Стасів-Калинець Ірина Онуфріївна

Стасів-Калинець Ірина Онуфріївна
Народилася6 грудня 1940(1940-12-06)
Львів, Українська РСР,
СРСР СРСР
Померла31 липня 2012(2012-07-31) (71 рік)
Львів, Україна Україна
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьдитяча письменниця, письменниця, поетеса
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Знання мовукраїнська
ЗакладНаціональний університет «Львівська політехніка»
ЧленствоВерховна Рада України I скликання
Посаданародний депутат України
БатькоСтасів Онуфрій Іванович
МатиСтасів (Петик) Ганна Дмитрівна
У шлюбі зКалинець Ігор Миронович
ДітиЗвенислава Мамчур (Калинець)
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Сайтkhpg.org/en/index.php?id=1343766434
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калинець.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стасів.
Надгробок Ірини Калинець на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові

Стасів-Калинець Ірина (6 грудня 1940(19401206), Львів — 31 липня 2012, Львів) — українська письменниця, поетеса, шістдесятниця, багаторічна політув'язнена радянських таборів, діячка дисидентського руху, активістка українського національного і правозахисного руху, філологиня.

Дитинство

Народилася в родині вірних Української греко-католицької церкви, гнаної в СРСР. Батько — Онуфрій Іванович Стасів, робітник із села Братковичі Городоцького району. Мати — Ганна Дмитрівна Стасів (до шлюбу Петик) із селянської родини з села Малнівська Воля Мостиського району. Серед родичів Ірини Стасів були люди, зв'язані з ОУН. У повоєнні роки спостерігала масове вислання українців до Сибіру. З дитинства палко мріяла про незалежність України. «У школі обпльовувалося найсвятіше, а вдома все це пошепки пояснювалося», — згадувала Стасів-Калинець згодом.

Навчання

Після закінчення середньої школи два роки працювала на виробництві. Час навчання на слов'янському відділі філологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка припав на хрущовську «відлигу». Тодішні суспільні процеси в Угорщині й Чехословаччині збуджували думку західноукраїнського студентства.

Після закінчення Львівського університету викладала українську мову і літературу на підготовчому курсі Львівського політехнічного інституту. Публікувала вірші для дітей у періодичних виданнях.

Дисидентська діяльність

Ірина Стасів та її чоловік Ігор Калинець близько дружили з такими дисидентами і політв'язнями як Валентин Мороз, В'ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Михайло Горинь, Стефанія Шабатура, Іван Гель.

Під час другої хвилі брежнєвських репресій за виступи на оборону переслідуваних діячів культури 1970 року Ірина Стасів звільнена з роботи. Згодом улаштувалася ткалею. Викладала мову та літературу в школі — на замінах.

У липні 1970 року підписала протест 9 громадян Львова проти арешту Валентина Мороза. Восени того ж року разом з чоловіком надіслала петицію до прокуратури УРСР з проханням дозволити бути присутніми на судовому розгляді справи В. Мороза. Написала листа Голові Ради міністрів СРСР О. Косигіну від імені родичів і друзів В. Мороза, листа до Верховної Ради УРСР з протестом проти порушень у ході судового розгляду. В грудні 1971 року з Петром Якорем, Василем Стусом, Леонідом Тимчуком, В'ячеславом Чорноволом підписала декларацію про створення Громадського комітету захисту Ніни Строкатої.

Арешт і ув'язнення

12 січня 1972 року Стасів заарештована у Львові. Під час слідства викликали на допити учнів. Зі ста школярів, які пройшли свідками у її справі, лише двоє чи троє дали покази проти неї: читала вірші, присвячені В'ячеславу Чорноволу, давала читати твори Валентина Мороза, говорила про незалежну Україну. Слідчі не змогли довести причетність Стасів-Калинець до групи В. Чорновола і участь у виданні нелегального журналу «Український вісник». У липні 1972 року суд розглянув справу про звинувачення Ірини Стасів-Калинець та Стефанії Шабатури за ст. 62 КК УРСР («антирадянська агітація і пропаганда») і засудив Стасів до 6 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 3 р. заслання. Через півроку такий же вирок дістав її чоловік. Їхня маленька донька Звенислава була розлучена з батьками на 9 років.

