Сонячне (Тульчинський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Сонячне.
Не слід плутати з селом Княжа Криниця — раніше також відомим як Княже та Радянське.
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з назвами Княже та Радянське.
село Сонячне
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Тульчинський район
Тер. громада Крижопільська селищна громада
Код КАТОТТГ UA05100070160061438 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Колишня назва Княже, Княжопіль, Княжі Корчми, Княже-Тиманівка, Радянське
Населення 135 людей (2001 рік)
Площа 0,25 км²
Густота населення 540 осіб/км²
Поштовий індекс 24600
Телефонний код +380 4340
Географічні дані
Географічні координати 48°24′28″ пн. ш. 28°49′49″ сх. д. / 48.40778° пн. ш. 28.83028° сх. д. / 48.40778; 28.83028
Середня висота
над рівнем моря 		265 м
Місцева влада
Адреса ради 24600, Вінницька область,
Тульчинський район,
селище Крижопіль,
вулиця Героїв України, 59
Карта
Сонячне. Карта розташування: Україна
Сонячне
Сонячне
Сонячне. Карта розташування: Вінницька область
Сонячне
Сонячне
Мапа
Мапа

Со́нячне (колишні назви: Княже, Княжопіль, Радянське) — село в Україні, у Крижопільській селищній громаді Тульчинського району Вінницької області. До 2020 року входило до складу Крижопільського району Вінницької області. За даними перепису 2001 року, постійне населення села становило 135 людей.

У 17—18 століттях містечко Княже було власністю родини Четвертинських, з 18 століття до початку 20 століття — родини Грохольських. Наприкінці 19 та на початку 20 століття Княже належало до Ямпільського повіту Подільської губернії. Поруч із містечком Княже знаходилося село Княже (нині — Княжа Криниця).

У 1923 році містечко Княже було перейменоване на Радянське і включене до складу Крижопільського району. Станом на 1946 рік населений пункт не значився на обліку. У 1957 році включений до обліку як селище Радянське. Станом на 1967 рік Радянське було перейменоване на Сонячне і станом на 1972 рік мало статус села.

Географія

За описом 1883 року, Княже (Княжопіль) було малим містечком, що знаходилося поблизу одесько-київської залізниці, у рівнинній місцевості з чорноземними ґрунтами[1]. За описом 1893 року, містечко Княжопіль (Княжі Корчми) знаходилося за 54 версти від повітового міста Ямпіль і за 19 верст від волосного центру Тиманівки. Найближчою поштовою та залізничною станцією був Крижопіль (4 версти), найближчою земською станцією — Тиманівка (19 верст)[2].

Назва

До 1923 року населений пункт мав назви Княже[3][4][5] (Kniaże[1]), Княжопіль[6][7][2][8] (Kniażpol[1][9] або Kniażopol[10]), Княжі Корчми[2][5], Княже-Тиманівка[6][11][12][13][14]. У 1923 році перейменований на Радянське[5]. Станом на 1967 рік Радянське було перейменоване на Сонячне[15][16].

Адміністративна належність

У результаті адміністративно-територіальної реформи в Україні 2020 року село Сонячне увійшло до Крижопільської селищної громади в складі Тульчинського району Вінницької області[17]. У 2021 році село Сонячне також увійшло до Голубецького старостинського округу (із центром у селі Голубече), створеного в межах Крижопільської селищної громади[18].

Історичні дані
  • Під час румунської окупації (1941—1944) Крижопільський район (Raionul Crijopol) було включено до Жугастрівського повіту (Județul Jugastru) губернаторства Трансністрія[20], що знаходилося під тимчасовою румунською цивільною управою.
  • Станом на 1946 рік населений пункт не значився на обліку[21]. У 1957 році включений до обліку як селище Радянське[22]. Станом на 1967 рік Радянське було перейменоване на Сонячне та станом на 1972 рік мало статус села[15][16].
  • У подальший період cело Сонячне залишалося в складі Крижопільського району Вінницької області УРСР (до 1991 року) та згодом незалежної України (до адміністративно-територіальної реформи 2020 року). Село підпорядковувалося Голубецькій сільській раді[16].

