Маріанна Давидівна Копиця (нар. 15 квітня 1947 ) — український музикознавець, доктор мистецтвознавства (2009), професор Національної музичної академії ім. Чайковського . Дочка письменника Давида Копиці , дружина композитора Івана Карабиця (1945–2002)[ 1] Кирила Карабиця .
Закінчила КССМШ 1966 року. З 1966 по 1971 навчалась на історико-теоретичному факультеті Київської консерваторії (клас Л. Єфремової ). Захистила кандидатську дисертацію з мистецтвознавства «Специфіка протиріччя в драматургічному конфлікті симфоній Б. М. Лятошинського »(1974). 2009 року захистила докторську дисертацію на тему «Епістологічні документи історії української музики: методологія, теорія, практика».
З 1978 року член НСКУ , а з 1999 член правління.
З 1975 року викладає у Київській консерваторії (нині НМАУ ім. Чайковського ), з 1989 доцент та 2007 — професор.
Очолювала прес-групи національних конкурсів та фестивалів, зокрема «Київ Музик Фесту» (з 1990 по 2006).
Авторка досліджень з проблем української музики, зокрема творчості Б. Лятошинського, М. Скорика , Р. Глієра , Ю. Мейтуса , В. Косенка , А. Штогаренка , М. Лисенка , Б. Гмирі та ін., музичної культурології, джерелознавства , музичного менеджменту та музичної епістології .
Симфонії Б. М. Лятошинського: Епоха, колізії, драматургія. — Київ, 1990.
Борис Лятошинський. Епістолярна спадщина. — Київ, 2002.
Епістологія в лабіринтах музичної історії. — Київ, 2008.
Вибране. — Київ ; Ніжин, 2018[ 2]
↑ Поліщук, Тетяна (29 грудня 2005). Iван і Маріанна . День . Процитовано 23 листопада 2024 . ↑ Степанченко, Галина (23 липня 2019). «Вибране» Маріанни Копиці у сучасному музикознавчому просторі . Музика . Процитовано 29 травня 2023 .