Ув'язнення Ірина Стасів відбувала у таборі ЖХ-385/3 (сел. Барашево, Мордовія) разом із Стефанією Шабатурою, Надією Світличною, Іриною Сеник та іншими. Брала участь у всіх акціях жіночої політзони: підписала листа в прокуратуру, де табірне начальство звинувачене в перешкоджанню святкуванню Великодня; листа Генеральному секретареві ООН з проханням сприяти проведенню справедливого судового розгляду в присутності представників ООН; колективного листа на підтримку Андрія Сахарова; звернення до табірної адміністрації про дозвіл внести гроші до Фонду допомоги жертвам чилійської хунти і послати делегаток на з'їзд Міжнародної демократичної асоціації жінок; голодування з вимогою статусу політув'язненої; відмова від тяжкої фізичної праці у зв'язку з Міжнародним роком жінок; лист до Комітету прав людини ООН зі скаргою на табірні умови і проханням надіслати представника; голодування протесту проти відмови надати побачення з ріднею та багато інших. Багато разів зазнала жорстоких репресій з боку табірних властей.

Заслання відбувала разом з чоловіком у селі Ундіно-Посєльє в Читинській області. Звільнена 1981 року.

1980-ті

З поверненням 1981 року до Львова Ірина Стасів веде виснажливу боротьбу за прописку. Влаштуватися на роботу можна було тільки за вказівкою КДБ: довелося працювати секретаркою-касиркою в Львівському обласному будинку вчителя.

Починаючи з 1987 року Ірина Стасів-Калинець бере щонайактивнішу участь у пробудженні вільного культурного та громадського життя Львова. Читає публічні лекції про Василя Стуса. Бере участь у створенні Клубу молодих учених, згодом Товариства Лева. Долучається до створення й роботи групи «Євшан-зілля», яка почала видавати незалежний культурологічний альманах. Бере участь у створенні Товариства української мови (ТУМ), «Меморіалу», Народного руху України. Учасниця руху за відродження УГКЦ. Багато публікується в пресі.

Період незалежності

1990 року Ірина Калинець обрана депутаткою Верховної Ради України. З травня 1990 року працює начальницею Львівського обласного управління освіти. Провела реформу школи в напрямку українізації шкільної системи, зокрема, вивчення російської мови в початковій школі було знято, скорочено кількість російських шкіл і класів, внесено відповідні зміни в навчальні програми та інше.

Ірина Стасів-Калинець брала участь у створенні низки нових навчальних закладів (ліцеїв, гімназій, зокрема ліцею «Героїв Крут»), профільної газети «Основа», Міжнародного центру освіти, науки й культури. З 1992 до 1994 року працювала у Верховній Раді головою підкомісії в Комісії ВР з питань освіти.

Членкиня консультативної ради Львівського облвиконкому з питань гуманітарної політики, голова Круглого столу керівників громадських організацій з питань освіти й культури, наукова співробітниця Львівського НДІ літератури ЛНУ, працювала над історією слов'ян, зокрема, України періоду IV–XII ст. н. е., професорка ЛНУ імені Івана Франка.

Померла у Львові 31 липня 2012 року внаслідок тяжкої та тривалої недуги на 72-му році життя. Похована 2 серпня на полі 67 Личаківського цвинтаря.

