PROFILPELAJAR.COM

Френк Фразетта
Френк Фразетта
Frank Frazzetta
При народженні	Френк Фразетта
Народження	9 лютого 1928; Нью-Йорк, США
Смерть	10 травня 2010 (82 роки)
	Форт-Маєрс, Флорида, США; (інсульт )
Країна	США
Жанр	ілюстрація
Навчання	Бруклінська академія мистецтв
Діяльність	художник, скульптор, ілюстратор, сценарист, художник коміксів, художник обкладинки
Напрямок	наукова фантастика, фентезі
Роки творчості	1944 — 2010
Вплив	Майкл Фаланга
Вплив на	Тодд Локвуд, Дідьє Семвайз, Кен Келлі
Твори	Conan the Destroyerd
Роботи в колекції	Eye Filmmuseumd
Нагороди	Зала слави наукової фантастики і фентезі (2014) зала слави Вілла Ейснераd (1995) Special Recognition Awardd (2021)
Сайт	frankfrazetta.net
	Френк Фразетта у Вікісховищі

Фре́нк Фразе́тта (англ. Frank Frazzetta; 9 лютого 1928, Нью-Йорк, США — 10 травня 2010, Форт-Маєрс, Флорида, США) — американський художник, який працював у стилі фентезі та наукової фантастики; художник коміксів, плакатів, грамплатівок, обкладинок альбомів та ЗМІ, ілюстратор книг, мультиплікатор. Один з найвпливовіших митців жанру.

У 1995 році Френк Фразетта був внесений до Зали слави індустрії коміксів Вілла Айснера (The Will Eisner Award Hall of Fame), і в 1999 році — до Зали слави Джека Кірбі (List of Harvey Award winners). Шість разів Френк Фразетта був номінантом премії Г'юго, лауреатом якої став у 1966 році. У 2003 році про нього було знято фільм «Frazetta: Painting with Fire», де він грав сам себе.

Біографія

Шлях до визнання

Френк Фразетта народився в 1928 році в Нью-Йорку. Талант художника проявився у нього дуже рано — в три роки Френк малював веселі картинки, за які його заохочували члени сім'ї. Відомо, що його бабуся навіть виплачувала йому «гонорари», даючи за гарні малюнки дрібні гроші. У вісім років він вступив до Бруклінської академії мистецтв (Brooklyn Academy of Fine Arts). З 16-річного віку почав співпрацювати з видавцями журналів коміксів. Спочатку він працював без якої-небудь спеціалізації. Невдовзі, впродовж того ж року, Френк почав професійно малювати комікси, перші його роботи були в стилі вестерн. На початку 1950-х років переключився на комікси про супергероїв, малював для журналів EC Comics, National Comics (у тому числі про супергероя Сяйливого лицаря), Avon Comics, і кількох інших видань. Особливістю його малюнків фантастичного жанру стало зображення мускулистих героїв і красивих сміливих жінок. Згодом, завдяки його гротескним героям, його назвуть класиком фантастичної ілюстрації. Велика частина робіт Фразетти для коміксів була виконана у співпраці з Аль Вільямсон, а також з його наставником Роєм Р. Кренкелєм. Найбільш відомими творами Фразетти цього періоду були комікси «Бак Роджерс» і «Флеш Гордон» в стилі космічної опери. Почасти співпрацював також з Walt Disney.

У 1964 році Фразетта зробив для журналу пародій «Mad» зображення Рінго Старра. Спираючись на враження від цього твору, організація художніх майстерень запросила Фразетту зробити плакат до фільму «Що нового, кішечко?» («What's New Pussycat?»). Виконання замовлення принесло автору за один день прибуток, еквівалентний річній зарплатні. Він зробив ще кілька інших плакатів до фільму.

Ілюстратор і мультиплікатор

Раніше, у 1963 році Фразетта створив авторську роботу — комікс «Тунда» з головним героєм, що нагадує Тарзана. І, коли видавництво «Ace Books», вирішило перевидати знаменитий літературний серіал Едгара Райса Берроуза, воно запросило ілюстратором саме Фразетту. Проєкт мав гучний успіх, а з ним прийшла популярність і до Френка Фразетти. Ще більше зміцнили репутацію Фразетти ілюстрації до романів про Конана (видавництво «Lancer») і «марсіанського» циклу Берроуза (видавництво «Doubleday»). З цього моменту, роботи Фразетти мали великий попит, а його інтерпретація Конана візуально визначила жанр «меча і магії», і зробила величезний вплив на наступні покоління митців.