Історія

За описом Антоні Урбанського, містечко Княжопіль з 16 століття належало родині Четвертинських, з 18 століття — перейшло у власність родини Грохольських[10]. У 1787 році Княжопіль отримав від короля Станіслава-Августа дозвіл на запровадження в ньому 11 ярмарків[6][9]. У 1840 році поміщик граф Грохольський відкрив тут винокурний завод[4][23]. У 1870 році в 4 верстах від містечка було відкрито залізничну станцію Крижопіль Києво-Балтської залізниці[2][24]. На початку 1880-х років у Княжополі було 150 будинків, три крамниці і 10 ремісників; щотижня по четвергах проводилися базари[1][25]. Кількість базарних днів становила 52 на рік[11]. Площа селянських земель складала 1061 десятину, поміщицьких — 2511 десятин[1].

За даними на 1898 рік, містечко Княжопіль, разом із селами Андріашівка, Княже (нині Княжа Криниця), Мала Кісниця (нині Кісниця) та присілком Антонова, належало графу Тадеушу (Фаддею) Грохольському, який проживав у містечку Стрижавка. Загальна площа маєтку становила 2582 десятини 767 сажнів землі, зокрема: садибної — 56 десятин 2149 сажнів, орної — 1310 десятин 2174 сажні, лісу — 1144 десятини 426 сажнів. Управління маєтком здійснював дворянин Владислав Девоббе[8]. За даними на 1905 рік, у містечку Княжопіль діяли 2 єврейські молитовні школи, міщанське управління, урядницький пункт; 3 заїжджі двори[3].

У 1919—1920 роках на території залізничної станції Крижопіль (в 4 верстах від містечка) та на навколишніх землях відбувалися бойові дії між союзницькими військами УНР і Галицької армії та військами РСЧА і ЗСПР. Зокрема, 5 травня 1920 року поблизу Княжопіля проходила лінія фронту ст. Княжопіль — Гарячківка — Джугастра — по річці Марківка — Вербка — м. Ямпіль між Армією УНР та 41-ю стрілецькою дивізією РСЧА[26]. У червні 1920 року, під час польсько-радянської війни, через Княжопіль проходила лінія фронту Чоботарка (нині Заболотне) — Княжопіль — Голубече — Джугастра — річка Марківка[27].

Єврейська громада

Євреї, які проживали в Княже, згадуються в історичних документах, починаючи з 18 століття[28]. У 1765 році тут було 4 євреї, приписаних до громади Комаргорода, в 1791 році — 11 осіб, приписаних до громади Томашполя[29][30]. У 1852 році в Княжі було 5 євреїв-ремісників[14][31]. У 1853 році в містечку діяла одна молитовна школа, що мала 198 парафіян; громада користувалася послугами рабина Томашполя[32]. У 1889 році тут жило 560 євреїв — 98 % усього населення, серед них 16 ремісників[11][33]. У 1897 році чисельність єврейської громади становила 1040 осіб (95 % населення)[13][34].

На початку 20 століття єврейська громада Княже утримувала 2 молитовні будинки. З 1902 року рабином був р. Авраам Марковський (нар. 1873)[35]. Євреям належали 3 бакалійні та 3 борошняні крамниці, а також виробництво плетених виробів із соломи[4][36]. З появою і розвитком при найближчій залізничній станції містечка Крижопіль багато євреїв із Княжого переселилися туди. До початку Другої світової війни в Княжі майже не залишалося євреїв[37].

Населення

За переписом 2001 року постійне населення села становило 135 жителів; наявне населення також становило 135 жителів[38][39]. Серед постійного населення 99,26 % вказали українську мову як рідну, 0,74 % — російську[40].

