PROFILPELAJAR.COM

Тондерн / Південний Тондерн
Тондерн / Південний Тондерн
	Герб
	Повіт на карті Шлезвіг-Гольштейну (1965).
Країна:	1867—1871: Пруссія; 1871—1974: Німеччина з 1871: Німецька імперія; з 1918: Республіка; з 1933: Третій Рейх; з 1945: Окупація; з 1949: ФРН;
Центр:	Тондерн
Площа:	971 км²
Населення:	59.317 (1910)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тондерн (значення).

То́ндерн, або То́ндернський пові́т (нім. Kreis Tondern) — земельний повіт у Пруссії (1867—1871) та Німеччині (1871—1970). Повітовий центр — Тондерн. Розташовувався у Північному Шлезвігу (нині — південна частина Данії, північ Німеччини). Перебував у складі Шлезвіг-Гольштейської провінції (1867—1946) і Шлезвіг-Гольштейнської землі (1946—1970). Створений 1867 року на основі управління і міста Тондерн як повіт. Входив до Шлезвізької урядової округи. Площа — 971 км² (1910). Населення — 59.317 осіб (1910). Після поразки Німеччини у Першій Світовій війні більша частина повіту, включно з повітовим центром, відійшла Данії 1920 року за підсумками плебісциту. Решта повіту реорганізована у повіт Південний Тондерн з центром у Нібюлі. У складі повіту перебувало 75 громад. Площа — 856,94 км² (1968). Населення — 72.200 осіб (1968). 26 квітня 1970 року увійшов до складу новоутвореного повіту Північна Фризія.

Назва

То́ндерн, або То́ндернський пові́т (нім. Kreis Tondern) — назва у 1867—1920 роках.
Півде́нний То́ндерн, або Півде́нно-То́ндернський пові́т (нім. Kreis Südtondern) — назва у 1867—1920 роках.

Історія

1868: створено повіт у складі Королівства Пруссія, Шлезвіг-Гольштейнська провінція, Шлезвігський урядовий округ.
з 1871: Німецька імперія
з 1918: Республіка

Після поразки Німеччини у Першій Світовій війні країна уклала Версальський договір від 28 червня 1919 року, який вимагав провести на території Шлезвігу плебісцит населення про приналежність до Данії. 10 лютого 1920 року, під наглядом спостерігачів від представників Антанти, відбувся плебісцит у Північному Шлезвігу, так званій Зоні І, до якої входили північні райони Тондернського повіту. 14 березня того ж року такий самий плебісцит пройшов у Центральному Шлезвігу, так званій Зоні ІІ, до якої відносилися південні райони повіту й повітовий центр — місто Тондерн. Згідно з результатами голосування більшість населення північних районів — 59,1% (10.223 особи) висловилися за входження до складу Данії, в той час як південні райони (87,9%, 17.283 особи) і тондернці (76,5%, 2.448 осіб) виявили бажання лишитися в Німеччині^[1]. 15 червня того ж року весь Північний Шлезвіг, включно із північними районами Тондернського повіту, перейшов під данський контроль^[1]. Волевиявлення тондернців проігнорували — місто також передали Данії. Південну частину повіту залишили Німеччині, яка реорганізувала його повіт Південний Тондерн з центром у місті Нібюль.
26 квітня 1970: увійшов до складу новоутвореного повіту Північна Фризія.

Населення

Рік	Осіб^[2]^[3]	Лютерани	Католики	Інші християни	Юдеї
1890	55.067	—	89 (0,2%)	—	20 (0,04%)
1900	56.561	56.325 (100%)	120 (0,2%)	—	—
1910	59.317	58.838 (99%)	279 (0,5%)	—	—
1925	35.813	35.226 (98%)	333 (0,9%)	5 (0,01%)	20 (0,06%)
1933	37.282	36.518 (98%)	381 (1%)	11 (0,03%)	18 (0,05%)
1939	42.970	36.518 (94%)	985 (2,3%)	66 (0,03%)	0
1950	71.873	—	—	—	—
1960	59.600	—	—	—	—
1968	72.200	—	—	—	—

Влада

Вибори до Рейхстагу

1907—1912

Відсотки голосів на виборах до Рейхстагу за виборчим округом Тондерн-Гузум—Айдерштедт^[3]:

Партія	1907	1912
Землеробський союз	—	10,7 %
Націонал-ліберальна партія	42,9 %	38,4 %
Вільнодумна народна партія	36,4 %	—
Прогресивна народна партія	—	30,9 %
Партія Центру	0,2 %	—
Соціал-демократична партія	10,8 %	10,4 %
Данська партія	9,6 %	9,6 %
Інші	0,1 %	0,0 %

1933

Відсотки голосів на виборах 5 березня 1933 року до Рейхстагу за Південно-Тондерським повітовим виборчим округом ^[3]:

Явка — 86,3 %; Проголосували — 19.587 особа (100%).

