PROFILPELAJAR.COM

Габріель Война
Габріель Война
Гаврило
	Габріель Война Родовий герб Труби
секретар королівський
	?
Монарх	Стефан Баторій
референдар світський
	1585 — 1589
Монарх	Стефан Баторій, Сигізмунд III Ваза
Попередник	Себастьян Суходольський[pl]
Наступник	Богдан Хрептович[pl]
великий писар литовський
	1585 — 1589
Монарх	Стефан Баторій, Сигізмунд III Ваза
Попередник	Лев Сапіга
Наступник	Мацей Война[pl]
підканцлер литовський
	1589 — 1615
Попередник	Лев Сапіга
Наступник	Явстах Волович
Народився	невідомо;
Помер	1 січня 1615;
Країна	Велике князівство Литовське і Річ Посполита
Батько	Война Матвійович Гричинаd
У шлюбі з	Анна Куренецька
Діти	Станіслав, Ян, Міхал, Стефан Зиґмунт, Ельжбета, Урсула, Анна Маґдалена
Брати	Семен Война[be], Григорій Война[be], Сокол Война[be], Бенедикт Война, Лаврін Война[be], Анна Войнянка

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Война.

Ґабріель, також Гаврило Война гербу Труби (? — 1 січня 1615) — державний діяч, дипломат Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, секретар королівський, референдар світський i великий писар литовський (1585—1589), підканцлер литовський (1589—1615); староста мерецький, красносельський, пенянський, опеський.

Життєпис

Гаврило походив з пінського боярського роду Войнів-Гричиновичів, був сином підкоморія пінського та каштеляна мстиславського Войни Матвійовича Гричини^[be]. Мав братів Семена^[be], Григорія^[be], Сокола^[be], Бенедикта та Лавріна^[be], а також, сестру Анну Войнянку, дружину воєводи полоцького Миколи Олехновича Монивида Дорогостайського^[be].

Ґабріель Война брав участь у військових походах Стефана Баторія, відзначився при облозі Полоцька 1579 року^[3]. Пізніше був королівським секретарем, з лютого 1585 року став писарем великим литовським^[4] і референдарем світським^[5]. 18 травня цього ж року засвідчив грамоту Стефана Баторія, за якою православні звільнялися від прийняття нового календаря та надана їм свобода будувати та відновлювати храми й училища^[6].

Гаврило Война брав участь у написанні Литовського статуту 1588 року. Нижче можна побачити фрагмент статуту, написаний ним:

"А писаръ зԑмъский маєть по-рꙋскꙋ литерами и словы рꙋскими вси листы, выписы и позвы писати, а нԑ иншимъ єзыкомъ и словы; а присԑгнꙋти маєть на врѩдъ свои писарский тыми словы: «Я, н.[айме], присегаю панꙋ богꙋ":

З квітня 1589 року обійняв посаду підканцлера литовського^[7]. Обирався послом на сейм 1590 року^[3].
Разом із підляським воєводою Станіславом Радзімінським^[pl] був великим послом короля та великого князя Сигізмунда III Вази до Московського царства у 1590—1591 роках^[8]. Посли 1 січня 1591 року уклали перемир'я на 12 років, виїхали назад 23 січня^[9]^[10].
Влітку 1591 року підканцлер Война виїжджав до Ченстохови, ймовірно, у зв'язку з урочистостями з нагоди Успіння Пресвятої Богородиці^[11]. На той момент, очевидно, він уже перейшов до католицтва.
1601 року на чолі полку Война воював із шведами в Лівонії^[12]. Долучився до укладення миру зі Швецією. На початку XVII століття, натхненний попереднім успіхом, збудував у Меречі костел і фундував домініканський кляштор^[13].
Помер Ґабріель Война 1 січня 1615 року^[14].

Сім'я

Був одружений із Анною Куренецькою, мали 4 синів: Станіслава — був єзуїтом у Римі, Яна — був старостою опеським, Міхала — був старостою пенянським, і Стефана Зиґмунта; і 5 доньок: Ельжбету й Урсулу — монахинь, Анну Маґдалену — дружину лідcького маршалка Александра Халецького, четверту невідомого імені — дружину старости больніцького Пйотра П'ясецького, про п'яту інформація відсутня^[13].

