Виступала за спортивне товариство «Динамо» (Москва).
У 28 років на дебютному для збірної СРСР чемпіонаті Європи 1946 року Сеченова стала дворазовою чемпіонкою, вигравши біг на 100 м і 200 м. У змаганні на 100 м вона встановила рекорд СРСР, випередивши найближчу суперницю на 0,3 с; з таким же результатом цю дистанцію на Іграх 1 948 виграла Бланкерс-Кун, яка на цьому чемпіонаті Європи виступала в інших видах програми. За легку і елегантну манеру бігу журналісти прозвали Сєчєнову «найшвидшою ланню Європи»[2].
На чемпіонаті Європи 1950 року Сєчєнова на цих дистанціях завоювала срібні медалі, програвши Бланкерс-Кун, а після Олімпійських ігор 1952 року закінчила спортивну кар'єру.
Результати, які показувала Сєчєнова, входили до десятки кращих світових результатів сезону: в бігу на 100 м (1941, 1944—1951), 200 м (1939—1940, 1944—1946, 1948—1951) і стрибках в довжину (1945). У 1946 році вона мала найкращі показники в бігу на 100 м і 200 м. 19-разова чемпіонка СРСР (1939—1951) в бігу і естафетах.
Авторка книги: Сеченова Е. Мой бег на 200 метров. — М.: «Физкультура и спорт», 1941. — 40 с. (рос.)
Похована на Востряковському кладовищі в Москві[3].
Сеченова, Евгения Ивановна // Динамо. Энциклопедия / Составители Г. Л. Черневич, Е. А. Школьников. — 2-е изд. — М.: «ОЛМА-Пресс», 2003. — С. 187. — ISBN 5-224-04399-9.