Карта повіту з положенням і назвами плас у 1938 р. Жудець Радівці (рум. Județul Rădăuți ) — адміністративно-територіальна одиниця Румунського королівства з центром у місті Радівці , що існувала переважно у Південній Буковині з 1918 до 1938 року та в 1940–1950 роках.
Після розпаду Австро-Угорщини румунські війська 11 листопада 1918 року вступили у північну частину Буковини. 28 листопада 1918 Румунське королівство провело через т. зв. Генеральний Конгрес Буковини під головуванням Янку Флондора рішення про об'єднання всієї Буковини з Румунією. 18 грудня 1918 року указом № 3715 з питань управління Буковиною було створено жудець Радівці .[ 1]
1925 року згідно з Законом про адміністративну уніфікацію від 14 червня 1925 року територія жудця збільшилася на сході за рахунок розформованого Серетського жудця , а на північному заході — частини розформованого Вижницького жудця .
1938 року жудець було скасовано, а його територію разом із територіями ліквідованих Дорохойського , Кимполунгського , Сторожинецького , Чернівецького , Сучавського і Хотинського жудців включено до складу новоутвореного цинута Сучава .[ 2]
1940 року внаслідок Пакту Молотова — Ріббентропа та радянського ультиматуму від 26 червня 1940 р. Північну Буковину (включаючи північну і північно-західну частину жудця Радівці) зайняли радянські війська , після чого цю територію було зараховано до складу СРСР на правах Чернівецької області УРСР . У вересні 1940 року після падіння режиму Кароля II залишена під румунською владою частина Радівецького повіту зразка 1938 року стала відновленим жудцем Радівці.
У липні 1941 р. Румунія, вже як союзниця нацистської Німеччини , повторно окупувала Північну Буковину, після чого розширила Радівецький жудець до меж 1938 року, включивши його до складу губернаторства Буковина . Проте у серпні 1944 р. Радянська Армія відвоювала Північну Буковину, а Паризькими мирними договорами 1947 р. було підтверджено кордони станом на 1 січня 1941 р.
Остаточно Радівецький повіт ліквідував у ході адміністративної реформи 6 вересня 1950 року комуністичний режим [ 2]
До Другої світової війни жудець на заході прилягав до румунсько-польського кордону , межуючи з польським Станіславським воєводством . У 1939 році у зв'язку з поділом Польщі між нацистською Німеччиною та більшовицьким СРСР кордон став румунсько-радянським, а жудець на заході отримав у сусіди Станіславську область . Після червня 1941 жудець на цій ділянці кордону межував з дистриктом Галичина Генеральної губернії .
На південному заході жудець межував з повітом Марамуреш (з 1940 його територія відійшла до Угорського королівства ), на півночі — зі Сторожинецьким повітом , на сході — з Дорохойським , а на півдні — з Кимполунгським і Сучавським повітами Румунії.
Територія повіту до 1938 р. поділялася на три пласи (райони):[ 3]
Путила (рум. Plasa Putila ), з осідком у Селятині Сірет (рум. Plasa Siret )Штефан-Воде (рум. Plasa Ștefan Vodă ), з осідком у місті Радівці У 1941–1944 роках адміністративний поділ був таким[ 4]
місто Радівці (рум. Orașul Rădăuți )
місто Сірет (рум. Orașul Siret )
пласа Селятин (рум. Plasa Seletin )
пласа Сірет (рум. Plasa Siret )
пласа Штефан-Воде (рум. Plasa Ștefan Vodă ), з осідком у місті Радівці Пласу Штефан-Воде (Редеуць) було створено виключно з румунської території, тоді як пласи Селятин і Сірет включали українські землі[ 5]
За даними перепису 1930, населення повіту становило 160 778 жителів, із яких 55,4% були румунами , 16,3% — українцями (в т. ч. 7,6% гуцулів ), 11,1% — німцями , 7,2% — євреями , 6,4% — угорцями , 1,4% — поляками тощо.[ 6] православними (70,6%), а релігійними меншинами були римо-католики (16,2%), юдеї (7,2%), лютерани (2,6%), греко-католики (1,3%) тощо.[ 7]
Міське населення повіту становило 26 693 душі, з яких румунів — 38,3%, євреїв — 28,9%, німців — 23,5%, українців — 4,7%, поляків — 1,8% та ін.
1930 року у містах повіту проживало таке населення: Радівці — 16 788 мешканців, Сірет — 9 905 мешканців.
Населення повіту в
1930 році за національною ознакою та рідною мовою
Населення повіту в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
Населення повіту в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
Населення повіту в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
Населення повіту в 1930 р. за релігією
Населення повіту в 1930 р. за релігією
.JPG)
