Тендер вперше згадується в середині ХІІ ст. як Тундіра у праці арабського географа Мухаммада аль-Ідрісі. Це був важливий торговий порт на березі Північного моря, на півдні Ютландського півострова.
1243 року Тондерн отримав портові привілеї від Ганзейської ліги. Місто мало великий ринок, на якому торгували товарами з акваторії Балтійського й Північного морів. Основне населення міста складали німецькомовні купці.
1532 року Тондерн постраждав від повені: місто було затоплене, опинившись на кілька метрів нижче рівня моря. У 1550-х роках, з метою захисту міщан, шлезвізький герцог Ганс Старший збудував на захід від Тендера дамби, внаслідок чого міський порт втратив прямий доступ до моря.
У XVII—XVIII ст. місто розквітло завдяки виробництву і торгівлі тондерським мереживом.
Під час Першої Світової війни у Тондері розміщувалася база дирижаблів-цепелінів імперського флоту Німеччини. 19 липня 1918 року цю базу зруйнували британські повітряні сили. На місці дислокації цепелінів нині працює музей.
Після поразки Німеччини у Першій Світовій війні країна уклала Версальський договір від 28 червня 1919 року, який вимагав провести на території Шлезвігу плебісцит населення про приналежність до Данії. 10 лютого 1920 року, під наглядом спостерігачів від представників Антанти, відбувся плебісцит у Північному Шлезвігу, так званій Зоні І, до якої входив Тондерський повіт і місто Тондерн. 59,1% населення повіту (10.223 особи) проголосували за входження до складу Данії[1]. Проте сам Тондерн — 76,5% мешканців (2.448 осіб) — виявив бажання лишитися в Німеччині. 15 червня того ж року, всупереч волевиявленню тондернців, весь Північний Шлезвіг, включно із Тондернським повітом і містом перейшов під данський контроль[1]. Місто отримало офіційну данську назву Тендер.
Незважаючи прихід данської влади, місто лишалося переважно німецькомовним до 1945 року, а німецькі партії мали більшість у міській раді. Ситуація змінилася на користь данців завдяки поразці Німеччини у Другій Світовій війні. Від'їзд частини німецького населення спричинив економічно-соціальний занепад Тендера, що вилилося у закритті в 1989 році Тендерської семінарії — найдавнішої педагогічної школи Скандинавії, що існувала від 1788 року.
Герб
Герб Тендера
Герб Тендера — офіційний символ міста. У синьому щиті золотий трипалубний фрегат, що пливе по зеленому хвилястому морю. Це зображення затвердив данський уряд в 1922 році, й перезатверджував із невеликими змінами в 1970 і 2000 роках[2].
Зображення середньовічного однопалубного купецького корабля фіксується на печатках міського магістрату від 1443 року й походить від схожого міського герба середини ХІІІ ст. На печатці Тендера 1560 року з'являється трипалубник[2].
Від XVII ст. замість середньовічного судна зображували кораблі нового часу[2]. Зокрема, на плані міста 1651 року намальовано дещо інакший герб — у срібному полі коричневий трипалубний фрегат, що пливе ліворуч по синьому морю, з триколірним прапором на кормі.
Герб Тендера використовується на міській печатці та територіальній геральдиці Тендерської комуни.
План міста і герб 1651
Печатка 1850—1923
Поштівка 1895
Примітки
↑ абAlnor, K. Die Ergebnisse der Volksabstimmungen vom 10. Februar und 14. März 1920 in der 1. und 2. schleswigschen Zone (= Heimatschriften des Schleswig-Holsteiner-Bundes. Band 15). Flensburg (Lutherhaus): Verlag des Schleswig-Holsteiner-Bundes, 1925.
↑ абвTønder // Heraldry of the World, Ralf Hartemink.
Бібліографія
Andresen, L. Geschichte der Stadt Tondern bis zum dreißigjährigen Krieg. Flensburg: Heimat und Erbe, 1939.
Carstens, C. Die Stadt Tondern. Eine historisch-statistische Monographie. Tondern: F. Dröhse, 1861.
750 Jahre Stadt Tondern 1243–1993. Apenrade, 1993.