З 2013 року Міжнародний освітній фонд імені Ярослава Мудрого [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.] присуджує Премію імені Ірини Калинець за активну участь у громадсько-політичному житті України, зокрема за видатні здобутки у розвитку українського суспільства, утвердженні історичної пам'яті українського народу, його національної свідомості та самобутності, розвитку української освіти, культури та літератури, утвердженні авторитету України у світі.[2]

30 червня 2022 року у Львові названо вулицю імені Ірини Калинець (рішення сесії міської ради)

Погляди

  • У 1993 році, невдовзі після появи книги «Звідки я знайшовся?» у продажу, народна депутатка України Ірина Калинець опублікувала статтю «Турбує проблема морально-етичного становлення нації», про яку в газеті «Ратуша» за 1 травня 1993 року було опубліковано замітку з наступним текстом:
    Велика стаття Ірини Калинець «Турбує проблема морально-етичного становлення нації». Оголошено війну проти дитячої книжки кандидата наук М.Савчина «Звідки я знайшовся». Порнографічна книжечка з огидними малюнками. Частина глобального плану перетворення української нації в націю проклятих Богом хамів. Знято з продажу.
    Через це книгу почали продавати підпільно і значно дорожче, але популярність книги навпаки зросла, завдяки Ефекту Стрейзанд.[3] У вересні 1993 року у часописі «Визвольний шлях» було опубліковано статтю Ірини Калинець «Проблема морального відродження нації» датовану 2 липня 1993 року, у якій були відсутні згадки про книгу і Савчина.[4]
  • Стасів-Калинець вважала, що «надто багато російських шкіл залишилося у Львові тому, що їх спонсорує ворожа нам держава — Росія».

Цитати

Сумую за тим періодом, коли мої однодумці були внутрішньо вільними. Ми не могли миритись з тим, що найвизначніші моменти нашої історії, культури, релігії безжалісно перекручувались. Ми вірили, що Україна буде незалежною, тільки не знали, коли саме. З одного боку, можна сказати, що той перший арешт перекреслив життя, але з другого — ні, бо воно малу іншу програму. Я зовсім не заздрю тим, які обирали позицію байдужості та відстороненості, бо то штовхало на компроміс із совістю, а значить на служіння злу. Якщо за чимось і шкодую, то тільки за змарнованим часом, який можна було б використати для інтенсивнішої роботи.
Свою дорогу самотності
до ласки мовчання…
Даруй мені Господи,
Щедрість прощань!
Ще того віку вистачить. Ще того життя полинного, щоб вік перебрести лишивши цю пустелю, як хрести лишають на могилах…
Не пам'ятаю себе, щоб я не мріяла про Україну. Мені ввижалося, що тоді дзвенітимуть усі дзвони, стоятиме гучний передзвін… над усією Землею.

Основні видання творів

Ігор Калинець за останні роки упорядкував і видав 10 томів творчої та наукової спадщини, документальних матеріалів Ірини Калинець[5].

Відзнаки

1998 року за громадську діяльність її визнано «Героїнею світу» (США, Рочестер), 2000 року — нагороджено орденом Княгині Ольги III ступеня[6].

25 грудня 2015 року на фасаді будівлі львівської середньої загальноосвітньої школи № 87, де у 1947—1957 роках навчалася Ірина Калинець, відкрили меморіальну таблицю на її честь[7].

21 грудня 2017 року ухвалою ЛМР львівській середній загальноосвітній школі № 87 присвоєно ім'я Ірини Калинець[8][9].

30 червня 2022 року рішенням виконавчого комітету ЛМР на пошану Ірини Калинець було названо колишню вулицю Карла Брюллова у Франківському районі міста Львова[10].

