PROFILPELAJAR.COM

Чернівецький повіт
Județul Cernăuți
	Герб
	Положення Чернівецького повіту у межах Королівства Румунія
	Положення Чернівецького повіту у межах Королівства Румунія
	Повіт:; Жудець
Адміністративний центр	Чернівці
Країна	Румунія
Область	Буковина
Поділ на	4 пласи; (до 1938 р.);; 1 муніципій,; 3 міста,; 3 пласи; (1941–1944)
Офіційна мова	румунська
Населення
- повне	305 097
- повна	1 771 км²
Роки існування	1918—1938; 1941—1944
Дата ліквідації	1944
- раніше відомий як	Чернівецький повіт
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Чернівці

Жудець Чернівці (рум. Județul Cernăuți) — адміністративно-територіальна одиниця Румунського королівства з центром у місті Чернівці, що існувала у Північній Буковині з 1918 до 1938 року та в 1941–1944 роках.

Історія

Румунське королівство вступило у Першу світову війну з метою приєднання нових земель і створення «Великої Румунії». Чи не найважливішим об'єктом її зазіхань були етнічні українські землі Буковини.
Після розпаду Австро-Угорщини землі Герцогства Буковина стали предметом україно-румунських територіальних суперечок. Королівська Румунія, нехтуючи волевиявленням українців Буковини та незважаючи на домовленості щодо поділу колишнього коронного краю Габсбурзької монархії за етнічною ознакою більшості населення, у листопаді 1918 року розпочала військову операцію та у підсумку анексувала Північну Буковину.

Докладніше: Румунська окупація Північної Буковини

28 листопада 1918 року румунський окупаційний режим на Буковині сфабрикував рішення т. зв. Генерального Конгресу Буковини під головуванням Янку Флондора, який складався виключно з румунів, про об'єднання всієї Буковини з Румунією. 18 грудня 1918 року указом № 3715 з питань управління Буковиною (який практично зберіг австрійський адміністративно-територіальний поділ) на базі Чернівецького повіту було утворено жудець Чернівці.^[1]

1925 року згідно з Законом про адміністративну уніфікацію від 14 червня 1925 року територія жудця збільшилася на півночі за рахунок розформованих Заставнівського і Кіцманського жудців.
1938 року жудець було скасовано, а його територію разом із територіями ліквідованих Дорохойського, Кимполунгського, Радівецького, Сторожинецького, Сучавського і Хотинського повітів включено до складу новоутвореного цинута Сучава.^[2]
1940 року внаслідок Пакту Молотова — Ріббентропа та радянського ультиматуму від 26 червня 1940 р. у Північну Буковину ввійшли радянські війська, після чого її було включено до складу СРСР на правах Чернівецької області УРСР. У липні 1941 р. Румунія, вже як союзниця нацистської Німеччини, повторно окупувала Північну Буковину, після чого відновила Чернівецький жудець, зарахувавши його до складу губернаторства Буковина. Проте у серпні 1944 р. Радянська Армія відвоювала Північну Буковину, а Паризькими мирними договорами 1947 р. було підтверджено кордони станом на 1 січня 1941 р.

Географія

Жудець містився у Північній Буковині, на території нинішньої Чернівецької області. До Другої світової війни він прилягав до румунсько-польського кордону і на півночі межував із польським Станиславівським воєводством, на півдні — зі Сторожинецьким, Радівецьким і Дорохойським повітами, на сході — з Хотинським повітом, а на заході — зі Станиславівським воєводством і Сторожинецьким повітом.

У 1941–1944 роках жудець Чернівці у зв'язку з ліквідацією Польщі нацистською Німеччиною межував на ділянці колишнього румунсько-польського кордону з дистриктом Галичина Генеральної губернії.

Устрій

Територія повіту до 1938 р. поділялася на чотири пласи (райони):^[3]

Козмін (з осідком у муніципії Чернівці),
Ністру (з осідком у місті Заставна),
Прут (з осідком у місті Садгора)
Шипинці (з осідком у місті Кіцмань).

У 1941–1944 роках адміністративний поділ був таким^[4]:

муніципій Чернівці (рум. Municipiul Cernăuți)
місто Кіцмань (рум. Orașul Cozmeni)
місто Садгора (рум. Orașul Sadagura)
місто Заставна (рум. Orașul Târgu Nistrului)^[5]
пласа Чернівці (рум. Plasa Cernăuți)
пласа Кіцмань (рум. Plasa Cozmeni)
пласа Ністру (рум. Plasa Nistru)

Населення

За даними перепису 1930, населення округу становило 305 097 жителів, із них 48,9% були українцями, 21,8% — румунами, 13,1% — євреями, 12,5% — німцями, 4,6% — поляками тощо.^[6] З конфесійного погляду, більшість мешканців були православними (78,1%), а релігійними меншинами були юдеї (9,1%), римо-католики (також 9,1%), греко-католики (1,9%) та ін.^[7]

Міське середовище

Міське населення повіту становило 130 205 душ, із них євреїв — 29,1%, румунів — 25,9%, німців — 23,3%, українців — 11,3%, поляків — 7,5%, росіян — 1,6% та ін.

1930 року в населених пунктах повіту проживало таке населення: Чернівці — 111 147 мешканців, Садгора — 9 005 мешканців, Заставна — 5 038 мешканців, Кіцмань — 5 015 мешканців.

Документальні матеріали

Населення повіту в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
Населення округу в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
Населення округу в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
Населення округу в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
Населення повіту в 1930 р. за релігією
Населення повіту в 1930 р. за релігією

Примітки

↑ Radu Săgeată. ORGANIZAREA ADMINISTRATIV-TERITORIALĂ A ROMÂNIEI - EVOLUŢIE. PROPUNERI DE OPTIMIZARE (PDF) (Romanian) . Архів оригіналу (PDF) за 9 січня 2017. Процитовано 25 серпня 2016. [Архівовано 2017-01-09 у Wayback Machine.]
↑ Organizarea administrativ-teritorială a României 1864-1989 (румунською) . bzf.ro. 7 травня 2013. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 8 липня 2018. [Архівовано 2014-09-29 у Wayback Machine.]
↑ Portretul României Interbelice - Județul Cernăuți. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
↑ [Buletinul Administratiei Provinciale a Bucovinei, vol. I (1941/1942), vol. II (1942)] (рум.)
↑ Regimul politic și acțiunile subversive din Bucovina [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рум.)
↑ Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 120-123
↑ Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 581-582