Історичні дані
  • За даними на 1864 рік, у містечку Княже-Тиманівка (Княжопіль) було 218 жителів[6].
  • За даними на 1885 рік, у містечку Княжопіль було 142 двори та 1071 житель[7].
  • За даними на 1889 рік, у містечку Княже-Тиманівка було 52 двори та 560 жителів, з яких 98 % складали євреї[11].
  • За даними на 1893 рік, у містечку Княжопіль (Княжі Корчми) було 133 двори та 932 жителі[2].
  • За переписом 1897 року в містечку Княже-Тиманівка було 1094 жителів (518 чоловіків та 576 жінка), з яких 1040 жителів були юдеями[12].
  • За даними на 1905 рік, у містечку Княже було 99 дворів та 477 жителів[3].
  • За даними на 1925 рік, у містечку Радянське було 103 господарства і 438 жителів[5].
  • За переписом 1989 року постійне населення села Сонячне становило 145 жителів (60 чоловіків і 85 жінок); наявне населення становило 144 жителі (60 чоловіків і 84 жінки)[41].
Населення села Сонячне
1864 рік 1885 рік 1889 рік 1893 рік 1897 рік 1905 рік 1925 рік 1989 рік 2001 рік
Жителів 218 1071 560 932 1094 477 438 145 135
Дворів — 142 52 133 — 99 103 — —

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[38]:

Мова Кількість Відсоток
українська 134 99,26 %
російська 1 0,74 %
Усього 135 100 %

Транспорт

Через село Сонячне проходить територіальна автомобільна дорога Т 0233 Вапнярка — Крижопіль — Піщанка — КПП «Загнітків»[42].

Відомі люди

  • Моше Глазер (нар. 1892) — письменник і поет, писав на їдиші. Народився в Княже, з 1910 року жив у Крижополі[43].

