PROFILPELAJAR.COM

Легка атлетика
Стрибок у довжину
Легка атлетика; Стрибок у довжину
	Колишній світовий рекордсмен Віллі Бенкс під час літніх Олімпійських ігор 1988 року в Сеулі, Південна Корея.
Умови проведення
Місце	просто неба / в приміщенні
Рекорди (чоловіки)
світу	Джонатан Едвардс; Велика Британія; 18,29 (1995) в приміщенні; Уг Фабріс Занго; Буркіна-Фасо; 18,07 (2021) i
Європи	Джонатан Едвардс; Велика Британія; 18,29 (1995) в приміщенні; Тедді Тамґо; Франція; 17,92 (2011) i
України	Володимир Іноземцев; 17,90 (1990)
Рекорди (жінки)
світу	Юлімар Рохас; Венесуела; 15,67 (2021) в приміщенні; Юлімар Рохас; Венесуела; 15,43 (2020)
Європи	Інеса Кравець; Україна; 15,50 (1995) в приміщенні; Тетяна Лебедєва; Росія; 15,36 (2004)
України	Інеса Кравець; 15,50 (1995)


Ювілейна монета НБУ «Потрійний стрибок», присвячена проведенню XXVII літніх Олімпійських ігор.

International University Sports Federation — Gwangju 2015 — Men's Triple Jump Final, Dmitrii SOROKIN (RUS 17.29) wins Gold.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Потрійний стрибок (значення).

Потрі́йний стрибо́к — складна легкоатлетична вправа, яка має три послідовно виконувані стрибки — скачок, крок і стрибок. Відштовхнувшись від планки, спортсмен приземляється на ту ж саму ногу (скачок), далі відштовхнувшись цією ж ногою, приземляється на другу (крок), і далі, відштовхнувшись, робить приземлення в яму з піском на дві ноги (стрибок).

Результат у потрійному стрибку залежить від горизонтальної швидкості під час розбігу, кута і висоти ЗЦМТ після кожного відштовхування, оптимального співвідношення довжини окремих частин стрибка і технічної підготовленості стрибуна. Швидкість розбігу у провідних спортсменів становить 10—10,5 м/с. Кути вильоту ЗЦМТ становить 17°, 15° і 18° відповідно (скакання, крок, стрибок). Співвідношення довжини окремих частин стрибка перебувають у межах 38; 29,5 і 32,5 відсотки^[1]. Залежно від індивідуальних особливостей параметри виконання рухових дій можуть видозмінюватись.

Так, у початківців довжина розбігу становить 25—30 м або 13—16 кроків, у кваліфікованих стрибунів — 40—43 м або 19—22 кроки. Завдання у розбігу — набрати максимальну швидкість перед відштовхуванням. Розбіг може бути виконаний з місця або з деякого відбігання. Підвищенням швидкості розбігу збільшується початкова швидкість вильоту стрибуна, а значить, і дальність стрибка. Швидкість наприкінці розбігу зростає внаслідок збільшення довжини та темпу кроків. Характерна для розбігу в потрійному стрибку є відсутність попередньої підготовки до відштовхування, а довжина останніх кроків не змінюється, що забезпечує збереження швидкості розбігу перед відштовхуванням.

У потрійному стрибку атлет ставить ногу на місце відштовхування з передньої частини стопи під кутом 70° з дещо більшою амортизацією, а тулуб зберігає невеликий нахил вперед, що сприяє в «скаканні» більшому просуванню ЗЦМТ вперед, ніж вгору. На думку В. А. Креєра, В. Б. Попова, зв'язок «скакання» з «кроком» характеризує рівень спеціальної підготовки стрибуна і є найвідповідальнішим фактором підготовки стрибуна до високих спортивних результатів. Кут відштовхування при «скаканні» становить 60—65° при незначному куті вильоту. Це не дає підстави вважати перше відштовхування механічним пробіганням.

Чільна десятка стрибунів усіх часів

Чоловіки

Станом на липень 2021

Місце	Відстань	Спортсмен	Країна	Дата	Місце
1.	18,29	Джонатан Едвардс	Велика Британія	07 серпня 1995	Гетеборг
2.	18,21	Крістіан Тейлор	США	27 серпня 2015	Пекін
3.	18,14	Вілл Клей	США	29 червня 2019	Лонг-Біч
4.	18,09	Кенні Гаррісон	США	27 липня 1996	Атланта
5.	18,08	Педро Пічардо	Куба	28 травня 2015	Гавана
6.	18,04	Тедді Тамґо	Франція	18 серпня 2013	Москва
7.	17,97	Віллі Бенкс	США	16 червня 1985	Індіанаполіс
8.	17,92	Христо Марков	Болгарія	31 серпня 1987	Рим
8.	17,92	Джеймс Бекфорд	Ямайка	20 травня 1995	Одесса
10.	17,90	Володимир Іноземцев	СРСР	20 червня 1990	Братислава
10.	17,90	Жадел Грегоріу	Бразилія	20 травня 2007	Белен

