Белград, як і будь-який інший мегаполіс, має розвинену мережу доріг з курсуючими по них різними формами громадського і приватного транспорту. Громадський транспорт є особливо важливим видом транспорту — «хребтом» всього дорожнього трафіку.

Сьогодні Белград славиться своїми заторами, тому що немає розвиненої транспортної мережі, підлаштованої до потреб міста. Белград є найбільшим містом в Європі без системи метро і з недостатньо розвиненою дорожньою мережею. Зрештою, місту на двох річках потрібні нові мости й об'їзди навколо міських районів.

Громадський транспорт в Белграді включає в себе автобуси, трамвай і тролейбуси. Попри це, планується будівництво легкого метро, реалізація його ще не почалася. Таким чином, Белград має проблеми з заторами, особливо в другій половині дня в «годину пік».

Транспортні засоби є власністю місцевої громадської транспортної компанії («ГСП Белград») або приватних компаній, які займаються тільки автобусами. Квитки на транспорт можна придбати в ряді кіосків по всьому місту. Разовий квиток можна придбати у водія і за вищою ціною, і повернути його назад відразу при вході. Також можна придбати місячні квитки, які дійсні для необмеженого числа поїздок протягом місяця на всіх лініях, які охоплюються інтегрованою тарифною системою.

Лінія громадських автобусів обслуговуються вісьмома основними перевізниками:

• Міська транспортна фірма (ГСП Белград)
• Арива
• Банбус
• Тамнава Транс
• Думеко
• Джурдич

«ГСП Белград» належить місту, і ці автобуси часто називають «міськими» або «державними». Ця компанія була єдиною компанією, що займалася перевезенням в середині 1990-х, коли офіційно з'явилися й інші перевізники (приватні). На міському рівні існує 141 денна і 27 нічних ліній. Нічні рейси виконують виключно «приватними» автобусами.

Перший трамвай на вулицях Белграда з'явився в далекому 1892 році. На сьогодні^[коли?] існує 11 трамвайних і 7 тролейбусних лінії, всі належні «ГСП Белград».

Мікроавтобуси є новими транспортними засобами в Белграді, вони з'явилися в 2007 році. На сьогодні^[коли?] існує сім маршрутів з тегом «E» перед номером маршруту. Цей вид громадського транспорту має вищу якість. Маршрутки перевозять менше пасажирів, швидші й оснащені кондиціонерами. Проте, ціна квитка на маршрутку вище, ніж на автобус. Існує також спеціальний мікроавтобус лінії «A1», яка проходить від площі Славия до Аеропорту Ніколи Тесли.

Система легкорейкового, так званого «легкого метро», була прийнята як альтернатива такій необхідній, але, певно, занадто дорогій класичній системі метро. Офіційна назва Белградське легке метро. Передбачається будівництво трьох ліній з вузлами в центрі міста, але дослідження показують, що потужність цього проекту не буде достатньою для міста такого розміру. Попередній термін завершення будівництва був 2012 рік, однак, досі так і не вирішено, чи буде побудовано легке або звичайне метро.

В листопаді 2021 року планують розпочати будівництво метро.

З 1 вересня 2010 року було введено в експлуатацію так звану міську залізницю, яка використовує існуючу залізницю. Спочатку місто експлуатувало залізницю між станціями Новий Белград і Панчевацький міст, а вже з 15 квітня 2011 року було продовжено лінію до Батайниці. Місткість міських залізниць становить близько 2700 пасажирів на годину, і планується, що під час години пік інтервал між потягами буде становити 15 хвилин. Після випробувального терміну, який триватиме до кінця квітня 2011 року та в ході якого перевезення залізницею вільне, міська залізниця буде включена в систему інтегрованого тарифу.^[1]

Приміський транспорт обслуговує компанія «Lasta». Існує в загальній складності понад 300 ліній і 2500 щоденних рейсів, що з'єднують місто з передмістями і периферійною частиною Белградського району.

Транспортна мережа простягається від міста Белград радіально в усіх напрямках до трьох районів, Срем, Банат і Шумадія. Перший рівень ліній належить до Белградських приміських муніципалітетів, деякі з яких є початком маршрутів другого рівня. Є кілька станцій в Белграді, з яких відбувається рух на приміські лінії: станція «Басов» в центрі міста, «Кей звільнення» в Земуні, Шумиці і Баново Брдо.

