Dust
1936 — Mr Loveday's Little Outing, and Other Sad Stories
1938 — Scoop
1942 — Put Out More Flags
1942 — Work Suspended (Incomplete)
1945 — «Повернення в Брайдсгед» / Brideshead Revisited — спогади про капітана Чарльза Райдера
1947 — «Незабутня» / The Loved One — повість, англо-американська трагедія
1947 — Scott-King's Modern Europe
1948 — Work Suspended (Revised)
1950 — Helen
1952–1961 — Sword of Honour Трилогія
- 1952 — Men at Arms
- 1955 — Officers and Gentlemen
- 1961 — Unconditional Surrender
1953 — Love Among the Ruins: A Romance of the Near Future (Любов серед руїн: Історія кохання найближчого майбутнього)
1953 — The Holy Places
1957 — The Ordeal of Gilbert Pinfold

Нехудожня проза

1928 — Dante Gabriel Rossetti
1930 — Labels — щоденники подорожі Середземним морем.
1931 — Remote People — щоденники подорожі до Адіс-Абеби під час коронації Хайле Селассіє.
1934 — Ninety-Two Days — щоденники подорожі Британської Гвіаною
1935 — Saint Edmund Campion: Priest and Martyr
1936 — Waugh In Abyssinia — щоденники другої подорожі Африкою
1936 — Waugh in Abyssinia — публіцистичний опис війни та її причин
1939 — Robbery Under Law — щоденники подорожі Мексикою.
1946 — When The Going Was Good
1959 — The Life of the Right Reverend Ronald Knox
1960 — A Tourist In Africa
1964 — A Little Learning
1967 — Wine In Peace And War

Фільмографія

1925 — The Scarlet Woman: An Ecclesiastical Melodrama [Архівовано 10 березня 2007 у Wayback Machine.], реж. Теренс Ґрінідж (Terence Greenidge)
1965 — «Незабутня» / (The Loved One), реж. Тоні Річардсон
1968 — Decline and Fall… of a Birdwatcher [Архівовано 23 березня 2008 у Wayback Machine.], реж. Джон Кріш (John Krish)
1981 — Brideshead Revisited [Архівовано 20 грудня 2008 у Wayback Machine.], реж. Чарлз Старідж (Charles Sturridge), Майкл Ліндсей-Хоґґ (Michael Lindsay-Hogg)
1987 — Scoop [Архівовано 6 вересня 2009 у Wayback Machine.], реж. Ґевін Міллар (Gavin Millar)
1988 — A Handful of Dust [Архівовано 23 квітня 2019 у Wayback Machine.], реж. Чарлз Старідж (Charles Sturridge)
2001 — Sword of Honour [Архівовано 21 грудня 2008 у Wayback Machine.], реж. Біл Андерсон (Bill Anderson)
2003 — Bright Young Things [Архівовано 21 грудня 2008 у Wayback Machine.], за романом Vile Bodies, реж. Стівен Фрай (Stephen Fry)
2008 — «Повернення у Брайдсгед» / (Brideshead Revisited), реж. Джуліан Джаролд (Julian Jarrold)

Українські переклади

Во І. Жменя праху : Роман. — Перекл. з англ. Олена Хатунцева; Післямова Кіри Шахової. — К.: Дніпро, 1979. — 207 с.
Во І. Учта Бели Фліс^[7] / пер. з англ. О. Васильєвої // Україна. — 1983. — № 23.
Во І. Шлях до слави^[8] / пер. з англ. Ольги Бойніцької // Зарубіжна література. — 1997. — № 4. (20). — С. 8.
Во, І. Стара історія ; Пригода в Азанії ; Кохання на трьох [Текст] : оповідання / І. Во ; пер. з англ.: Анна Свередюк, Дарія Бойчук, Анастасія Жищинська // Всесвіт. — 2018. — № 1/2. — С. 69–90.
Во, Івлін. Круїз [Архівовано 6 листопада 2020 у Wayback Machine.]^[9] / Івлін Во ; пер. з англ. Ольга Шарко // Мала Сторінка, 2019.
Во, Івлін. Чоловіки у війську^[10] / Івлін Во ; пер. з англ. Богдан Стасюк. — К.: Темпора, 2020. — 424 с.
Во, Івлін. Офіцери і джентльмени / Івлін Во ; пер. з англ. Богдан Стасюк. — К.: Темпора, 2021. — 448 с.
Во, Івлін. Беззастережна капітуляція / Івлін Во ; пер. з англ. Богдан Стасюк. — К.: Темпора, 2022. — 416 с.