Примітки

  1. ↑ а б в г д е Kniaże, Kniażpol, male mko, powiat jampolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 194. (пол.)
  2. ↑ а б в г д е Княжеполь, м. // Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — С. 206.(рос. дореф.)
  3. ↑ а б в г Княже, м. // Крыловъ А. Населенныя мѣста Подольской губерніи / Изданіе Подольского губернскаго статистического комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1905. — С. 426.(рос. дореф.)
  4. ↑ а б в Княже, м. // Весь Юго-Западный край. Справочная и адресная книга по Кіевской, Подольской и Волынской губерніямъ / М. В. Довнаръ-Запольскій. — Кіевъ : Изд. Т-ва Л. М. Фишъ и П. Е. Вольсовъ, 1913. — С. 1071—1072. (рос. дореф.)
  5. ↑ а б в г д е Радянське (Княже, Княжі Корчми) // Населені місця Поділля / Центральне статистичне управління України; Подільське губерське статистичне бюро. — Винниця : Держдрукарня ім. т. Леніна, 1925. — С. 360—361.
  6. ↑ а б в г Княже-Тимановка или Княжеполь // Городскія поселенія въ Россійской имперіи. — С.-Петербургъ, 1864. — Т. 4. — С. 128.
  7. ↑ а б Княжеполь, мест. // Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 283. (рос. дореф.)
  8. ↑ а б Княжеполь // рос. дореф. Помѣстное землевладѣніе въ Подольской губерніи. Составилъ В. К. Гульдманъ. Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій, 1898. — 362 + 46 + 26 + 3 с., (стор. 283)
  9. ↑ а б Kniażpol // Józef Maroszek. Targowiska wiejskie w Koronie Polskiej w drugiej połowie XVII i w XVIII wieku. — 1990. — С. 241.
  10. ↑ а б Kniaża // Antoni Urbański. Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi. — Warszawa, 1928. — С. 16—18. (пол.)
  11. ↑ а б в г Княже-Тимановка // рос. дореф. Гульдманъ В. Подольская губернія : опытъ географическо-статистическаго описанія. Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій, 1889. — 414 + 64 + 26 с., (стор. 374)
  12. ↑ а б Княже-Тимановка, мст. // Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 162. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  13. ↑ а б Княже-Тимановка // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1911. — Т. IX. — Ствп. 573. (рос. дореф.)(рос.)
  14. ↑ а б с. Княже Тиманівка // І. Г. До історії ремісної праці між євреями на Україні // Збірник праць єврейської історично-археографічної комісії. — У Київі, 1929. — Т. II. — С. 308.
  15. ↑ а б Сонячне с. Прадідівська слава. Процитовано 27 жовтня 2024.
  16. ↑ а б в с. Сонячне // Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1972 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1973. — С. 19.
  17. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області».
  18. ↑ Рішення Крижопільської селищної ради від 30 вересня 2021 року № 543 «Про утворення старостинських округів».
  19. ↑ Постанова ВУЦВК від 31 січня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Поділля»
  20. ↑ Protoiereul Grigore Demideţchi. Dare de seamă despre activitatea bisericească a protoierlei judeţului Jugastru // Transnistria Creştină. — 1943. — Anul II. Nr. 3—4 (Iulie—Decembrie). — С. 22. (рум.)
  21. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 22.
  22. ↑ Рішення виконавчого комітету Вінницької обласної ради від 6 липня 1957 року № 416 «Про уточнення обліку населених пунктів».
  23. ↑ Княжеполь // 100 еврейских местечек Украины : исторический путеводитель / Лукин В., Соколова А., Хаймович Б. (авторы-составители). — СПб : Издатель А. Гершт, 2000. — Вип. 2 : Подолия. — С. 524. — 704 с. — Містить посилання на: ВЮЗК, 1911. С. 1072. — ISBN 5-901249-01-1. (рос.)
  24. ↑ Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. I. — М. : Транспорт, 1981. — С. 262. — 100 000 прим.(рос.)
  25. ↑ 100 еврейских местечек, 2000, с. 524—525, містить посилання на: Słownik geograficzny… T. 4, S. 194.
  26. ↑ Прорив радянського фронту 4-6 травня 1920 року Армією Зимового походу з більшовицьких зведень. Визвольні Змагання. Facebook. 6 травня 2020. Процитовано 27 жовтня 2024.
  27. ↑ Н. Е. Какурин и В. А. Меликов. Война с белополяками, 1920 г. — Москва : Государственное военное издательство, 1925. — Глава VII. — С. 167. — 520 с. — Містить посилання на: Дело штаба Р. К. К. А. № 6-б, по описи В.-уч. Архива. № 1247.
  28. ↑ 100 еврейских местечек, 2000, с. 524
  29. ↑ wieś Kniaża // Архивъ Юго-Западной Россіи. — Кіевъ, 1890. — Часть пятая, томъ II. (Выпускъ 1-й). Переписи еврейскаго населенія въ юго-западномъ краѣ въ 1765—1791 гг. — С. 199, 705. — 1287 с.
  30. ↑ 100 еврейских местечек, 2000, с. 524, містить посилання на: АЮЗР. Ч. 5. Т. 2. С. 199, 705.
  31. ↑ 100 еврейских местечек, 2000, с. 524, містить посилання на: Галант. До історії ремісної праці… С. 308.
  32. ↑ 100 еврейских местечек, 2000, с. 524, містить посилання на: ЦАИЕН, HM2 / 7771.1
  33. ↑ 100 еврейских местечек, 2000, с. 524—525, містить посилання на: Гульдман. Подольская… C. 374.
  34. ↑ 100 еврейских местечек, 2000, с. 524—525, містить посилання на: ЕЭ, Т. 9, с. 573.
  35. ↑ 100 еврейских местечек, 2000, с. 525, містить посилання на: Gotlib. Ohalei Shem. P. 185.
  36. ↑ 100 еврейских местечек, 2000, с. 525—526, містить посилання на: ВЮЗК, 1911, С. 1072.
  37. ↑ 100 еврейских местечек, 2000, с. 526, містить посилання на: Колл. авт.: инт. с И. Гуревским, 1998 г.
  38. ↑ а б село Сонячне // Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України. Український центр суспільних даних. Процитовано 27 жовтня 2024.
  39. ↑ с. Сонячне // 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)). Всеукраїнський перепис населення. Державна служба статистики України. Процитовано 26 жовтня 2024.
  40. ↑ с. Сонячне // 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)). Всеукраїнський перепис населення. Державна служба статистики України. Процитовано 26 жовтня 2024.
  41. ↑ с. Сонячне (Голубецька сільрада) // Таблиця: 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). Всеукраїнський перепис населення. Державна служба статистики України. Процитовано 26 жовтня 2024.
  42. ↑ Перелік автомобільних доріг загального користування місцевого значення. Крижопільська селищна рада. 24 січня 2022. Процитовано 26 жовтня 2024.
  43. ↑ 100 еврейских местечек, 2000, с. 525, містить посилання на: Glazer. Goyim Zingen.

