PROFILPELAJAR.COM

	Хіраґана
Походження	て
JIS X 0213	1-4-39
Unicode	3067
	Катакана
Походження	テ
JIS X 0213	1-5-39
Unicode	U+30C7
	Вимова • Мови • Клас
МФА	de
Мови	ja
Звук	дзвінкий
	Транслітерація
Кирилиця	ДЕ
Латинка	DE

	Хіраґана
Походження	天
JIS X 0213	1-4-38
Unicode	3066
	Катакана
Походження	天
JIS X 0213	1-5-38
Unicode	U+30C6
	Вимова • Мови • Клас
МФА	te
Мови	ja, ain
Звук	чистий
	Транслітерація
Кирилиця	ТЕ
Латинка	TE

て або テ (/te/; МФА: [te] • [te̞]; укр. те) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 4-го рядка 4-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні дзвінкі звуки — で або デ (/de/; МФА: [de] • [de̞]; укр. де).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного неогубленого голосного переднього ряду високо-середнього піднесення /e/ (え). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий ясенний проривний:		/t/ →	て	[te]	(основний звук)
Дзвінкий ясенний проривний:		/d/ →	で	[de]	(похідний звук)

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

Порядок ґодзюону: 19.
Порядок іроха: 35. Між え і あ.

Абетки

Хіраґана: て

Походить від скорописного написання ієрогліфа 天 (тен, Небеса).

Катакана: テ

Походить від скорописного написання лівої частини ієрогліфа 天 (тен, Небеса).

Манйоґана: 堤 • 天 • 帝 • 底 • 手 • 代 • 直

Транслітерації

て

Кирилиця:
Система Поліванова: ТЕ (те).

Альтернативні системи: ТЕ (те).
Латинка
Система Хепберна: TE (te).

Японська система: TE (te).

JIS X 4063: te

Айнська система: TE (te).

で

Кирилиця:
Система Поліванова: ДЕ (де).

Альтернативні системи: ДЕ (де)
Латинка
Система Хепберна: DE (de).

Японська система: DE (de).

JIS X 4063: de

Айнська система: DE (de).

Інші системи передачі

Шрифт Брайля:
●●
●●
●－
Радіоабетка: ТЕґамі но ТЕ (手紙のテ; «те» листа)
Абетка Морзе: ・－・－－

Джерела та література

『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

山田孝雄著『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.

Посилання

Ґодзюон
ん н	゛	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	゜	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
ヴ в	ゝ		る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
ヶ		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
ー		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт