У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Тализіна .
Валенти́на Ілларіо́нівна Тали́зіна ( 22 січня 1935 (19350122 ) , Омськ , РРФСР ) — радянська і російська акторка театру та кіно, Народна артистка РРФСР (1985).
Підтримує вторгнення Росії проти України .
Життєпис
1958 закінчила Державний інститут театрального мистецтва (Москва). Працює в Театрі імені Моссовета . Має дочку та онуку. Проживає в Москві .
Знялась в українських фільмах: «Квіти для Олі» (1976, Галина Іллінічна), «За п'ять секунд до катастрофи» (1977, міс Гримбль), «Напередодні прем'єри» (1978 , Валентина Степанівна), «По вулицях комод водили» (1979, Вознесенська), «Приморський бульвар» (1988, т/ф, Жанна Львівна), «На знак протесту» (1989, т/ф, Аглая Андріївна), «Яма» (1990).
Антиукраїнська діяльність
Тализіна неодноразово робила українофобні заяви в публічному просторі, зокрема у березні 2014 року заявляла, що після Євромайдану в Україні за допомогою так званих «фашистських елементів » до влади прийшла нова «фашистська» влада[ 2] . Тоді ж у березні 2014 року Тализіна підписала листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової окупації частини України: Криму та Донбасу [ 2] [ 3] . Коментуючи свою публічну підтримку анексії Росією українських земель Криму та Донбасу, Тализіна у 2014 році заявила що підтримала окупаційну політику Путіна, бо він все робив вірно:
Крим — це наша [російська] територія. Хрущов зробив такий жест невідомо чому[ 4] .
Опісля Тализіна неодноразово незаконно відвідувала з гастролями окупований у 2014 році Росією український Крим зокрема у 2015, 2016 роках тощо[ 5] [ 6] . Відповідно Тализіна з 2015 року є фігуранткою Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України як особа, яка порушила державний кордон України й відповідно становить загрозу національній безпеці України[ 7] та є фігуранткою бази даних центру «Миротворець» з 2019 року як особа, яка порушила державний кордон України й відповідно становить загрозу національній безпеці України[ 8] .
В 2023 році підтримала війну Росії проти України [ 9] , назвавши війну «абсолютно потрібною справою»[ 10] [ 11] . Виступила з антисемітськими заявами стосовно Алли Пугачової і Лії Ахеджакової , заявивши, що вони буцімто приховують своє єврейське походження, озвучивши антисемітський стереотип про євреїв, що прагнуть замаскуватися під чужими прізвищами [ 12] [ 13] [ 14] [ 15] . Також Тализіна озвучила антисемітський стереотип про начебто погане ставлення євреїв до неєвреїв, заявивши, що режисер Ельдар Рязанов «погано до мене ставився, бо я гойка »[ 16] [ 13] .
Ролі
Ролі в театрі
Естрадні постановки
Фільмографія
1963 — Комендант сніжної фортеці (телеспектакль) — Ніна
1963 — Людина, яка вагається — Інна, слідча-практикантка
1967 — Шлях до «Сатурна» — Надя
1967 — Кінець «Сатурна» — Надя
1968 — Зигзаг удачі — Алевтина, приймальниця
1968 — Ташкент — місто хлібне — Додонова, мати Міши
1968 — Зустрічайте поїздом — вчителька
1968 — Людський голос — епізод
1970 — Вас викликає Таймир — Олена Миколаївна Попова, матір Люби
1970 — Дивовижна застава — мати Альоші
1971 — Старі-розбійники — секретарка Федяєва
1971 — Чорні сухарі — Зворикіна
1972 — Улюблені сторінки (телеспектакль) — епізод
1972 — Іванів катер — Олена Бурлакова
1972 — Переклад з англійської — мама Пушкарьова
1972 — Шторм (телеспектакль) — редакторка
1972 — Велика перерва — вчителька хімії Ніна Петрівна
1973 — Неймовірні пригоди італійців у Росії — чергова по поверху в готелі
1973 — Призначення — епізод
1974 — Подорож місіс Шелтон — місіс Шелтон
1974 — Агонія — Аглая
1975 — Ольга Сергіївна — Галя
1975 — Афоня — майстриня ЖЕКу Людмила Іванівна Вострякова
1975 — Іронія долі, або З легкою парою! — шкільна вчителька Валя, а також озвучення головної героїні — Наді
1976 — Поки стоять гори — Скуратова, альпіністка, досвідчена інструкторка
1976 — Квіти для Олі — Ганна Іллівна, вчителька
1976 — Вечірнє світло (телеспектакль) — Тамара Миколаївна, секретарка редакції
