Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Шлапак Алла Василівна

Алла Василівна Шлапак
Народилася13 лютого 1976(1976-02-13) (48 років)
Ананьїв,
Одеська область
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьполітична діячка
Alma materНаціональний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Нагороди

Лауреат Всеукраїнської премії «Жінка III тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2009)[1]

«Почесна відзнака» Товариства Червоного Хреста України.

Алла Василівна Шлапа́к (нар. 13 лютого 1976(19760213), Ананьїв) — українська політикиня і громадська діячка, депутатка Київської міської ради V—VI, VIII скликань, з 2006 року голова постійної комісії Київради з питань гуманітарної політики[2]. Співголова фракції Блоку Леоніда Черновецького (2006—2011). Станом на 2023 р. членкиня депутатської фракції «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».

Життєпис

Народилася 13 лютого 1976 року в місті Ананьїв Одеської області. Мати працювала в школі, батько на електростанції, брав участь у миротворчій місії в колишній Югославії.

У 1993 році  вступає на історичний факультет Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Депутатка Київської міської ради 5 скликань (2006,2008,2014,2015,2020 р).

З 1998 по 1999 рік працювала консультанткою аналітичного відділу ТОВ «Юридична міжнародна служба».

з 2001 року по теперішній час — працює викладачкою у провідних ЗВО України.

З 1999 по 2000 рік працювала помічницею-консультанткою народного депутата України. З 2001 по 2005 рік — асистентка кафедри загальної історії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. 2005 р. — заступниця директора з корпоративних питань товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний центр „Еквітас“». З 2006 по 2010 рік — директорка Київського центру освітньо-культурного розвитку[2].

З 2008 року радниця Київського міського голови Леоніда Черновецького з забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків.

З червня 2011-го — лідерка депутатської групи «Соціальна справедливість» у Київській міській раді. Голова постійної комісії Київради з питань охорони здоров'я та соціального захисту[3].

Завдувачка кафедри міжнародної економіки Київського університету імені Бориса Грінченка.[4]

Освіта

У 1998 році закінчила Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, отримавши кваліфікацію «Вчитель правознавства та історії» і спеціальність «Всесвітня історія».

У 2012 році закінчила Національну академію державного управління при Президентові України, отримавши кваліфікацію магістра державного управління та спеціальність «Регіональне врядування».

У 2016 році закінчила аспірантуру Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана.

У 2020 році закінчила докторантуру Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана.

Громадська робота

Займатися громадською діяльністю розпочала у студентські роки — з 1993 р.

Брала участь в обговоренні проекту Конституції як представниця студентської молоді, а також у масових акціях з захисту прав студентів. Була учасницею робочої групи віцепрем'єр -міністра України з політико-правових питань і членкинею Асоціації молодих українських політиків та політологів.

Авторка ідеї створення громадського руху «Соціальна справедливість» (2007 р.)

З 2012 року у Києві запрацювала офіційно зареєстрована Громадська організація "Соціальна справедливість «Совість». За роки роботи ГО було успішно реалізовано сотні проєктів у соціальній та гуманітарних сферах.

3 2012 по теперішній час — членкиня міжнародної громадської організації зі статусом учасника діяльності Ради Європи «Міжнародна Антитерористична Єдність».

Політична діяльність

Протягом 12 років представляє інтереси киян-мешканців Печерського району у Київській міській раді, організувала системну роботу з дорученням виборців.

В 2006 році очолювала постійну комісію з гуманітарних питань — освіта, медицина, наука, культура, спорт.

В 2011 році — створила і очолила депутатську групу у Київраді «Соціальна справедливість». У 2014 році — депутатка Київської міської ради VII скликання (позафракційна). Балотувалася у форматі самовисування, і була обрана від столичного округу № 35 (Печерський район). З 25 жовтня 2015 року — депутатка Київської міської ради VIII скликання. Балотувалася і була обрана за 74-м виборчим округом Печерського району столиці.

З 1 грудня 2015 року — членкиня постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Як депутатка Київради є авторкою ідей, покладених в основу загальноміських програм впровадження муніципальних надбавок до пенсій і зарплат медиків й педагогів, «Турбота», «Мій дім — моє подвір'я» та ін. Відома активною роботою громадської приймальні і ефективним виконання доручень виборців.

З 2011 — липень 2020 року — лідерка політичної партії «Соціальна справедливість».