Партія	1933 (голоси)
НСДАП	14.393 (73%)
Чорно-біло-червоний фронт (ННП)	1.930 (10%)
Соціал-демократична партія	1.875 (10%)
Комуністична партія	640 (3%)
Німецька народна партія	530 (3%)
Християнсько-соціальне народне служіння	113 (1%)
Німецька державна партія	77 (0,39%)
Партія Центру	47 (0,24%)
Німецька селянська партія	7 (0,04%)
Німецька гановерська партія	—
Інші	2 (0,01%)

Громади

Герб

У червоному щиті, перетятому в основі синьо-срібними хвилями, стоїть золотий маяк, із вікон якого сяють обабіч срібні промені світла^[4].

Примітки

↑ ^а ^б Alnor, K. Die Ergebnisse der Volksabstimmungen vom 10. Februar und 14. März 1920 in der 1. und 2. schleswigschen Zone (= Heimatschriften des Schleswig-Holsteiner-Bundes. Band 15). Flensburg (Lutherhaus): Verlag des Schleswig-Holsteiner-Bundes, 1925.
↑ Rademacher, M. Deutsche Verwaltungsgeschichte von der Reichseinigung 1871 bis zur Wiedervereinigung 1990. Osnabrück, 2006.[1] [Архівовано 27 червня 2021 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б ^в Kreis Tondern. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 23 грудня 2020. [Архівовано 2020-01-15 у Wayback Machine.]
↑ Schlothfeldt, H. Schleswig-Holsteinische Kreis- und Ortswappen. Neumünster, 1964.

Бібліографія

Verordnung betreffend die Organisation der Kreis- und Distriktsbehörden sowie die Kreisvertretung in der Provinz Schleswig-Holstein, vom 22. September 1867, Anlage A. Veröffentlicht in der Gesetz-Sammlung für die Königlichen Preußischen Staaten 1867, S. 1579ff.
Das Deutsche Ortsbuch. Vollständiges Gemeindelexikon enthaltend alle selbständigen Ortschaften und Gutsbezirke (etwa 70.000 politische Gemeinden) im deutschen Reichsgebiet unter Berücksichtigung der in Ausführung der Friedensbedingungen erfolgten Landesabtretungen an Belgien, Danzig, Dänemark, Frankreich, das Memelgebiet, Polen und die Tschecho-Slowakei nebst Angabe der zuständigen Amtsgerichte, Verwaltungsbehörden, Landgerichte, Oberlandesgerichte, Regierungsbezirke, des Staatsgebiets und der Einwohnerzahlen. Herausgegeben von Friedrich Müller. Nächstebreck/Kreis Schwelm, 1920.
Neumanns Orts-Lexikon des Deutschen Reichs. Ein geographisch-statistisches Nachschlagebuch für deutsche Landeskunde. Dritte, neu bearbeitete und vermehrte Auflage von Wilhelm Keil. Leipzig, 1894.
Statistik des Deutschen Reichs. Alte Folge, Band 57: Die Volkszählung im Deutschen Reich am 1. Dezember 1880. Berlin, 1883.
Statistik des Deutschen Reichs. Band 109: Berufs- und Gewerbezählung vom 14. Juni 1895. Berufsstatistik der kleineren Verwaltungsbezirke. Berlin, 1897.
Statistik des Deutschen Reichs. Band 150: Die Volkszählung am 1. Dez. 1900 im Deutschen Reich. Berlin, 1903.
Statistik des Deutschen Reichs. Band 240: Die Volkszählung im Deutschen Reiche am 1. 12. 1910. Berlin, 1915.
Statistik des Deutschen Reichs. Band 250: Die Reichstagswahlen von 1912. Berlin, 1913.