Література

  • Голубе́че // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788 с. — С. 350 (Сонячне)

Посилання

  • Сонячне с. Прадідівська слава. Процитовано 27 жовтня 2024.

Read other articles:

Petaling Jaya

For other uses, see Petaling Jaya (disambiguation). For the federal constituency represented in the Dewan Rakyat, see Petaling Jaya (federal constituency). City in Selangor, MalaysiaPetaling JayaCityCity of Petaling JayaBandaraya Petaling JayaOther transcription(s) • Jawiڤتاليڠ جاي • Chinese八打灵再也 (Simplified)八打靈再也 (Traditional)Bādǎlíng Zàiyě (Hanyu Pinyin) • Tamilபெட்டாலிங் ஜெயாPeṭṭāli�...

 

 

Chhavi Pandey

Chhavi PandeyLahir18 Juli 1994 (umur 29)Patna, Bihar, IndiaPekerjaanaktrispenyanyiTahun aktif2011–sekarang Chhavi Pandey (lahir 18 Juli 1994) adalah seorang aktris televisi India yang dikenal karena memerankan Tara di Ek Boond Ishq dan Namrata Singh di Kaal Bhairav Rahasya. Karier Pandey telah belajar Kathak (tarian klasik India) dan juga seorang penyanyi profesional. Dia telah belajar musik klasik dan musik ringan dan merupakan sarjana nasional dari kementerian kebudayaan New De...

 

 

Laurent Gbagbo

Laurent Koudou Gbagbo Presiden Pantai Gading ke-4Masa jabatan26 Oktober 2000 – 11 April 2011*Perdana MenteriSeydou DiarraAffi N'GuessanSeydou DiarraCharles Konan BannyGuillaume Soro PendahuluRobert GuéïPenggantiAlassane Ouattara Informasi pribadiLahir31 Mei 1945 (umur 78)Gagnoa, Pantai GadingKebangsaanPantai GadingPartai politikFront Rakyat Pantai GadingSuami/istriSimone GbagboJabatan presiden itu diperdebatkan antara Ouattara dan Laurent Gbagbo dari 4 Desember 2010 sampai d...

2014 United States House of Representatives elections in Ohio

See also: 2014 Ohio elections 2014 United States House of Representatives elections in Ohio ← 2012 November 4, 2014 (2014-11-04) 2016 → All 16 Ohio seats to the United States House of Representatives   Majority party Minority party   Party Republican Democratic Last election 12 4 Seats won 12 4 Seat change Popular vote 1,770,923 1,179,587 Percentage 60.02% 39.98% Swing 9.06% 6.93% Republican   50–60%   6...

 

 

Seo Taiji and Boys IV

Seo Taiji and Boys IVAlbum studio karya Seo Taiji and BoysDirilis5 Oktober 1995StudioBay Studio di Seoul, Ocean Way Studios di Los Angeles, Techno Taiji di SeoulGenreRap rock, rock alternatifBahasaKoreaLabelBando EumbanProduserSeo TaijiKronologi Seo Taiji and Boys Seo Taiji and Boys III(1994)Seo Taiji and Boys III1994 Seo Taiji and Boys IV(1995) Seo Taiji and Boys IV adalah album studio keempat dan terakhir dari trio musik Korea, Seo Taiji and Boys. Penerimaan Pada bulan April 1996, Billb...

