PROFILPELAJAR.COM

Студениця
Студениця
	Світова спадщина
	Студениця
	43°29′12″ пн. ш. 20°31′54″ сх. д. / 43.486722222222° пн. ш. 20.531638888889° сх. д.
Країна	Сербія
Тип	Культурний
Критерії	i, ii, iv, vi
Об'єкт №	389
Зареєстровано:	1986 (10 сесія)
	Студениця у Вікісховищі

**Студениця**
Студениця
	43°29′12″ пн. ш. 20°31′54″ сх. д. / 43.486722222222° пн. ш. 20.531638888889° сх. д.
Тип	монастир
Статус спадщини	світова спадщина ЮНЕСКО і пам'ятка культури Сербії виняткового значенняd
Країна	Сербія
Розташування	Рашка[d]
Архітектурний стиль	Рашський стиль
Площа	1,16 га
Засновано	12 століття
Сайт	manastirstudenica.rs
	Студениця (монастир) (Сербія)
	Студениця у Вікісховищі

Монастир Студениця (серб. Манастир Студеница/Manastir Studenica) — сербський православний монастир, розташований за 39 км від міста Кралево. Один із найбільших і багатших сербських православних монастирів.

Стефан Неманя, основоположник середньовічної сербської держави, заснував Студеницю в 1190 році. Усередині укріплених стін монастиря є дві церкви: церква Богородиці і церква Іоакима і Анни. Обидві церкви побудовані з використанням білого мармуру. Головна визначна пам'ятка монастиря — фрески візантійського стилю, що датуються XIII і XIV століттями. У 1986 році ЮНЕСКО внесло Студеницю у список Світової спадщини.

Історія

Монастир Студениця присвячений Успінню Богородиці. Перша стадія будівництва була завершена навесні 1196 року, коли Стефан Неманя відмовився від трону і оселився в монастирі. Коли пізніше він перебрався в Хіландар, його син і наступник Стефан II Неманич прийняв турботу про Студениці на себе. Неманя помер у Хіландарі в 1199 році, і його третій син, Сава, після примирення братів Стефана II Неманича і Вука перемістив мощі отця в Студеницю. Під заступництвом Сави Студениця стала політичним, культурним і духовним центром середньовічної Сербії. Крім інших своїх справ, Сава склав богослужбовий статут Студениці, в якому він описав життя свого батька.

Студениця була об'єктом турботи і наступних членів династії Неманичів. Король Радослав додав до церкви притвор, а король Мілутін побудував невелику церкву святих Іоакима і Анни.

З моменту падіння останніх середньовічних Сербських держав у 1459 році турки часто нападали на монастир. Перша значна реставрація була завершена в 1569 році, коли фрески Церкви Богородиці були перефарбовані. На початку XVII століття, землетрус і пожежа пошкодили монастир. Значна частина культурної спадщини була втрачена назавжди.

Архітектура

Церква Богородиці — однонефна, з куполом у центральній частині. Зі східного боку закінчена тригранної абсидою, у той час як притвор витягнуть на захід. Також є вестибюлі на північній і південній стороні. У 1230-х роках був доданий великий притвор. Фасади були облицьовані плитами з білого мармуру, а інтер'єр був викладений блоками з туфу. Зовні церква гармонійно поєднує два стилі романський і візантійський. Це поєднання, в кінцевому підсумку, сформувало унікальний стиль архітектури, відомий як рашківський стиль.

З північно-західного боку від церкви Богородиці знаходиться церква Іоакима і Ганни, відома також, як Королівська церква, на честь свого засновника, короля Мілутіна. Вона була зведена в 1314 році, має форму хреста, над церквою зведений восьмикутний купол. Побудована з каменю і туфу. Комплекс Студениці становить церкву Св. Миколая. Ця невелика церква містить всередині фрески XII або початку XIII століття. Між Королевською церквою і храмом Св. Миколая фундамент церкви, присвячений Св. Івану Хрестителю. На захід від Церкви Богородиці розташована стара трапезна, побудована з кругляків під час Св. Сави. Нарешті, на західній боці комплексу розташована дзвіниця, зведена у XIII столітті. Раніше всередині неї була каплиця, але зараз видні тільки останки фресок.

Фреска, на якій король Мілутін із моделлю Королівської церкви у Студениці

На північ від трапезної розташовані монастирські келії XVIII століття, де знаходиться музей і виставка експонатів Студениці. Проте часті війни і грабежі істотно зменшили скарбницю монастиря.