Ô, ô (о-циркумфлекс) — графема розширеної латиниці. Використовують у французькій, португальській, в'єтнамській та словацькій абетках.
Використання
- У французькій мові виникнення Ô, так само як Â та Ê, пояснюється випаданням приголосних в потоці народно-романської мови: hospitalum → hôpital («лікарня»), hostellum → hôtel («ратуша»), rostire → rôtir («підсмажувати»), costa → côte («берег»). Звук о в цьому випадку закритий: /o/, однак в Південній Франції відмінності відкритості-закритості нерелевантні.
- Португальська мова вживає ô також для позначення закритого звуку о, але без випадаючого за нею приголосного. Їй протиставлена буква Ó, що позначає відкритий звук.
- У словацькій ô позначає дифтонг /u̯o/.
- У В'єтнамській мові використовується ô для позначення звука о , а літера o означає звук ɔ .
Якщо у французькій та португальській ô вважається діакритичним варіантом о, то у словацькій та в'єтнамській це окрема літера абетки.
Кодування
Див. також
Посилання