Багато з його творів лише приблизно відповідали змісту твору, який ілюстрували. Проте це не завадило популярності митця, оскільки відтворювали яскраві сцени, народжені в уяві художника. На закиди читачів Фразетта віджартовувався: «А ви не судіть про книгу за обкладинкою!»^[3]. З цього часу більша частина творів Фразетти мала комерційний характер, у тому числі картини й ілюстрації для афіш кіно, книги й календарі. У більшості, вони були олійними, але також Фразетта працював і з аквареллю, чорнилом, олівцем^[4]. У той час Фразетта робив як фарбовані комікси, так і жартівливі історії в чорно-білому кольорі для публікацій у Warren Publishing, у журналах жахів «Creepy», «Eerie», «Blazing Combat» та «Vampirella»^[5].

Щойно Фразетта забезпечив собі репутацію, кіностудії почали запрошувати його до роботи над анімаційними фільмами. У більшості картин його робота була пов'язана лише з творчим контролем над іншими. В 1978 році на базі творів Фразетти, Річард Вільямс створив анімовану рекламу^[6]. На початку 1980-х років, Фразетта почав працювати з продюсером Ральфом Бакши і в 1983 році вони створили анімаційний фільм «Вогонь і Лід» («Fire and Ice»^[7]). Після виходу фільму, Фразетта повернулася до звичного для себе ілюстрування, зокрема пером і чорнилом.

Деякі артисти використовували картини Фразетти як обкладинки для своїх альбомів. Моллі Гетчет ілюструвала картинами Фразетти свої перші три альбоми: «Торговець смертю», «Темне царство», та «Берсеркер». Ілюстрували свої альбоми також: Dust's second — другий альбом «Hard Attack», або «Снігові гіганти»; Nazareth використали «Мозок» для їх альбому 1977 року «Expect No Mercy». III корпус Армії США взяв «Торговця смертю» як талісман^[8]. Фразетта довгий час відмовлявся розлучатися з оригінальними картинами з Конаном. Багато з них були виставлені в Музеї Фразетти в Іст-Страудсберг, штату Пенсільванія. У 2009 році картина Фразетти «Конан-Завойовник» була вперше виставлена на аукціон, і продана за 1 мільйон доларів^[9].

Останні роки

На початку 1980-х Фразетта створив Галерею Фентезі в куті Фразетти, на верхньому поверху колишньої масонської будівлі на розі Південної Кортленд і Вашингтон-стріт в Іст-Страудсберзі, штат Пенсільванія. У будівлі також розташований музей мистецтва Фразетти, де він експонував не лише свої власні твори, а також і твори інших художників^[10]. З 1998 до 1999 рр., Френк Фразетта публікував ілюстрований журнал «Фантазії Френка Фразетти». На пізньому етапі життя Фразетта мав проблеми зі здоров'ям, у тому числі щитоподібної залози, що тривало протягом багатьох років. Він зазнав декілька гіпертонічних ударів, права рука майже цілком стала паралізованою. Через це художник навчився писати й малювати лівою рукою. До 2009 року Фразетта проживав у горах Поконо штату Пенсільванія, поряд з невеликим музеєм, який було відкрито для громадськості^[11]. 17 липня 2009 року, після річної боротьби з раком, померла його дружина і бізнес-партнер Елеонор («Еллі») Фразетта. 9 грудня 2009 року був заарештований син Фразетти — Альфонсо Френк Фразетта, за спробу вкрасти близько 90 картин з музею Фразетти. Френк-молодший стверджував, що він намагався перешкодити продажу картин, згідно з волею батька, який за його словами дав йому довіреність на користування його майном. 23 квітня 2010 року, сім'я розповсюдила заяву, в якій сказано: «Всі тяжби навколо його сім'ї і його мистецтва були вирішені. Всі діти Френка тепер будуть працювати разом як команда, щоб просунути його колекцію зображень.»^[12]. Фразетта помер від інсульту 10 травня 2010 року в лікарні неподалік від свого будинку у Флориді.

Творча спадщина

Френка Фразетту відноситься до тих митців, до яких важко ставитися байдуже. Серед його прихильників — Джордж Буш і Роберт Родрігес. Його картини надихали Джорджа Лукаса при роботі над «Зоряними війнами». Його роботи багато в чому визначили вигляд коміксів і фантастичною живопису в Старому і Новому Світі.