Примітки

  1. ↑ Загайська Р. Й. Вітер в долонях — Львів: 2017. — С. 46. — 416 с.
  2. ↑ Вручення премії-2016. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 1 січня 2017.
  3. ↑ MANKURT (12 липня 2007). 1993-й. Міські хроніки від Mankurta. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 29 вересня 2023.
  4. ↑ Визвольний шлях. – 1993. – Ч. 9(546). Diasporiana. Процитовано 29 вересня 2023.
  5. ↑ Терещук, Галина. Зібрання творів Ірини Калинець: 10 томів для роздумів. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 1 січня 2017.
  6. ↑ Тарас Салига «Щоб не назвав нас ніхто пришельцями на рідній землі…» // День. — № 225. — 2010. — 8 грудня.
  7. ↑ У Львові відкрили меморіальну дошку Ірині Калинець. ukrinform.ua. Укрінформ. 26 грудня 2015. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
  8. ↑ Львівським школам присвоїли імена Квітки Цісик та Ірини Калинець. forpost.lviv.ua. Громадський портал Львова «Форпост». 21 грудня 2017. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
  9. ↑ Софія Легін (25 лютого 2016). Школа імені Яна Собєського у Львові. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Процитовано 19 серпня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  10. ↑ Пресслужба ЛМР (21 червня 2022). Львів'яни проголосували за нові назви для 14 вулиць міста. ​​Результати. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 19 серпня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання

Джерела

До ювілею Ірини Калинець:

Read other articles:

Kota di Myanmar

Kota (Burma: မြို့နယ်code: my is deprecated ; IPA: [mjo̰nɛ̀]) adalah pembagian administratif tingkat ketiga di Myanmar. Kota adalah pembagian adminsitratif setingkat di bawah wilayah Myanmar. Menurut Unit Manajemen Informasi Myanmar (MIMU), pada Desember 2015, terdapat 330 kota di Myanmar.[1] Referensi ^ Myanmar States/Divisions & Townships Overview Map Diarsipkan 2016-03-26 di Wayback Machine. Myanmar Information Management Unit (MIMU) Artikel bertopik geo...

 

 

羅生門 (電影)

本條目存在以下問題，請協助改善本條目或在討論頁針對議題發表看法。 此條目需要补充更多来源。 (2018年3月17日)请协助補充多方面可靠来源以改善这篇条目，无法查证的内容可能會因為异议提出而被移除。致使用者：请搜索一下条目的标题（来源搜索：羅生門 (電影) — 网页、新闻、书籍、学术、图像），以检查网络上是否存在该主题的更多可靠来源（判定指引）。 �...

 

 

Sinema Ceko

Sinema CekoKino Světozor di PrahaJumlah layar668 (2011)[1] • Per kapita6.9 per 100,000 (2011)[1]Distributor utamaBontonfilm 34.0%Falcon 31.0%Warner Bros. 14.0%[2]Film fitur yang diproduksi (2011)[3]Fiksi23 (51.1%)Animasi2 (4.4%)Dokumenter20 (44.4%)Jumlah admisi (2011)[5]Total10,789,760 • Per kapita1.06 (2012)[4]Film nasional3,077,585 (28.5%)Keuntungan Box Office (2011)[5]TotalCZK 1.21 miliarFi...

Доисторическая Польша

 История ПольшиДоисторический периодСредние века Гнезненское государство Королевство Польское Польские княжества 1320—1386 Новое время Речь Посполитая Саксонский период 1764—1795 Великое Герцогство Варшавское Царство Польское Вольный город Краков Вольный город Гданьс�...

 

 

Человек прямоходящий

† Человек прямоходящий Научная классификация Домен:ЭукариотыЦарство:ЖивотныеПодцарство:ЭуметазоиБез ранга:Двусторонне-симметричныеБез ранга:ВторичноротыеТип:ХордовыеПодтип:ПозвоночныеИнфратип:ЧелюстноротыеНадкласс:ЧетвероногиеКлада:АмниотыКлада:Синапсиды�...

 

 

Bat phone

Private telephone or number for important calls A bat phone or batphone, in popular jargon, is a private telephone number for important telephone calls handled at high priority.[1][2][3] The term is also used to describe the use of more than one mobile phone, with the bat phone reserved for a specific purpose.[4] The name Bat-Phone was popularized by the Batman television series starting in 1966, when it was depicted as a red phone that Commissioner Gordon used...

