Чемпіонами СРСР в приміщенні ставали 36 легкоатлетів, які представляли на цих змаганнях Українську РСР, з них: семеро — ставали чемпіонами двічі, двоє — тричі та троє — Валерій Борзов, Віктор Бризгін, Валерій Підлужний — чотири рази.
В таблиці нижче не враховані чемпіонські титули, завойовані спортсменами в період, коли вони представляли інші союзні республіки. Так, Володимир Носенко 1975 року став чемпіоном СРСР з бігу на 400 метрів під прапором Білоруської РСР, Андрій Федорів (після переїзду зі Львова до Москви) ще тричі (1989-1991) був першим на 200-метрівці, а Олександр Невський, до переїзду в Київ, вже мав в активі завойований 1980 року чемпіонський титул в багатоборстві в складі збірної Білоруської РСР.
Чемпіонами СРСР в приміщенні ставали 28 легкоатлеток, які представляли на цих змаганнях Українську РСР, з них: двоє — ставали чемпіонами двічі, троє — тричі, одна (Нуну Абашидзе) — чотири рази та одна — Тетяна Самоленко (Хамітова) — шість разів. Досягнення Тетяни Самоленко стосовно кількості перемог на чемпіонатах СРСР в приміщенні — абсолютний рекорд серед усіх радянських легкоатлетів за всі роки.
В таблиці нижче не враховані чемпіонські титули, завойовані спортсменами в період, коли вони представляли інші союзні республіки. Так, Олена Хлопотнова вперше стала чемпіонкою СРСР в приміщенні в стрибках у довжину в 1986 році, коли виступала за Казахську РСР під прізвищем Коконова.
В різні роки на чемпіонатах СРСР з легкої атлетики в приміщенні спортсменами, які представляли УРСР, було встановлено 5 вищих світових, 1 європейське (не рахуючи світових) та 7 загальносоюзних (не рахуючи світові та європейські) досягнень (рекордів) у приміщенні.
На жодному чемпіонаті СРСР з легкої атлетики в приміщенні збірна УРСР в медальному заліку не посідала місце нижче четвертого, а на чемпіонатах 1973, 1976, 1977 та 1986 років — була першою. Найбільша кількість золотих медалей (9) українськими атлетами була завойована 1986 року, а найбільша кількість медалей загалом (20) — 1985 року.
За регламентом змагань командний залік (в межах якого збірним командам за представників-фіналістів у видах змагань нараховувались очки) визначався на чемпіонатах 1971—1984 років, а на наступних чемпіонатах союзна першість в приміщенні носила виключно особистий характер — командний залік не визначався. Рейтинг команд у командному заліку переважно визначався серед союзних республік та міст Москви та Ленінграда (1971, 1973, 1975, 1978—1984). Командний залік за підсумками трьох чемпіонатів (1972, 1974, 1976) визначався виключно серед збірних спортивних товариств та відомств. Крім цього, командний залік за підсумками чемпіонатів СРСР з легкоатлетичних багатоборств у приміщенні (починаючи з 1978 року, коли вони почали проводитись як самостійна першість) визначався окремо.
Команда УРСР перемогала у командному заліку двічі: 1973 року за підсумками основного чемпіонату та 1981 року — за підсумками виступів на окремому чемпіонаті з легкоатлетичних багатоборств.
.svg){kind=small}