 

 

Dan Kildee

Dan Kildee Daniel Timothy Kildee /ˈkɪldiː/ (lahir 11 Agustus 1958) adalah seorang politikus Amerika Serikat yang menjadi anggota DPR sejak 2013. Ia berasal dari Partai Demokrat. Pranala luar Wikimedia Commons memiliki media mengenai Dan Kildee. Congressman Dan Kildee official U.S. House website Campaign website Dan Kildee di Curlie (dari DMOZ) Biografi di Biographical Directory of the United States Congress Catatan suara dikelola oleh The Washington Post Biografi, catatan suara, dan penila...

National Indigenous Human Rights Awards

Australian annual Indigenous awards Anthony Mundine (centre) at the National Indigenous Human Rights Awards, Sydney, 2015. The National Indigenous Human Rights Awards are annual Australian awards that recognise the contribution of Indigenous Australians to human rights and social justice. The ceremony takes place in Sydney, New South Wales. History The National Indigenous Human Rights Awards were launched at the end of June 2014 at New South Wales Parliament, at the instigation of NSW parliam...

 

 

Jules Wijdenbosch

7th President of Suriname Jules Wijdenbosch7th President of SurinameIn office15 September 1996 – 12 August 2000Vice PresidentPretaap RadhakishunPreceded byRonald VenetiaanSucceeded byRonald Venetiaan2nd Vice President of SurinameIn office7 January 1991 – 16 September 1991PresidentJohan KraagPreceded byHenck ArronSucceeded byJules AjodhiaPrime Minister of SurinameIn office7 April 1987 – 26 January 1988PresidentFred Ramdat MisierPreceded byPretaap RadhakishunSuc...

 

 

Walters Art Museum

Art museum in Baltimore, Maryland, US This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Walters Art Museum – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (April 2021) (Learn how and when to remove this template message) The Walters Art MuseumMuseum entrance, North Charles Street, BaltimoreInteractive fullscreen...

Eyguières

Pour l’article ayant un titre homophone, voir Aiguière. Eyguières Blason Administration Pays France Région Provence-Alpes-Côte d’Azur Département Bouches-du-Rhône Arrondissement Aix-en-Provence Intercommunalité Métropole d'Aix-Marseille-Provence Maire Mandat Henri Pons 2020-2026 Code postal 13430 Code commune 13035 Démographie Gentilé Eyguiérens, Eyguiérennes Populationmunicipale 6 887 hab. (2021 ) Densité 100 hab./km2 Géographie Coordonnées 43° 41′&...

 

 

Qalandariyya

Sufi mystic order in Sunni Islam Qalandari redirects here. For places in Iran, see Qalandari, Iran. Part of a series onIslam Beliefs Oneness of God Angels Revealed Books Prophets Day of Resurrection Predestination Practices Profession of Faith Prayer Almsgiving Fasting Pilgrimage TextsFoundations Quran Sunnah (Hadith, Sirah) Tafsir (exegesis) Aqidah (creed) Qisas al-Anbiya (Stories of the Prophets) Mathnawi (Poems) Fiqh (jurisprudence) Sharia (law) History Timeline Muhammad Ahl al-Bayt Sahaba...

 

 

Music of Scotland

Part of a series on theCulture of Scotland History Timeline Prehistoric Roman times Middle Ages Early Middle Ages Kingdom High Middle Ages Davidian Revolution Wars of Independence Late Middle Ages Renaissance Early modern Reformation Colonisation of the Americas Glorious Revolution 1707 Acts of Union Jacobitism Enlightenment Lowland Clearances Highland Clearances Industrial Revolution Romanticism Modern People Languages Scottish Gaelic Broad Scots Scottish English Pictish Norn Traditions Clo...

Palasa, Parigi Moutong

PalasaKecamatanNegara IndonesiaProvinsiSulawesi TengahKabupatenParigi MoutongPopulasi • Total- jiwaKode Kemendagri72.08.18 Kode BPS7208052 Luas- km²Desa/kelurahan11 desa Untuk tempat lain yang bernama sama, lihat Palasa. Kantor Camat Palasa Palasa adalah sebuah kecamatan di Kabupaten Parigi Moutong, Sulawesi Tengah, Indonesia. Geografi Keadaan tanah di Palasa terdiri atas daratan, perbukitan, dan pegunungan dengan ketinggian 1–500 m dpl. Perbatasan Utara Teluk Palasa dan T...

