ふ

Хіраґана
Походження 不
JIS X 0213 1-4-53
Unicode 3075
Катакана
Походження 不
JIS X 0213 1-5-53
Unicode U+30D5
Вимова • Мови • Клас
МФА ɸɯ
Мови ja, ain
Звук чистий
Транслітерація
Кирилиця ФУ
Латинка FU, HU
Хіраґана
Походження ふ
JIS X 0213 1-4-54
Unicode 3076
Катакана
Походження フ
JIS X 0213 1-5-54
Unicode U+30D6
Вимова • Мови • Клас
МФА bɯ
Мови ja
Звук дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця БУ
Латинка BU
Хіраґана
Походження ふ
JIS X 0213 1-4-55
Unicode 3077
Катакана
Походження フ
JIS X 0213 1-5-55
Unicode U+30D7
Вимова • Мови • Клас
МФА pɯ
Мови ja
Звук напівдзвінкий
Транслітерація
Кирилиця ПУ
Латинка PU

ふ або フ (/hu/; МФА: [ɸu] • [ɸɯ]; укр. фу) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 3-го рядка 6-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні:

  • дзвінкі звуки — ぶ або ブ (/bu/; МФА: [bu] • [bɯ]; укр. бу);
  • напівдзвінкі звуки — ぷ або プ (/pu/; МФА: [pu] • [pɯ]; укр. пу).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звука та одного неогубленого голосного заднього ряду високого піднесення /u/ (う). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий губно-губний щілинний:    /h/ → ふ [ɸɯ] (основний звук)
Дзвінкий губно-губний проривний:    /b/ → ぶ [bɯ] (похідний звук)
Глухий губно-губний проривний:    /p/ → ブ [pɯ] (похідний звук)

До IX століття знак ふ вимовлявся як [pɯ], а з X і по сьогодні — як [ɸɯ].

Крім цього, в історичному використанні кани знак ふ читався як [ɸɯ] лише на початку слова; в решті випадків він вимовлявся як う — [ɯ]. Після あ цей знак читався як お — [о].

[ɸɯ]


Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

Абетки

Походить від скорописного написання ієрогліфа 不 (фу, не).
Походить від скорописного написання верхньої лівої ієрогліфа 不 (фу, не).

Транслітерації

ふ

ぶ

ぷ

Інші системи передачі

Джерела та література

  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
  • 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)
Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

Посилання


Ґодзюон
ん н ゛ わ ва ら ра や я ま ма は ха な на た та さ са か ка あ а
っ ゜ ゐ і り рі み мі ひ хі に ні ち ті し сі き кі い і
ヴ в ゝ る ру ゆ ю む му ふ фу ぬ ну つ цу す су く ку う у
ヶ ゑ е れ ре め ме へ хе ね не て те せ се け ке え е
ー を о ろ ро よ йо も мо ほ хо の но と то そ со こ ко お о
Іроха
い і ろ ро は ха に ні ほ хо へ хе と то ち ті り рі ぬ ну る ру を о
わ ва か ка よ йо た та れ ре そ со つ цу ね не な на ら ра む му
う у ゐ і の но お о く ку や я ま ма け ке ふ фу こ ко え е て те
あ а さ са き кі ゆ ю め ме み мі し сі ゑ е ひ хі も мо せ се す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт