PROFILPELAJAR.COM

Єфремова Леніна Петрівна
Єфремова Леніна Петрівна
Народилася	13 січня 1924; Київ, Українська СРР, СРСР
Померла	10 січня 2013 (88 років)
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	музикознавиця, викладачка
Alma mater	Київська державна консерваторія імені П. І. Чайковського (1949)
Заклад	Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра; Київська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	кандидат мистецтвознавства (1962)
Вчителі	Хінчин Лія Яківнаd; Шеффер Тамара Василівна і Козицький Пилип Омелянович
Відомі учні	Копиця Маріанна Давидівна; Голинська Ольга Арсеніївна; Немкович Олена Миколаївна; Колодуб Оксана Львівна
Аспіранти, докторанти	Гнатів Тамара Франківна
Членство	Спілка композиторів України

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Єфремова.

Леніна Петрівна Єфре́мова (13 січня 1924, Київ — 10 січня 2013) — український музикознавець і педагог; кандидат мистецтвознавства з 1962 року^[1]; член Спілки композиторів України з 1960 року. Лауреат Республіканської премії в галузі літературно-художньої критики за 1976 рік.

Біографія

Народилася 13 січня 1924 року в місті Києві (нині Україна). 1949 року закінчила історико-теоретичний факультет Київської консерваторії (клас Лії Хінчин, згодом Тамари Шеффер). Одночасно з навчанням протягом 1948—1949 років викладала у Київському музичному училищі. 1952 року закінчила аспірантуру при Київській консерваторії, де навчалася у Пилипа Козицького.

У 1949—1952 роках викладала історію російської та радянської музики, з 1953 року — російської музики, з 1955 року — старший викладач, з 1964 року — доцент, з 1965 року — професор, у 1970—1976 роках — завідувач кафедри історії радянської і зарубної музики, у 1976—1984 роках — історії музики Київської консерваторії. Серед учнів: Тамара Гнатів, Руслана Гнєдаш, Ольга Голинська, Оксана Колодуб, Маріанна Копиця, Лариса Лагутенко, Олена Немкович, Аріадна Поставна, Олена Таранченко. Померла 10 січня 2013 року^[2].

Розробляла актуальні проблеми радянської музики, її становлення як мистецтва «соцреалізму»; вивчала зв'язки української та російської музики; розвивала теорію інтонації Бориса Асаф'єва. Досліджувала творчі методи й індивідуальні стилі Кирила Стеценка, Віталія Кирейка, Ігоря Шамо, Модеста Мусоргського, Дмитра Шостаковича, Миколи Мяскобського, Сергія Прокоф'єва та інших. Серед робіт:

К. Г. Стеценко (Київ, 1950; 1955, у співавторстві з Надією Горюхіною);
Мусоргський і Україна (Київ, 1958);
Игорь Шамо (Москва, 1958);
«Лісова пісня» Віталія Кирейка (Київ, 1965);
Мусоргський і Шевченко // Шевченко і музика: Збірка статей (Київ, 1966);
Симфонія-кантата С. Людкевича «Кавказ» // История украинской дооктябрской музыки (Київ, 1969);
В партитурі й на сцені («Катерина Ізмайлова» Д. Шостаковича в Київському оперному театрі) // Музика. 1975. № 2.

М. Копиця, О. Таранченко. Єфремова Леніна Петрівна // Українська музична енциклопедія, Т.2 — Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2008 — C. 62