Якуб Кондрау

Якуб Кондрау
Jakób Condrau
Народився27 вересня 1779(1779-09-27) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кур, Швейцарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер20 квітня 1836(1836-04-20) (56 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняТернопіль Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьнауковець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПолоцький єзуїтський колегіум, (1808)
Галузьматематика
ЗакладПолоцький єзуїтський колегіум, Полоцька єзуїтська академія, Тернопільська гімназія єзуїтів
Вчене званняпрофесор

Якуб Кондрау (пол. Jakób Condrau, лат. Jacobus Condrau; 27 вересня 1779, Кур, Швейцарія — 20 квітня 1836, Тернопіль, Україна) — викладач, професор Полоцької єзуїтської академії.

Біографія

Наприкінці 18 століття, перебуваючи в Німеччині, вступив до Товариства віри в Ісуса (також «паканісти», «отці віри»), однієї з католицьких конгрегацій, засновники та члени яких прагнули відновити спосіб життя скасованого єзуїтського ордену та під новою назвою відроджувати Товариство Ісуса[1][2].

Він приєднався до Товариства Ісуса 24 червня 1805 року в Білорусі. Потім вивчав теологію в Полоцькому єзуїтському колегіумі (1806 -1808). У 1808 -1820 — професор вищої та прикладної математики, фізики, ботаніки та астрономії Полоцького єзуїтського колегіуму та після його перетворення — Полоцької єзуїтської академії. У навчальному процесі широко використовувались експонати музею єзуїтів. (Докладніше про викладання Я. Кондрау своїх курсів див. Т. Б. Блінова[3].) 15 серпня 1817 р. склав у Полоцьку останні обітниці[4].

Після вигнання єзуїтів з Російської імперії (1820) викладав математику в Наваррі (Італія), а в подальші роки читав курси філософії та природознавства в Тернопільському єзуїтському колегіумі, де створив кабінет природознавства[5][6].

Помер і похований у Тернополі.

Наукові праці

Примітки

  1. ↑ Инглот, М. Общество Иисуса в Российской Империи (1772—1820 гг.) и его роль в повсеместном восстановлении Ордена во всем мире / М. Инглот; пер. А. Н. Коваля. — М. : Институт философии, теологии и истории св. Фомы, 2004. — С. 51- 52.
  2. ↑ Castelli, E.F. The Society of Jesus under Another Name. The Paccanarists in the Restored Society of Jesus / E.F. Castelli // Jesuit Survival and Restoration: A Global History, 1773—1900 / Ed. by Robert A. Maryks, Jonathan Wright. — Leiden: Brill, 2015. — p. 205.
  3. ↑ Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 167—168.
  4. ↑ Catalogs SJ 1774—1829. Russiae (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020. [Архівовано 2020-07-13 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Brown, Józef. Biblioteka pisarzów assystencyi polskiej Towarzystwa Jezusowego. — Poznań: Ludwik Merzbach, 1862 — s. 150
  6. ↑ Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 249. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 23 липня 2020. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 12 (довідка)
  7. ↑ Кнігадрук у Полацку (1774—1829): бібліяграфічнае выданне / Міхась Баўтовіч. — Полацак: Выдавецкая ініцыятыва ″Полацкае ляда″, 2018. — с. 170, 177 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 23 липня 2020. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 76 (довідка)

Джерела