Andrea Luci

Andrea Luci Informasi pribadiNama lengkap Andrea LuciTanggal lahir 30 Maret 1985 (umur 39)Tempat lahir Piombino, ItaliaTinggi 1,72 m (5 ft 7+1⁄2 in)Posisi bermain GelandangInformasi klubKlub saat ini LivornoNomor 10Karier junior Fiorentina JuventusKarier senior*Tahun Tim Tampil (Gol)2005–2007 Juventus 0 (0)2005–2006 → Torres (pinjaman) 22 (2)2006–2007 → Pescara (pinjaman) 32 (1)2007–2010 Ascoli 91 (3)2010– Livorno 127 (4) * Penampilan dan gol di klub s...

 

 

List of forms of alternative medicine

This article is part of a series onAlternative medicine General information Alternative medicine History Terminology Alternative veterinary medicine Quackery (health fraud) Rise of modern medicine Pseudoscience Antiscience Skepticism Scientific Therapeutic nihilism Fringe medicine and science Acupressure Acupuncture Alkaline diet Anthroposophic medicine Apitherapy Applied kinesiology Aromatherapy Association for Research and Enlightenment Auriculotherapy Bates method Biological terrain asses...

 

 

رياض الخبراء

هذه المقالة تحتاج للمزيد من الوصلات للمقالات الأخرى للمساعدة في ترابط مقالات الموسوعة. فضلًا ساعد في تحسين هذه المقالة بإضافة وصلات إلى المقالات المتعلقة بها الموجودة في النص الحالي. (يناير 2022)   هذه المقالة عن مدينة رياض الخبراء. لمحافظة رياض الخبراء، طالع محافظة ريا...

Highfield, Birmingham

Highfield in 1982, as featured in David Lodge's TV documentary As I Was Walking Down Bristol Street.Highfield was a large house situated at 128 Selly Park Road in the Selly Park area of Birmingham, England.[1] Built in the 1860s,[1] it was bought in 1929 by Philip Sargant Florence and his wife Lella Secor Florence after Sargant Florence was appointed as a professor at the nearby University of Birmingham.[2] Under the Florence's ownership Highfield became a focal point...

 

 

New Welcome Lodge

Freemasons' Hall, Great Queen Street The New Welcome Lodge, No. 5139, is a British Masonic Lodge open to all men working in the Palace of Westminster. At its founding, membership was limited to Labour Party Members of Parliament, but its scope was broadened soon after. The lodge is alleged to have influenced the outcome of the 1935 Labour Party leadership election. Founding and history The lodge was consecrated in 1929, shortly before the formation in 1929 of the second Labour Government. Its...

 

 

Proverbs 12

Proverbs 12← chapter 11chapter 13 →The whole Book of Proverbs in the Leningrad Codex (1008 C.E.) from an old fascimile edition.BookBook of ProverbsCategoryKetuvimChristian Bible partOld TestamentOrder in the Christian part21 Proverbs 12 is the twelfth chapter of the Book of Proverbs in the Hebrew Bible or the Old Testament of the Christian Bible.[1][2] The book is a compilation of several wisdom literature collections, with the heading in 1:1 may be intended to r...

Hideo Shima

Japanese engineer Hideo ShimaBorn(1901-05-20)20 May 1901Osaka, JapanDied18 March 1998(1998-03-18) (aged 96)Tokyo, JapanOccupation(s)Engineer, Chief Engineer of Shinkansen Project Hideo Shima (島 秀雄, Shima Hideo, 20 May 1901 – 18 March 1998) was a Japanese engineer and the driving force behind the building of the first bullet train (Shinkansen).[1][2] Shima was born in Osaka in 1901, and educated at the Tokyo Imperial University, where he studied Mechanical Engi...