Парламентські вибори 2019

11 червня 2019 року з'їзд Всеукраїнської політичної партії «Соціальна справедливість», яку очолює Алла Шлапак, висунув виборчий список із 158 кандидатів у народні депутати для участі на позачергових виборах до Верховної Ради на пропорційній основі і 6 на мажоритарних округах.[5]

За результатами підрахунку голосів, партія «Соціальна справедливість» отримала 0.10 % голосів. Партія не подолала прохідний 5-відсотковий бар'єр і не пройшла до парламенту.[6]

Наукова діяльність

У 2004 році закінчила аспірантуру університету ім. М. П. Драгоманова за спеціальністю «Всесвітня історія».

З 2001 по 2005 рік — асистентка кафедри загальної історії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

З 2013—2016 — старша викладачка кафедри всесвітньої історії Київського університету імені Бориса Грінченка.

У 2016 році захистила дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук на тему «Глобалізаційна диверсифікація фінансових ринків країн Південно-Східної Азії».

З 2016 року — доцент кафедри міжнародного обліку і аудиту.

З 2018 року — обіймає посаду професора, заступника завідувача кафедри міжнародного обліку і аудиту Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана.

З 2019 року — доцент кафедри освітнього лідерства Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.

У 2020 році закінчила докторантуру Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана. Тема дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук «Глобальне конкурентне лідерство США: Нова парадигма і стратегічні пріоритети».

Авторка монографії «Конкурентне лідерство США: глобальна парадигма і стратегічні пріоритети».

Є співавторкою монографії «Фінансові ринки Південно-Східної Азії: Диверсифікаційна панорама».

Авторка підручника «Хронологічні таблиці з Нової історії країн Азії та Африки XVI ст. — поч. XX ст.», авторка понад 100 праць наукового характеру.

Скандал з демонтажем радянського літака

27.03.2023 року опублікувала на своїй сторінці в Фейсбуці повідомлення про демонтаж стели та встановленого на ній літака МіГ-17 (біля київської школи № 5) з коментарем:

«Територія 5-ї школи остаточно декомунізована. Літак, який дратував усіх і кожного відправлено за руським кораблем»

Текст супроводжувався фотографіями процесу демонтажу, з яких було видно, що після зняття літака зі стели, його було розпиляно на частини.

На думку деяких критиків, літак мали як експонат передати до Державного музею авіації.[7] Лунали порівняння з подібним пам'ятником в Бахмуті, який став одним з символів стійкості міста[8].

Слова Алли Шлапак про те, що вона зверталася до Державного музею авіації, музей спростував:

Відповідаючи на чисельні звернення від фанів, журналістів та просто небайдужих громадян, повідомляємо:

Демонтований та порізаний на території  школи № 5  пам'ятник-літак МіГ-17 представляє собою історичну цінність.

За давньої радянською традицією багато літаків відповідного періоду просто відправлялись на металобрухт, тому до сьогодення дожили одиниці і саме у вигляди пам'ятників.

Хочемо спростувати недостовірну інформацію, щодо начебто «відмови» від нього Музеєм, яка шириться у ЗМІ та соцмережах. На жаль, до нашого Музею не було жодних звернень. Про демонтаж та порізку літака ми дізнались від нашого фана зранку у понеділок 27 березня.

Наголошуємо, ми завжди раді будь яким авіаційним артефактам, а тим більше цілим літакам. Такі пам'ятники, навіть у порізаному стані, є одним з останніх джерел комплектуючих для реставрації літаків в нашій колекції.

Наразі, інформації про подальшу судьбу рештків літака ми не маємо. Пишемо запроси, шукаємо відповідальних та сподіваємось на підтримку громадськості.

Ми будемо раді отримати демонтований літак навіть у тому стані в якому він перебуває.[9] 

Через кілька днів після скандалу допис про демонтаж літака Алла Шлапак зі своєї сторінки видалила.

Родина

Неодружена, має сина 1994 року народження (медик за освітою).

Нагороди

Примітки

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 19 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 29 квітень 2014. Процитовано 28 квітень 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. http://politrada.com/dossier/persone/id/3806
  4. Співробітники - Команда - Шлапак Алла Василівна. feu.kubg.edu.ua. Процитовано 23 квітня 2023.
  5. Партія "Соціальна справедливість" представила список із 158 кандидатів для участі у позачергових виборах до Ради. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 3 липня 2020.
  6. Сайт ЦВК.
  7. Oleksandr Malyon. www.facebook.com (укр.). Процитовано 31 березня 2023.
  8. Окупанти підірвали літак-символ Бахмута (відео). www.unian.ua (укр.). Процитовано 31 березня 2023.
  9. Увійти у Facebook. Facebook (укр.). Процитовано 31 березня 2023.
  10. Жінка ІІІ тисячоліття (2009). www.zhinka.org.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 19 вересня 2015.

Посилання

Kembali kehalaman sebelumnya

Lokasi Pengunjung: 3.135.215.53