Мексиканська армія (ісп.Ejército Mexicano), або Сухопутні війська Мексики — наземно-повітряний компонент, найбільший за чисельністю вид збройних силМексики, призначений для ведення активних бойових дій на сухопутних театрах воєнних дій. Разом з іншими двома видами збройних сил — військово-морськими і повітряними силами, а також морською піхотою становить кістяк збройних сил Мексиканських Сполучених Штатів. Хоча з XIX століття мексиканська армія брала участь у кількох бойових операціях за межами території Мексики обмеженими силами, вона продовжує грати активну роль як сила внутрішньої безпеки.
Зміст
Мексиканська армія підпорядковується Секретаріату національної оборони або SEDENA, який очолюється міністром національної оборони — одночасно членом центрального уряду та (єдиним) чотиризірковим генералом. Його колегою, що очолює мексиканський флот, є міністр військово-морських сил, який є членом центрального уряду та єдиним чотиризірковим адміралом.
Монумент мексиканського військовому лідеру та герою Ігнасіо Сарагоса
Секретаріат національної оборони складається з трьох компонентів: національного штабу, територіальних командувань і незалежних підрозділів. Міністр національної оборони делегує загальне командування армією через офіс командувача армією, дивізійного генерала, який керує видом через централізовану систему командування та генеральних офіцерів. Армія використовує модифіковану континентальну систему комплектування своїх штабів. Повітряні сили Мексики є окремим видом у підпорядкуванні SEDENA.
Набір особового складу до мексиканської армії відбувається на основі загального призову, якому підлягають громадяни держави чоловічої статі, які досягли встановленого законом віку: у віці від 18 до 21 року, при наявності повної середньої освіти, і від 22 років, якщо здобута вища освіта. Набір після 22 років у регулярній армії не проводиться; ці призовники прибувають на допоміжні посади. Станом на 2009 рік початкова зарплата для новобранців в мексиканській армії становила 6000 мексиканських песо (500 доларів США) на місяць з довічною місячною пенсією в розмірі 10 000 песо (приблизно 833 долари США) для вдів солдатів, загиблих у бою.
Основними формуваннями мексиканської армії є 10 піхотних бригад і ряд окремих полків і піхотних батальйонів. Основні бойові формування армії об'єднані в три корпуси, кожен з яких складається з трьох-чотирьох піхотних бригад (плюс інші частини), усі вони базуються в Мехіко та його околицях та столичному районі. На відміну від бригадних з'єднань, окремі полки та батальйони приписані до зональних гарнізонів (всього 52) у кожному з 12 військових регіонів країни. Піхотні батальйони, що складаються приблизно з 300—350 військовослужбовців, як правило, розгортаються в кожній зоні, а в певних зонах дислокуються додатковий моторизований кавалерійський або артилерійський полк.
Організація Територіального командування мексиканської армії включає дванадцять військових регіонів (ісп.Regiónes militares (RM)). Кожним військовим регіоном командує тризірковий генерал у званні дивізійного генерала Генерального штабу (ісп.General de División Diplomado de Estado Mayor). Нижче військових регіонів знаходяться сорок шість військових зон (ісп.Zónas militares (ZM)). Кожною військовою зоною керує двозірковий генерал, у званні генерала бригади Генерального штабу (ісп.General de Brigada Diplomado de Estado Mayor). Оперативні потреби визначають кількість зон у кожному регіоні з відповідним збільшенням і зменшенням чисельності військ. Кожен командувач військового району призначається та звільняється з посади командувачем армії.
Солдати мексиканської армії. 1863Мексиканський кадет з символом армії — золотим орлом — на руці під час параду. 2004Десантники мексиканської армії. 2009Щоденна урочиста церемонія зі спуску державного прапора армійським парадним розрахунком. 21 січня 2012
Зазвичай за рекомендацією міністра оборони старший командир зони також є командувачем військового регіону, що містить військову зону. Командувач військової зони має юрисдикцію над кожним підрозділом, що діє на його території, включаючи сільські оборонні сили (ісп.Rurales), які іноді були федеральною політичною противагою владі губернаторів штатів. Командири зон надають міністру національної оборони розвідувальні відомості про соціально-політичні умови в сільській місцевості. Крім того, вони традиційно діють у координації із Секретаріатом національної оборони (SEDENA) щодо планування та розгортання ресурсів.
Організація Територіального командування мексиканської армії
.JPG)
