ぬ або ヌ (/nu/; МФА : [nu] • [nɯ]; укр. ну ) — склад в японській мові , один зі знаків японської силабічної абетки кана . Становить 1 мору . Розміщується у комірці 3-го рядка 5-го стовпчика таблиці ґодзюон .
Короткі відомості
Опис
Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного неогубленого голосного заднього ряду високого піднесення /u/ (う ).
Порядок
Місце у системах порядку запису кани :
Абетки
Походить від скорописного написання ієрогліфа 奴 (ну , раб).
Походить від скорописного написання верхньої правої складової ієрогліфа 奴 (ну , раб).
Транслітерації
Інші системи передачі
Джерела та література
『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
Словник NHK вимови і наголосу японської мови . — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
Від вивчення японської мови до науки . — Токіо: Куросіо, 1998.
山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону . — Токіо: Хобункан, 1998.
Посилання