PROFILPELAJAR.COM

	Соцмісто; Кривий Ріг
	; Міськвиконком, пам'ятник «Козак Ріг» та алея «200 каштанів»
Загальна інформація
	47°53′46″ пн. ш. 33°23′36″ сх. д. / 47.89611° пн. ш. 33.39333° сх. д.
Країна	Україна
Район	Металургійний
Адмінодиниця	Кривий Ріг
Засновано	1931
Головні вулиці	просп. Металургів, вулиці: Віталія Матусевича, Степана Тільги, Соборності
Заклади освіти; та культури	Криворізький національний університет, Криворізький державний цирк, стадіон «Металург», Палац молоді і студентів, Будинок культури металургів, школи: № 7, 69, 75, гімназії: № 56, 63, 95, 103, ліцей № 16, музична школа № 4
Парки	парк ім. Б. Хмельницького[ru],; парк Героїв, сквер Металургів
	Транспорт
Метрополітен	«Проспект Металургів» ; 1М 2М 3М 4М; «Міська Рада» ; 1М 2М 3М 4М
Залізнична інфраструктура	станція Кривий Ріг («Червона»)
Карта

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Соцмісто.

Соцмíсто (Соціалістичне місто [містечко], розм. — Социк) — історична місцевість у Кривому Розі, розташована у центрі Металургійного району міста.

Історія

Район почав забудовуватися в середині 1930-х років (1933—1936) архітекторами Й. Ю. Каракісом спільно з П. Г. Юрченко у зв'язку з будівництвом заводу «Криворіжсталь». Будівництво почалося з бараків і землянок. Першими на початку 30-х були побудовані будинки на сучасній вулиці Степана Тільги. Діяли Діловий клуб КМЗ, СШ № 16, аптека, кінний двір, базарна площа (сучасна територія кінотеатру «Космос»).

Під час Другої світової війни на території діяла підпільна група Ю. Козаченка.

Район був відбудований на початку 1950-х роів, а остаточно будівництво було завершено у 1950-1980-х роках.^[1] В цей період над проєктуванням окремих об'єктів району працювала архітекторка О. А. Коренчук.

16—18 червня 1963 року в районі Соцміста відбулись масові заворушення та акти громадянської непокори, приводом до яких стало перевищення своїх повноважень працівниками міліції щодо солдата Тараненка. Протестувальники блокували Дзержинський районний відділок міліції протягом 16—17 червня. У ніч з 17 на 18 червня 1963 року проти протестувальників були кинуті військові. У сутичках з ними за офіційними даними загинуло 4, поранено 15 осіб, а за неофіційними даними — 7 осіб загинуло, кілька десятків поранено. Також було заарештовано 86 осіб. Лише за офіційними даними 36 осіб під час сутичок отримали важкі травми. За судовим вироком було засуджено 41 особу^[2]^[3]

Сучасність

По суті Соцмісто стало адміністративним центром Кривого Рогу. Серед вулиць і магістралей: проспект Металургів, вулиці Вадима Гурова, Соборності, Героїв АТО, Володимира Бизова, Святогеоргіївська, Віталія Матусевича та інші.

Визначні місця

Криворізький державний цирк;
стадіон «Металург»;
Криворізька міська рада;
парк ім. Богдана Хмельницького;
парк Героїв;
найбільший у світі квітковий годинник^[4];
Криворізький національний університет

Цікаві факти

На Соцмісті, на житломасиві «Мурашник» мешкав засновник проекту Студія «Квартал 95», шостий Президент України Володимир Зеленський.

Відомі люди

Володимир Зеленський — український шоумен, політик, 6-й президент України.

Галерея

Найбільший у світі квітковий годинник. Лютий 2012 року
Вул. Соборності, 10, перший будинок на Соцмісті
Будівля Криворізької міської ради та виконкому
Житломасив «Мурашник», одна з найдовших будівель України
Стадіон «Металург»
Криворізький національний університет
Будинок культури «Металургів»
Металургійний завод «АрселорМіттал Кривий Ріг»
В парку «Героїв». 2011 рік

Див. також

Бунт на Соцмісті

Примітки

↑ Т. Д. Товстенко, М. Ю. Тюмін Територіальний і розпланувальний розвиток м. Кривий Ріг
↑ Червневі події 1963 року в Кривому Розі Народний оглядач. 23.01.2007.
↑ Бунт на Соцгороде: что это было? [Архівовано 18 січня 2013 у Wayback Machine.] «Вестник Кривбасса». (рос.)
↑ У Кривому Розі запущено найбільший у світі квітковий годинник. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 10 січня 2013. [Архівовано 2014-11-04 у Wayback Machine.]

Джерела

Праці Центру пам'яткознавства. Випуск 16 / Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. — К., 2009. — 318 c.
Енциклопедія Криворіжжя. — У 2-х т./Упоряд. В. П. Бухтіяров. — Кр. Ріг: «ЯВВА», 2005