У місті і його околицях є 41 станція, 2 з яких розташовані під землею: Вуков Пам'ятник і Карджорджев парк. Зараз^[коли?] головним центром є Центральний вокзал, з якого відходять міжнародні, регіональні і пасажирські поїзди.

В Белграді офіційно існує 24 асоціації таксі. Таксі легко знайти на вулиці.^[2]

Белград пов'язаний з автобусними лініями з усіма великими містами в Сербії, Чорногорії і Республіки Сербської і Північна Македонія, а також під час туристичного сезону, вводяться ряд ліній до туристичних центрів. Є багато міжнародних маршрутів, особливо в Німеччину, Австрію, Швейцарію та Францію. Під час літнього та зимового сезону часто є лінії до Греції і Болгарії. Головний автовокзал розташований далеко від міських центрів.

Головний залізничний вокзал в Белграді розташований недалеко від центру міста і поруч з міжміським та приміським автовокзалами. З Белграда є лінії в більшість великих міст в Сербії і Чорногорії, є і міжнародні маршрути до багатьох європейських міст (Скоп'є, Салоніки, Софія, Загреб, Любляна, Відень, Будапешт, Москва). На додаток до основної є п'ять станцій — Белград центр («Прокоп»), Новий Белград, Земун, Раковиця, Дунай. Станція Центр перебуває зараз^[коли?] в стадії будівництва і планується для нового центрального залізничного вокзалу в Белграді.

Міжнародний аеропорт «Белград» в Сурчині розташований за 12 км на захід від міста. Він пов'язаний з шосе Белград-Батровці. До аеропорту можна дістатися автобусом або таксі. Повітряні лінії з'єднують Белград і Сербію з рядом напрямків в Європі, Азії і Африки.

Недалеко від міста й аеропорту Сурчин є військовий аеропорт Батайніца, на відстані 20 км від міста.

Белград має відмінні умови для розвитку річкового транспорту, оскільки він розташований в місці злиття двох міжнародних річок, Сави й Дунаю. Місто має великий порт на Дунаї під назвою Лука Белгород. Річка Сава є більш відповідною для туристичного транспорту, на ній розташований термінал для прийому пасажирів і на сьогодні^[коли?] це «головні ворота» для іноземних туристів, які відвідують місто. В цьому терміналі протягом 2009 року пришвартувалося понад 400 круїзних суден з більш ніж 50 000 туристами.^[3]

У Белграді є 536 світлофорних перехресть^[4] і біля 120 000 дорожніх знаків.^[5]

У Белграді зведено дев'ять мостів, з яких вісім мостів через річку Сава, і один через річку Дунай. Мости зазвичай відносяться до Нови Белград.

• Залізничний Остружний міст розташований приблизно за 20 км на південь від міста, неподалік від однойменного міста. Цей міст перетинає річку Сава і є частиною залізничного обходу навколо Белграда. Міст був зруйнований під час бомбардувань НАТО, і в той самий час його було відремонтовано.
• Новий залізничний міст побудований у 1979 році і перетинає річку Сава в місті.
• Старий залізничний міст через річку Сава на території міста.
• Міст Газела через річку Сава є основним маршрутом руху через річку в місті.
• Старий Савський міст перетинає річку Сава. Через міст прокладена трамвайна лінія.
• Бранков міст перетинає річку Сава в районі центра міста. Він був побудований на місці, де був міст короля Олександра, який був відкритий у 1934 році і був зруйнований під час Другої світової війни.
• Панчевський міст перетинає річку Дунай, через який рухається залізничний та автомобільний транспорт.
• Міст Ади почали будувати у 2008 році, він був введений в експлуатацію 1 січня 2012 року, цей міст є частиною внутрішньої кільцевої дороги.
• Міст Земун Борка.

• Міська транспортна компанія «Белград»

• BelgradeMaps.com — Мапе градског превоза
• Секретаријат за саобраћај Града Београда

• Владимир Божичковић, Београд као саобраћајни чвор^{[недоступне посилання з травня 2019]}, Годишњак града Београда XIX, Београд 1972, 317—330.