 

 

Diesel particulate filter

Removes diesel particulate matter or soot from the exhaust gas of a diesel engine Diesel particulate filter of a school bus A diesel particulate filter (top left) in a Peugeot Off-road - DPF installation A diesel particulate filter (DPF) is a device designed to remove diesel particulate matter or soot from the exhaust gas of a diesel engine.[1][2] Mode of action Wall-flow diesel particulate filters usually remove 85% or more of the soot, and under certain conditions can attain...

 

 

西維吉尼亞州

西維珍尼亞 美國联邦州State of West Virginia 州旗州徽綽號：豪华之州地图中高亮部分为西維珍尼亞坐标：37°10'N－40°40'N, 77°40'W－82°40'W国家 美國加入聯邦1863年6月20日（第35个加入联邦）首府（最大城市）查爾斯頓政府 • 州长（英语：List of Governors of {{{Name}}}]]） • 副州长（英语：List of lieutenant governors of {{{Name}}}]]）吉姆·賈斯蒂斯（R）米奇·卡邁克爾（...

西遊記大結局之仙履奇緣

本條目存在以下問題，請協助改善本條目或在討論頁針對議題發表看法。 此條目需要編修，以確保文法、用詞、语气、格式、標點等使用恰当。 (2013年8月6日)請按照校對指引，幫助编辑這個條目。（幫助、討論） 此條目剧情、虛構用語或人物介紹过长过细，需清理无关故事主轴的细节、用語和角色介紹。 (2020年10月6日)劇情、用語和人物介紹都只是用於了解故事主軸，輔助�...

 

 

Thracides

Genus of butterflies Thracides Thracides phidon Scientific classification Domain: Eukaryota Kingdom: Animalia Phylum: Arthropoda Class: Insecta Order: Lepidoptera Family: Hesperiidae Subtribe: Calpodina Genus: ThracidesHübner, [1819][1] Synonyms Sacrator Evans, 1955 Thracides is a Neotropical genus of grass skippers in the family Hesperiidae. Species Thracides arcalaus (Stoll, 1782) Thracides cilissa Hewitson, 1867 - Brazil Thracides cleanthes (Latreille, [1824]) T. c. cleanthes Braz...

 

 

Boris Galerkin

Russian mathematician This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Boris Galerkin – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (July 2020) (Learn how and when to remove this message) This article needs editing to comply with Wikipedia's Manual of Style. Please help improve the content. (February 2024) (L...

Acanthoderes rubripes

Acanthoderes rubripes Klasifikasi ilmiah Kerajaan: Animalia Filum: Arthropoda Kelas: Insecta Ordo: Coleoptera Famili: Cerambycidae Subfamili: Lamiinae Tribus: Acanthoderini Genus: Acanthoderes Spesies: Acanthoderes rubripes Acanthoderes rubripes adalah spesies kumbang tanduk panjang yang tergolong familia Cerambycidae. Spesies ini juga merupakan bagian dari genus Acanthoderes, ordo Coleoptera, kelas Insecta, filum Arthropoda, dan kingdom Animalia. Larva kumbang ini biasanya mengebor ke dalam...

 

 

Wolf v. Vidal

2020 US federal court case Batalla Vidal v. NielsenFull case nameMartín Jonathan Batalla Vidal et al., Plaintiffs, v. Kirstjen M. Nielsen, Secretary, Department of Homeland Security, et al., Defendants. State of New York et al., Plaintiffs, v. Donald Trump, President of the United States, et al., Defendants. DecidedFebruary 13, 2018Counsel for plaintiff(s)National Immigration Law Center, Make the Road New York, Jerome N. Frank Legal Services Organization (LSO) of Yale Law SchoolCitation(s)29...