Творчість Фразетти вплинула на багатьох художників, що працюють у жанрі фентезі та наукової фантастики. Юсуке Накано, провідний художник, що працював для Nintendo над The Legend of Zelda, відмічає вплив Фразетти. Художник фентезі й музикант Джозеф Варго називає Фразетту як головного митця, що вплинув на його мистецтво. Кріс Перна, артдиректор Epic Games, заявив в інтерв'ю в 2011 році, що одним з тих, хто вплинув на його творчість був Фразетта. Серед інших художників-коміксистів, що працюють під впливом Фразетти, називають себе Марк Сільвестрі^[13] та Шелбі Робінсон^[14].

На початку 2012 року, режисер Роберт Родрігес оголосив про плани поставити ремейк фільму Бакши й Фразетти «Вогонь і Лід». Компанія Sony Pictures придбала проєкт, і в кінці 2014 року почала його здійснювати. Родрігес працює в тісному контакті з родиною і сподівається разом з Голлі Фразетта відкрити музей з колекцією художника. Музей буде розташований у місті Остін, штат Техас. Нині Голлі Фразетта подорожує з колекцією по всій території США.

Список творів

Вибрані картини

Карсон-венеріанець — 1963
Загублене місто — 1964
Земля терору — 1964
Зібрані людиною — 1964
Вервольф — 1965
Конан-варвар — 1966
Конан-шукач пригод — 1966
Кінг-Конг — 1966
Морський монстр — 1966
Людина-павук — 1966
Чародій — 1966
Мечі Марса — 1966
Крилатий жах — 1966
Мозок — 1967
Бран Мак Морн — 1967
Дівчина-кішка — 1967
Конан-завойовник — 1967
Конан-узурпатор — 1967
Нічні вітри — 1967
Морська відьма — 1967
Снігові гіганти — 1967
Конан-месник — 1968
Римський вигнанець — 1968
Болота огрів — 1968
Єгипетська цариця — 1969
Монгольський тиран — 1969
Первісна краса / ля Опар — 1969
Дикунський світ / Молодий світ — 1969
Вампірелла — 1969
Принцеса Марса — 1970
Вниз, до Землі — 1970
Вічний чемпіон — 1970
У творців богів — 1970
Нічний мисливець — 1970
Кінський Хвіст — 1970
Повернення Джонора — 1970
Богиня Сонця — 1970
Тиранозавр Рекс — 1970
Жінка з косою — 1970
Конан-Руйнівник — 1971
Розпач — 1971
Джон Картер і дикі мавпи Марса — 1971
Подорож до центру Землі — 1972
Бердмен — 1972
Нічні створіння — 1972
Срібний воїн — 1972
Тувія, діва Марса — 1972
Боєць Марса — 1973
Атлантіида — 1973
Чорний Імператор — 1973
Чорна Пантера — 1973
Чорна Зірка — 1973
Конан з Аквилонії — 1973
Торговець смертю — 1973
Ривок до свободи — 1973
Летючі рептилії — 1973
Цариця гулів — 1973
Голлум — 1973
Мамонт — 1973
Монстр з позачасся — 1973
Місячна Діва — 1973
Змія — 1973
Танар з Пеллусідара — 1973
Тарзан і людина-мураха — 1973
Древо смерті — 1973
Варвар — 1974
Флешмен у заряді — 1974
Мадам Дерринджер — 1974
Хам — 1974
Парадокс — 1975
Темне царство — 1976
Кривавий камінь — 1975
Темрява на межі часу — 1976
Восьме чудо / Кінг Конга і Змія — 1976
Королева Конг — 1976
Загарбники — 1977
Вогненний демон — 1977
Золота діва — 1977
Град гріха / Артур Рекс — 1978
Печера демона — 1978
Кейн на золотому морі — 1978
Звук — 1979
Лихокрил — 1979
Жертвопринесення — 1980
Лас-Вегас — 1980
Сім римлянів — 1980
Вогонь і лід — 1982
Гейша — 1983
Розбіжності — 1986
Переможець — 1986
Хижаки — 1987
Торговець смертю II — 1987
Торговець смертю III — 1987
Торговець смертю IV — 1987
Торговець смертю V — 1989
Дівчина-кішка II — 1990
Графиня і Грінмен — 1991
Світанокова атака — 1991
Захоплення місяця / Стежина — 1994
Красуня і Чудовисько — 1995
Ші — 1995
Чародійка — 1995
Торговець смертю VI — 1996
Від заходу до світанку — 1996

