Ухтомський Олексій Володимирович

Ухтомський Олексій Володимирович
Народився14 (26) березня 1875
Новгородська губернія, Російська імперія
Помер17 грудня 1905(1905-12-17) (30 років)
Люберці, Московський повітd, Московська губернія, Російська імперія
Діяльністьреволюціонер

Олексій Володимирович Ухтомський (14 [26] березня 1875, с. Поздіно, Новгородська губернія — 17 грудня 1905, Люберці) — російський революціонер, машиніст Московсько-Казанської залізниці, есер.

Біографія

Закінчив сільську школу в Поздіно і ремісниче училище ім. цесаревича Миколи в Петербурзі, працював на залізницях. У жовтні 1905 року — керівник страйкового комітету залізничників, потім один із керівників бойової дружини Казанської залізниці. У ході повстання в Москві на чолі дружини повністю оволодів лінією Москва—Голутвін, роззброївши на ній поліцію, перерізавши телеграф і роззброївши військові ешелони, що повертались з Маньчжурії. Відзначився тим, що 14 грудня зумів вивести дружинників у Перово, незважаючи на дві влаштовані йому засідки і масований кулеметний вогонь. Незабаром був разом із групою з 6 дружинників заарештований каральною експедицією Семенівського полку під керівництвом полковника Рімана на станції Люберці та розстріляний без жодного суду 17 грудня 1905 року.

Пам'ять

Ухтомський був, по всій видимості, одним з небагатьох есерів, що офіційно визнавався в СРСР героєм революції 1905 року. Ім'я революціонера були названі:

Пам'ятники Ухтомському існують в Люберцях, в Москві (1989; в ПСАО, біля школи № 733; скульптор — В. Г. Замедянський), Пензі (1979; на території локомотивного депо Пенза-1; скульптор — В. Г. Курдов) і Рузаєвці (на території парку культури та відпочину ім. Пушкіна).

В 1926 році про Ухтомського був знятий фільм «Машиніст Ухтомський».

Література

  • Дерзновение / Д. Валовой, М. Валовая, Г. Лапшина. — М.: Мол. гвардия, 1989. — 314[6] c., ил. С.286-292.
  • Плискачевский A. Машинист Ухтомский. Очерк из событий 1905 года. — М.-Л., 1926.

Посилання