П'ята за чисельністю серед 56 офіційно визнаних національних меншин Китаю й одна з 54 офіційно визнаних національних меншин В'єтнаму.
Мяо (Miáo, кит.: 苗族) — популярна китайська назва хмонгів, використовується в російськомовній літературі; в'єтнамська назва мео (в'єт.Mèo); тайська แม้ว (Maew) або ม้ง (Mong).
За переважаючим кольором жіночого одягу відрізняють кілька етнорегіональних груп: білі (самоназв. хмонг дау; кит. бай мяо; в'є. мео Чанг), чорні (хмонг ду; хей мяо; мео ден), червоні (хмонг пе; хун мяо; мео до), сині (хмонг суа; цин мяо; мео сань), різнокольорові (хмонг льон; хуа мяо; мео хоа). Групи мяо розрізняють також за довжиною спідниць: в довгих, коротких спідницях тощо.
Територія проживання і чисельність
Більшість хмонгів проживає в Китаї (7,65 млн осіб.), У В'єтнамі їх 550 тис., у Лаосі — 200 тис., у Таїланді — 120 тис. осіб (2000)[1].
Районом компактного проживання в КНР є басейн річки Ціншуйцзян в південно-східній частині провінції Ґуйчжоу, зокрема повіти Кайлі, Цзяньхе, Хуанпін, Тайцзян, Лейшань, Даньчжай, Шибін, Чженьюань, Саньса тощо Гуансі-Чжуанського автономного району і Цзінань провінції Хунань.
Чимало представників народу є емігрантами на Заході. Зокрема, близько 200 тисяч хмонгів з Лаосу емігрували в США.
Мова
Розмовляють мовами мяо, що належать сім'ї мяо-яо. Мови цієї сім'ї є взаємно незрозумілими, існує безліч діалектів.
Китайські мяо мають три діалекти, які поширені в південній частині провінції Хунань, східній частині провінції Гуйчжоу і в провінціях Сичуань, Юньнань і Гуансі.
Культура
Однією традицій є давні пісні, які називаються гуге.
↑А. Н. Лескинен, Нго Дык Тхинь, А. М. Решетов. Мяо. Народы и религии мира: Энциклопедия. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 361. ISBN 5-85270-155-6(рос.)
Thai-Yunnan Project Newsletter (TYPN), Number 17, June 1992, Department of Anthropology, Australian National University. Material from that newsletter may be freely reproduced with due acknowledgement (англ.)
W.R. Geddes. Migrants of the Mountains: The Cultural Ecology of the Blue Miao (Hmong Njua) of Thailand., Oxford: The Clarendon Press, 1976 (англ.)
Edkins. The Miau-tsi Tribes, Foochow, 1870 (англ.)
Henry. Lingnam, London, 1886 (англ.)
Bourne. Journey in Southwest China, London, 1888 (англ.)
Keaw A.H. Man: Past and Present, Cambridge, 1900 (англ.)
Merritt Tragic Mountains: The Hmong, the Americans, and the Secret Wars for Laos, 1942—1992, Indiana, 1999 (англ.)
Jonathan Boyes. Tiger men and tofu dolls. Tribal spirits in Northen Thailand., Chang Mai, 1997 (англ.)