Обкладинки альбомів

Herman's Hermits — Both Sides of Herman's Hermits (1966). Передня обкладинка виконана аквареллю, задня — пером і тушшю.
Dust — Hard Attack (1972)
Waterhole No. 3 Soundtrack LP by Roger Miller(1973)[39]
Nazareth — Expect No Mercy (1977)[28]
Molly Hatchet — Molly Hatchet (1978)
Molly Hatchet — Flirtin' with Disaster (1979)[28]
Molly Hatchet — Beatin' the Odds (1980)
Yngwie Malmsteen — War to End All Wars (2001)
Wolfmother — Wolfmother (2006)

Кіноафіші

«Що нового, кішечко?» (1965)^[15]
«Секрет мого успіху» (1965)^[15]
«Після Лиса» (1966)^[15]
«Готель Парадізо» (1966)^[15]
«Заклопотані» (1967)^[15]
«Безстрашні вбивці вампірів» (1967)^[15]
«Хто згадає купу грошей?» (1967)
«Твої, мої і наші» (1968)^[15]
«Божевільна вечірка монстрів» (1969)^[15]
«Ніч, коли наїхали на Мінські» (1969)^[15]
«Місіс Поліфакс — шпигунка» (1971)^[15]
«Луана» (1973)^[15]
«Строката компанія»(1974)^[15]
«Ганлет» (1977)^[16]^[17]
«Вогонь і лід» (1983)

Примітки

↑ ^а ^б RKDartists
d:Track:Q17299517
↑ What's new Pussycat? — 1965.
↑ https://web.archive.org/web/20110717021333/http://www.spectrumfantasticart.com/full_content.php?article_id=1084&full=yes&pbr=1
↑ Frazetta Art Museum. «Bio, 1960s». Retrieved 28 June 2014
↑ Frazetta Art Museum. «Bio, 1960s». Retrieved 28 June 2014.
↑ Animation History Gone Awry. Cartoon Brew (амер.). 24 липня 2006. Процитовано 10 березня 2017.
↑ Unfiltered: The Complete Ralph Bakshi. Universe Publishing. pp. 192; 196. ISBN 0-7893-1684-6.
↑ Staff, Michael Heckman, Sentinel. III Corps symbol manifests in bronze outside III Corps HQ. Fort Hood Sentinel (англ.). Процитовано 10 березня 2017.
↑ «Frazetta Painting Sells for $1 Million». Spectrum. November 14, 2009. Archived from the original on July 17, 2011.
↑ Frank, Howard. (sidebar) «Frank Frazetta Timeline: A Life Lived for Art»
↑ Frank Frazetta Fantasy Illustrated (1998) - Comic Book DB. comicbookdb.com. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 10 березня 2017.
↑ Rubinkam, Michael (April 23, 2010). «Frazetta Ssiblings Resolve Dispute over Fantasy Art». Associated Press. Archived from the original on April 30, 2010
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 31 серпня 2016. {{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-05-03 у Wayback Machine.]
↑ http://americandischord.bigcartel.com/
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н {веб — {Цитувати|посилання=http://drewfriedman.блогспот.ком/2012/01/комедія-кіно-афіша-мистецтво-Френк.у^{[недоступне посилання з липня 2019]} форматі HTML|назва=фільм Комедія плакат мистецтво Френк Фразетта|Автор=Дрю Фрідман|authorlink=Дрю Фрідман (карикатурист)|Видавець=Офіційний Дрю Фрідман блог}}
↑ {веб — {Цитувати|посилання=http://ВСП.clinteastwood.індекс^{[недоступне посилання з липня 2019]} орг/форум/.РНР?тема=9672.0|назва=фото — Клінт Іствуд отримання оригіналу рукавичку плакатного мистецтва картини Френка Фразетта}}
↑ {веб — {Цитувати|посилання=http://capnscomics.блогспот.ком/2012/09/в-рукавичку-на-Франк^{[недоступне посилання з липня 2019]} фразетта-а.у форматі HTML|назва=рукавичку Френк Фразетта (і Клінт Іствуд), галерея|Видавець блозі=Кеп комікси}}