Жінки

Станом на серпень 2021

Місце	Відстань	Спортсменка	Країна	Дата	Місце
1.	15,67	Юлімар Рохас	Венесуела	01 серпня 2021	Токіо
2.	15,50	Інеса Кравець	Україна	10 серпня 1995	Гетеборг
3.	15,39	Франсуаз Мбанґо	Камерун	17 серпня 2008	Пекін
4.	15,34	Тетяна Лебедєва	Росія	04 липня 2004	Іракліон
5.	15,32	Хрисопії Деветзі	Греція	21 серпня 2004	Афіни
6.	15,31	Катерін Ібаргуен	Колумбія	18 липня 2014	Монако
7.	15,29	Яміле Альдама	Куба	11 липня 2003	Рим
8.	15,28	Яргеліс Савіньє	Куба	31 серпня 2007	Осака
9.	15,25	Ольга Рипакова	Казахстан	04 вересня 2010	Спліт
10.	15,20	Шарка Кашпаркова	Чехія	04 серпня 1997	Афіни
10.	15,20	Тереза Марінова	Болгарія	24 вересня 2000	Сідней

Техніка стрибка

Підготовка до наступного відштовхування проводиться в останній третині польоту з великою активністю, створюючи визначений ритм відштовхування і стрибка в цілому. Цей ритм складається з довгого зльоту у положенні «кроку», енергійного виносу поштовхової ноги для підготовки повторного відштовхування та опускання поштовхової ноги зі загрібанням, з пружним її ставленням, поступальним і довгим відштовхуванням у поєднанні з маховими рухами. Такий характер підготовчих дій (замах, опускання поштовхової ноги із зустрічними маховими рухами ногою і руками) дозволяє стрибуну: а) надати нозі необхідної швидкості кутового переміщення щодо тіла і за найменшої амплітуди; б) досягнути цілісності та активності при переході від польотної до опорної фази; в) не допустити перевантаження опорної ноги та розвинути більше зусилля для пересування вперед по всій амплітуді відштовхування.

У другому відштовхуванні нога ставиться на всю стопу більш випрямленою і з більшим нахилом до доріжки. У зв'язку з необхідністю зміни направлення руху тіла на 32—34° (сума кутів при опусканні й вильоту) навантаження на м'язи й суглоби досягає найбільшої величини. Надмірне згинання в кульшовому та колінному суглобах негативно впливає на досягнення висоти та довжини «кроку». Після другого відштовхування і вильоту в «кроці» стрибун приймає вихідне положення для наступного відштовхування, піднімаючи махову ногу і відводячи назад поштовхову. Кут розведення стегон на момент замаху досягає найбільшої амплітуди (100—105°). Опускання поштовхової ноги проводиться таким же рухом зі загрібанням як і в «скаканні» одночасно з зустрічним швидким і за широкою амплітудою рухом махової ноги та рук. Це сприяє збільшенню потужності поштовху і зберіганню стійкої рівноваги в польоті. Після відриву від опори стрибун займає характерне положення у «кроці», коли зігнута махова нога попереду, а поштовхова позаду. Перед приземленням стрибун розгинає махову ногу, готуючись до приземлення, а руки відводить назад. В останньому відштовхуванні нога ставиться на всю стопу майже випрямленою під кутом 65°, тіло — у вертикальному положенні або дещо нахилено вперед. Великий нахил тулуба вперед приводить до втрати рівноваги. Завдання в останньому відштовхуванні — не втратити поступальної швидкості.

Рухи у стрибку майже не відрізняються від стрибка в довжину з незначного розбігу. Стрибуни виконують політ у «кроці» з витягнутими вгору руками, а потім зводять ступні ніг і готуються до приземлення. Деякі стрибуни використовують спосіб «прогнувшись». Після зведення стоп обидві ноги утримуються разом високо і далеко спереду тулуба. У зв'язку зі зниженням швидкості доцільно одразу після торкання піску, м'яко згинаючи коліна, активно рухатися вперед через сильно зігнуті ноги. У стрибках як засоби загальної фізичної підготовки використовуються: довготривалий рівномірний біг помірної інтенсивності, кросовий біг, пересування на лижах, плавання, веслування, різноманітні рухливі та спортивні ігри (для розвитку загальної витривалості); вправи без предметів, з різними обтяженнями, елементи акробатики й гімнастики (для опорно-рухового апарату і силової підготовки); спортивні ігри, гімнастичні та акробатичні вправи (для покращення спритності та координації рухів). Загальнорозвивальні вправи виконуються в різних вихідних положеннях (стоячи, сидячи, лежачи), на місці, в русі, з нахилами, поворотами, шляхом махових рухів, зі згинанням і розгинанням, з предметами та партнерами. Крім того, ці вправи можуть мати вибірковий вплив на окремі м'язові групи або частини тіла.

Для покращення спеціальної фізичної та технічної підготовки використовуються основні та спеціальні вправи: швидкісно-силові, бігові та стрибкові. Ці вправи можуть використовуватися з подоланням власної ваги, різними додатковими обтяженнями, з використанням дії зовнішнього середовища, з подоланням зовнішнього опору.