 

 

Algic languages

Indigenous language family of North America AlgicAlgonquian–RitwanAlgonquian–Wiyot–YurokGeographicdistributionnorthern North AmericaLinguistic classificationOne of the world's primary language familiesProto-languageProto-AlgicSubdivisions Wiyot † Yurok † Algonquian ISO 639-5aqlGlottologalgi1248Pre-contact distribution of Algic languagesNotes† - extinct language The Algic languages (also Algonquian–Wiyot–Yurok or Algonquian–Ritwan)[1][2] are an indigenous lan...

 

 

Bō

East Asian staff weaponFor other uses, see Bo (disambiguation). A traditional rokushakubō is 1.82m (6 shaku) and wielded with both hands, due to its weight and size. A bō (棒), pong (Korean), pang (Cantonese), bang (Mandarin),[1][2] or kun (Okinawan) is a staff weapon used in Okinawa. Bō are typically around 1.8 m (71 in) long and used in Okinawan martial arts, while being adopted into Japanese arts such particular bōjutsu. Other staff-related weapons are the j�...

Cinema of Colombia

Filmmaking in Colombia Cinema of ColombiaGarras de oro (1926)No. of screens815 (2013)[1] • Per capita1.9 per 100,000 (2013)[1]Main distributorsCine Colombia 37.9%United International Pictures 34.8%IACSA 16.6%[2]Produced feature films (2013)[3]Total26Number of admissions (2013)[4]Total43,817,971National films2,163,964 (4.9%)Gross box office (2013)[4]TotalCOP 353 billionNational filmsCOP 15.5 billion (4.4%) Par...

 

 

Roti lapis selai kacang, pisang, dan bakon

Halaman ini berisi artikel tentang Roti Isi Elvis. Untuk roti isi Elvis serupa, lihat Fool's Gold Loaf. Roti lapis daging babi pisang, dan selai kacangNama lainRoti lapis Elvis, Elvis sandwich, the ElvisJenisRoti isiTempat asalAmerika SerikatDibuat olehElvis PresleyBahan utamaRoti potong, selai kacang, pisang, daging babiSunting kotak info • L • BBantuan penggunaan templat ini Roti lapis daging babi, pisang, dan selai kacang, atau roti isi daging babi, pisang, dan selai kacang, ...

 

 

انتخابات الرئاسة المجرية 2010

هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (مارس 2019) انتخابات الرئاسة المجرية 2010 2010 البلد المجر التاريخ 29 يونيو 2010  انتخابات الرئاسة المجرية 2005  انتخابات الرئاسة المجرية 2012  مرشحون بال شميت  منصب رئيس ...

Ketua Mahkamah Agung Amerika Serikat

Amerika Serikat Lambang Mahkamah Agung Amerika Serikat Bagian dari seri Mahkamah Agung Amerika Serikat Artikel Keputusan · Prosedur Sejarah · Gedung Hakim Agung Ketua Mahkamah Agung Amerika Serikat John Roberts Hakim Agung Amerika Serikat Antonin Scalia Anthony Kennedy Clarence Thomas Ruth Bader Ginsburg Stephen Breyer Samuel Alito Sonia Sotomayor Elena Kagan yang telah pensiun: John Paul Stevens Sandra Day O'Connor David Souter Ketua Mahkamah Agung Amerika Serikat (bah...

 

 

Jamaïque aux Jeux olympiques d'hiver de 1998

Jamaïque aux Jeux olympiques d'hiver de 1998 Code CIO JAM Comité Association Olympique Jamaïcaine Lieu Nagano Participation 4e aux Jeux d'hiver Athlètes 6 Porte-drapeau Ricky McIntosh MédaillesRang : - Or0 Arg.0 Bron.0 Total0 Jamaïque aux Jeux olympiques d'hiver Jamaïque aux Jeux olympiques d'hiver de 1994 Jamaïque aux Jeux olympiques d'hiver de 2002 modifier  Les Jeux de Nagano constituent la quatrième participation de la Jamaïque à des Jeux olympiques d'hiver. Sa dél�...