«2» — скорочуються в чисельності та/або поширенні;
«3» — рідкісні;
«4» — невизначені щодо стану;
«5» — відновлювані і відновлюються.
Тварини Червоної книги Республіки Башкортостан — це рідкісні, а також ті, що перебувають під загрозою зникнення види тварин на території Республіки Башкортостан[2], занесені до Червоної книги.
Нижче представлені тільки ті види тваринного світу, що віднесені до Червоної книги Республіки Башкортостан останнього видання (2004 р.), та які підлягають охороні. Це деякі види кільчастих червів (1 вид), комах (28 видів), риб (7 видів), земноводних (3 види), плазунів (6 видів), птахів (44 види) і ссавців (18 видів)[3]. Про кожний вид подано невелику характеристику щодо поширення на території Башкортостану та його чисельності на цій території, а також зазначено категорію рідкості виду.
Так, за нульовою категорією (ймовірно зникли) не представлені види, за першою категорією (під загрозою зникнення) представлено 28 видів, за другою категорією (скорочуються в чисельності) — 14, за третьою категорією (рідкісні) — 32, за четвертою категорією (невизначений стан) — 29, за п'ятою категорією (відновлювальні) — 4.
Відповідно до прийнятого Державною Думою Російської Федерації Закону «Про тваринний світ» від 22 березня1995 року, прийнятої Постанови Уряду Російської Федерації від 19 лютого1996 року № 158 «Про Червону книгу Російської Федерації», а також відповідно до прийнятого Наказу Міністерства природних ресурсів і екології Російської Федерації від 23 травня2016 року № 306 «Про затвердження порядку ведення Червоної книги Російської Федерації» — визначено категорії рідкості видів (підвидів, популяцій) тварин[4].
Червона книга Республіки Башкортостан, як одна з регіональних Червоних книг Росії, користується загальноприйнятими для всіх суб'єктів федерації шістьома категоріями, проте самостійно визначає категорію, до якої відносить той чи інший вид тварини відповідного ареалу.
Червона книга Башкортостану відносить п'явку медичну до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території, передусім на північному кордоні ареалу[5].
Поширення п'явки відмічено в Балтачевському і Янаульскому районах Башкортостану в невеликих глибоких лісових озерах з чистою водою і мулистим ґрунтом[5].
Відомості щодо точної чисельності виду невідомі. Вважається надзвичайно рідкісним видом. Не переносить пересихання водойм, а також різких коливань рівня води в них[5].
Червона книга Російської Федерації визначає дозорця-імператора за 2 категорією, проте Червона книга Башкортостану відносить його до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[7].
На території Республіки Башкортостан личинкові стадії цього виду знайдені на озері Карагайли (Учалинський район)[7].
Спостерігається зменшення чисельності цього виду по всій території Башкортостану[7].
Червона книга Башкортостану відносить горбкуватого паличника до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[9].
У Башкортостані паличник займає північну околицю ареалу. Поодинокі знахідки його відмічені лише в Уфимському (село Юматово) і Мелеузівському (околиці села Акбута) районах[9].
Дані про чисельність відсутні. Рідкість на території Башкортостану пояснюється мешканням цього виду на кордоні ареалу[9].
Червона книга Російської Федерації визначає дибку степову за 2 категорією, проте Червона книга Башкортостану відносить її до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[10].
Червона книга Російської Федерації визначає красотіла пахучого за 2 категорією, проте Червона книга Башкортостану відносить його до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[11].
Низка чисельність. Повсюди рідкісний вид у зв'язку з високою чутливістю до отрутохімікатів, що застосовуються для боротьби з шкідниками лісу, а також внаслідок вирубки лісів, застосування інсектицидів, неконтрольованого вилову колекціонерами[11].
Червона книга Російської Федерації визначає жука-оленя за 2 категорією, проте Червона книга Башкортостану відносить його до 1 категорії — як до виду, що знаходиться під загрозою зникнення[12].
Червона книга Російської Федерації визначає жука-самітника за 2 категорією, проте Червона книга Башкортостану відносить його до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[13].
Вид вважається скрізь рідкісний. У числі факторів, що лімітують — вирубка старих дубів, а також викорчовування пнів під час розчищення лісових масивів[13].
Червона книга Російської Федерації визначає вусача альпійського за 2 категорією, проте Червона Книга Башкортостану відносить його до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[15].
Червона книга Башкортостану відносить аскалафа строкатого до 4 категорії — як до такого виду, про якого немає достатніх відомостей щодо стану в природі[16].
В Башкортостані аскалаф дуже рідкісний і займає північну околицю ареалу, одинично зустрічається в степових і лісостепових районах. У заповіднику «Шульган-Таш» зазначений, як рідкісний вид[16].
Точні дані про чисельність відсутні. Рідкісний вид, який скорочується в результаті збільшення рекреаційного навантаження і впливу господарської діяльності в місцях проживання. Може бути об'єктом колекціонування[16].
Червона книга Башкортостану відносить ксилокопу звичайну до 4 категорії — як до такого виду, про якого немає достатніх відомостей щодо стану в природі[17].
В Башкортостані вид часто зустрічається на лісових галявинах і узліссях, поблизу житла людини, в телеграфних стовпах і старих дерев'яних будівлях[17].