1977 — Одруження — Фекла Іванівна
1977 — Втеча з в'язниці — Аннушка
1977 — Кільця Альманзора — королева Януарія
1977 — Зворотний зв'язок — Петрова
1977 — Портрет з дощем — Ірина
1978 — Напередодні прем'єри — Валентина Степанівна
1978 — І це все про нього — Євгенія Сергіївна Столєтова
1978 — По вулицях комод водили — Валерія Аркадіївна Вознесенська
1978 — Уроки французької — тьотя Надя
1978 — Весняна путівка — Тоня
1979 — Вірою і правдою — тітка Сергуні
1979 — Сніданок на траві — Анна Петрівна
1979 — Сцени з сімейного життя — Валентина Мартинова, мати Каті
1979 — Чужа компанія — Валентина Іванівна
1980 — Вечірній лабіринт — чергова по поверху
1980 — Дульсінея Тобоська — мати Альдонси
1980 — Про бідного гусара замовте слово — акторка провінційного театру
1981 — На чужому святі — капітан міліції Ніна Андріївна Токмакова
1981 — Прийдуть страсті-мордасті — Віра Степанівна, мати Льоньки і Володі
1981 — Слідством встановлено — Лідія Іванівна Найдьонова
1981 — Факти минулого дня — Віра
1981 — Штормове попередження — Людмила, керівниця групи
1982 — Дитячий світ — Міла Горяєва, подруга Людмили Яківни
1982 — Культпохід до театру — Поліна, дружина Тихомирова
1983 — Ранок без оцінок — бабуся Кості Королькова
1983 — Божевільний день інженера Баркасова — Кобиліна
1984 — Гостя з майбутнього — Марія Павлівна / Веселун У в її образі
1984 — Зудов, ви звільнені! — Хонькина, завідуюча клубом
1984 — Мій обраний — мати Тимофія
1985 — Ще люблю, ще сподіваюся — Антоніна
1985 — Лиха біда початок — Надія Іванівна Карпова, старша товарознавиця Будинку взуття
1985 — Непрофесіонали — Женя
1985 — Після дощику в четвер — Варвара
1985 — Шкідлива неділя — вчителька математики
1986 — Мій ніжно коханий детектив — місис Ектон
1988 — Лапта (к/м) — епізод
1988 — Приморський бульвар — Жанна Львівна
1989 — Руанська діва на прізвисько Пампушка — Мадам
1989 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Мафія — Анна Кіндратівна Тушина, директорка канатної фабрики
1989 — Село Степанчиково та його мешканці — Обноскіна
1989 — Маленька людина у великій війні — Галина
1990 — Анютині оченята і панські ласки — бариня
1990 — Арбатський мотив — Майя Михайлівна, дружина Петра Валентиновича
1990 — Іспанська акторка для російського міністра — туристка
1990 — Яма — Емма Едуардівна, власниця борделю
1991 — Геній — Смирнова
1991 — «Рік гарної дитини» — Сонька
1991 — Летючий голландець — Серафима, дружина кооператора
1992 — Наш американський Боря — Ольга
1992 — Щасти Вам, панове! — хазяйка Люсі
1993 — Баттерфляй
1995 — Злодійка — Народний суддя
1995 — Домовик і мереживниця
1996 — Чоловік для молодої жінки — мати Насті
2000 — Старі клячі — прибиральниця Олександра
2001 — З погляду ангела — Валентина
2001 — Підозра — мати Андрія
2007 — Ленінград — Валя
2007 — Іронія долі. Продовження — Валентина
2007 — Приватне замовлення
Телесеріали
1994 —1995 — Петербургські таємниці — княгиня Чечевинська
2003 — Лінії долі — Роза Сергійовна
2004 —2005 — Зцілення коханням — Зінаїда Степанівна, бабуся Паші
2005 — Терміново в номер — Раїса Віталійовна, мати Віки
2005 — Велике зло та дрібні капості — Марія Григорівна, директорка
2006 — Дев'ять місяців — старша медсестра
2006 — Міський романс — бабуся
2006 — Сищики — Любов
2007 — Солдати 13 — мама Староконя
2007 — На шляху до серця — Світлана Ковальова
Документальне кіно
«Жінки в житті Івана Буніна» (1994) — сценарій та акторська робота
Озвучування
Ліліта Озоліня у фільмі А. Бренча «Довга дорога в дюнах»;
Барбара Брильська у фільмі Іронія долі, або З легкою парою! ;
Елеонора Зубкова у фільмі «ТАСС уповноваженний заявити»;
«Троє з Простоквашино» — мати дядька Федора ;
«Кіт Котофєйович» — Лисиця
Відзнаки
Народна артистка РРФСР (1985)
Кінопремія «Золотий орел» (2004)
Орден Пошани (2005)
Див. також
Примітки
Посилання
Джерела
Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С. 416 (рос.)
Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998 , — С. 737 (рос.)
Кинословарь. Т. 3. — СПб., 2001. — С. 197—198 (рос.)