Примітки

↑ zespół autorów Інтернет-енциклопедія PWN
d:Track:Q4041526 d:Track:Q1690980

↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. III, Księstwo Żmudzkie XV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2015. — С. 85. — 370 с. — ISBN 978-83-7181-312-2
d:Track:Q125547603 d:Track:Q9379197 d:Track:Q11686050

↑ ^а ^б Баравы Р. Б., Насевіч В. Л., Чарняўская Л. Л. Войны-Грычынавічы // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: Том 2. Бєліцк — Гімн / гал. рэд. Б. І. Сачанка. — Мінск: «Беларуская Энцыклапедыя» імя Петруся Броўкі, 1994. — с. 348.

↑ Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 134.

↑ Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 173.

↑ Бѣларусскій архивъ древнихъ грамотъ. — Часть I. — М., 1824. — с. 42.

↑ Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 147.

↑ Henryk Wisner, Wielkie Księstwo Litewskie a Moskwa: okres Smuty, [w:] Napis. Pismo poświęcone literaturze okolicznościowej i użytkowej 12, 2006, s. 101.

↑ Толстой Ю. Сказанія англичанина Горсея о Россіи въ исходѣ XVI столѣтія // Отечественныя записки. Журналъ учено-литературный и политическій. — Томъ CXXVI. — С-Пб., 1859. — с. 155.

↑ Карамзин Н. М. История государства Российского. — В 4 т. — Т. 4: От царствования Федора Иоанновича до конца смутного времени. — М.: DeLibri, 2014. — с. 122—123.

↑ Henryk Wisner, Rzeczpospolita Wazów: Czasy Zygmunta III i Władysława IV, Warszawa, Wydawnictwo Neriton, Instytut Historii PAN, 2002, s. 108.

↑ Pamiętniki Samuela i Bogusława Kazimierza Maskiewiczów, Wrocław, 1961, s. 2.

↑ ^а ^б Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 9, Lipsk, nakł. i dr. Breitkopfa i Hærtela, 1842, s. 435.

↑ Karol Żojdź, Stronnictwo Zygmunta III Wazy w Wielkim Księstwie Litewskim w latach 1603—1621, Warszawa 2018, s. 327.

Джерела

Баравы Р. Б., Насевіч В. Л., Чарняўская Л. Л. Войны-Грычынавічы // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: Том 2. Бєліцк — Гімн / гал. рэд. Б. І. Сачанка. — Мінск: «Беларуская Энцыклапедыя» імя Петруся Броўкі, 1994. — с. 348.

Пазднякоў В. Войны // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 461. — 688 с. — ISBN 985-11-0314-4 (т. 1), ISBN 985-11-0315-2.

п
о
р
Підканцлери Литовські
Остафій Богданович Волович (1566–1579) • Христофор Перун Радзивілл (1579—1584) • Лев Сапіга (1585—1589) • Ґабріель Война (1589–1615) • Явстах Волович (1615–1618) • Ієронім Волович (1618–1619) • Альбрехт-Станіслав Радзивілл (1619–1623) • Павел Стефан Сапіга (1623–1635) • Стефан Пац (1635–1640) • Марціян Тризна (1641–1643) • Казимир Лев Сапіга (1645–1656) • Кшиштоф Зиґмунт Пац (1656–1658) • Александр Кшиштоф Нарушевич (1658–1668) • Міхал Казимир Радзивілл (1668–1680) • Домінік Миколай Радзивілл (1681–1690) • Кароль Станіслав Радзивілл (1690–1699) • Станіслав Антоній Щука (1699–1710) • Казимир Чорторийський (1712–1724) • Міхал Фридерик Чарторийський (1724–1752) • Міхал Антоній Сапіга (1752–1760) • Антоній Тадеуш Пшездзецький (1764–1772) • Йоахим Хрептович (1773–1793) • Казимир Константин Плятер (1793–1795)

Генеалогія та некрополістика
Geni.com · Geni.com · Sejm-Wielki.pl
Словники та енциклопедії
Internetowa encyklopedia PWN
Нормативний контроль
GKG: /g/121gjx9w · ISNI: 0000000370923487 · MAK: 9810540701405606 · NUKAT: n2011064842 · VIAF: 250338689