В останні роки помітно знизилася чисельність. Лімітуючим чинником є скорочення зручних місць для гніздування: вирубка дерев, відсутність дерев'яних будівель; застосування отрутохімікатів тощо[17].
Червона книга Башкортостану відносить джміля вірменського до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[19].
В Башкортостані дуже рідкісний. Низька чисельність обумовлена становищем популяції на краю ареалу. Негативно впливає щодо чисельності виду розорювання степів і лугів, інтенсивний випас худоби, викошування трави, непомірне застосування отрутохімікатів[19].
Червона книга Башкортостану відносить джміля мінливого до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[20].
В Башкортостані зустрічається поодиноко в зв'язку з розташуванням популяції на краю ареалу. У числі факторів, що лімітують — розорювання лугів і степів, випас худоби, сінокосіння, застосування пестицидів[20].
Червона книга Башкортостану відносить джміля незвичайного до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[21].
Червона книга Башкортостану відносить сембліса гарного до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[22].
Червона книга Башкортостану відносить подалірія до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[26].
Частіше зустрічається в степовій і лісостеповій зонах Башкортостану[26].
Чисельність коливається. Скорочення чисельності не спостерігається, проте в деяких місцях проживання щільність цього виду може бути досить низькою[26].
Червона книга Башкортостану відносить трифізу до 2 категорії — як до виду, чисельність якого скорочується[27].
Поширення відмічено в степових районах Башкортостану. Скрізь поодиноко, крім Зіанчуринського району (хребет Шайтан-Тау), де спостерігається активність цих метеликів[27].
Малочисельний вид, який утворює невеликі популяції[27].
Червона книга Башкортостану відносить сонцевика адмірала до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[30].
Поширення відмічено у багатьох районах Башкортостану, але або поодиноко, або в малій чисельності[30].
Чисельність всюди невисока. Зрідка виникають спалахи масового розмноження[30].
Червона книга Башкортостану відносить ктиря велетенського до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[33].
Червона книга Башкортостану відносить пструга струмкового до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[36].
Досить поширений вид у річках гірничо-лісової зони: в річках Узян, Нугуш і Зіган та їх притоках; а також в Заураллі в притоці річки Урал[36].
Червона книга Російської Федерації визначає бабця звичайного за 2 категорією, проте Червона Книга Башкортостану відносить його до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[40].
Червона книга Башкортостану відносить тритона гребінчастого до 3 категорії — як до рідкісного і нечисленного виду, поширеного на обмеженій території[41].
Червона книга Башкортостану відносить веретільницю ламку до 3 категорії — як до рідкісного виду з невисокою чисельністю, поширеного на значній території[45].
Відмічено в лісових та лісостепових районах Башкортостану[45].
Червона книга Башкортостану відносить мідянку звичайну до 3 категорії — як до рідкісного виду з невисокою чисельністю, поширеного на значній території[46].
Червона книга Башкортостану відносить гадюку степову до 3 категорії — як до рідкісного виду з невисокою чисельністю, поширеного на значній території[49].
Червона книга Російської Федерації визначає гагару чорношию за 2 категорією, проте Червона книга Башкортостану відносить її до 1 категорії — як до виду, що знаходиться під загрозою зникнення[50].
Червона книга Російської Федерації визначає хохулю за 2 категорією, проте Червона книга Башкортостану відносить її до 1 категорії — як до виду, що знаходиться під загрозою зникнення[53].
Відсутні достовірні відомості про поширення виду в Башкортостані[53].
У 60-ті роки в Башкортостані налічувалося 150—160 особин. Відомості про чисельність хохулі на даний час відсутні[53].
Червона книга Башкортостану відносить пергача пізнього до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[56].
Поширений на півдні Передуралля, а також на півдні Уралу[56].
Червона книга Башкортостану відносить пергача північного до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[57].
Червона книга Башкортостану відносить нетопира-карлика до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[58].
Червона книга Башкортостану відносить нетопира лісового до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[59].
Червона книга Башкортостану відносить нічницю війчасту до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[61].
Червона книга Башкортостану відносить нічницю ставкову до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[62].
Поширеність відмічена в печерах Шульган-Таш, в печерах нижньої течії річки Урюк, в печері Кизил-Яр середньої течії річки Великий Інзер і в печері Куєшта річки Сім. У літній період спостерігається у верхній, середній і нижній течіях річки Біла, в низов'ях річок Сім і Урюк, верхній течії річки Сакмара[62].
На території республіки Башкортостан чисельність цього виду малодосліджена[62].
Червона книга Башкортостану відносить бабака степового до 5 категорії — як до виду, що відновлює свою чисельність[63].
Поширеність відмічена в 13 західних, південно-західних і південних районах Башкортостану[63].
Чисельність сягає близько 7,5 тисяч особин. В останні роки спостерігається деяке збільшення чисельності внаслідок самостійного розселення і освоєння раніше займаних територій[63].
Червона книга Башкортостану відносить політуху сибірську до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[64].
Червона книга Башкортостану відносить жолудницю європейську до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[65].
Червона книга Башкортостану відносить тушкана великого до 4 категорії — як до рідкісного виду, про стан якого в природі немає достатніх відомостей[66].