Смолич Юрій Корнійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смолич.
Юрій Корнійович Смолич
Ім'я при народженніГеоргій Корнелійович Смолич
ПсевдонімЖан Гудран, Стріла
Народився25 червня (8 липня) 1900(1900-07-08)
Умань, Київська губернія, Російська імперія
Помер26 серпня 1976(1976-08-26) (76 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБайкове кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Російська імперія →  УНР → СРСР СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьпрозаїк, драматург, публіцист
Alma materКНУ імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівукраїнська
Роки активності1924—1977
Жанрфантастика, мемуари
Magnum opus«Прекрасні катастрофи», «Дитинство»-«Наші тайни»-«Вісімнадцятилітні», «Розповіді про неспокій»
ЧленствоСП СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих і Національна спілка письменників України Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»
Сайт: de.wikipedia.org/wiki/Jurij_Smolytsch Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Смолич Юрій Корнійович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ю́рій Корні́йович Смо́лич (25 червня (8 липня) 1900(19000708), Умань — 26 серпня 1976, Київ) — український радянський письменник, журналіст, театральний критик. Редактор журналів «Сільський театр» (1926—1929), «УЖ» (1928—1929), «Червоний шлях» (1935), «Літературний журнал» (1936—1937), «Україна» (1943—1950). Таємний інформатор репресивних органів СРСР (НКВС-МДБ-КДБ з 13 лютого 1935 року до 20 лютого 1953 року[2]).[3][4] Депутат Верховної Ради УРСР 8—9-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1971—1976 р.

Життєпис

Народився третьою дитиною в родині гімназійного вчителя, статського радника Корнелія Івановича Смолича (1863—1915), який працював у Новозибкові, Умані, Стародубі, Білій Церкві та Глухові. 1 липня 1909 року батько отримав призначення до Глухівської чоловічої гімназії[5] на посаду учителя математики і фізики з виконанням обов'язків інспектора. Учительська родина оселилась на службовій квартирі у приміщенні, що було на території гімназійного подвір'я. У 1909—1910 роках навчався в Глухівській чоловічій гімназії[6][7]. У 1911—1913 роках навчався в Кам'янець-Подільській гімназії.

Гімназист Юрій Смолич. Жмеринка, 1918 р.

Після закінчення Жмеринської чоловічої гімназії, в якій навчався в 1913—1917 роках, став студентом Київського комерційного інституту (1918).

Під час радянсько-української війни 1917—1921 певний час працював санітаром і лікпомом у загонах Червоного Хреста з боротьби з висипним тифом, актором у червоноармійському театрі-студії, театрах укрпрофсожу, наросвіти; пізніше — у Театрі імені Івана Франка (1922—1924). З 1923 року жив у Харкові, працював інспектором театрів у Головполітпросвіті Наркомату освіти УСРР (1924—1928), театральним критиком у журналі «Нове мистецтво». Протягом 1929—1934 років працював позаштатним постійним театральним рецензентом у газеті «Вісти ВУЦВК», потім «Комуніст».

Редагував журнали «Сільський театр» (1926—1929), «УЖ» (1928—1929), «Червоний шлях» (1935), «Літературний журнал» (1936—1937), «Україна» (1943—1950). З 1934 — заступник голови, а впродовж 1938—1944 рр. — голова Харківської обласної організації СПРУ, зокрема й в евакуації в Алма-Аті (Казахстан). З травня 1944 року жив у Києві. Член правління СП СРСР (1942—1976), заступник голови СПУ та член секретаріату правління СПУ (1944—1963). Член КПРС (1951), кандидат у члени ЦК КПУ (1971).

Працював кореспондентом газети «Известия» по Україні (1946), у Берліні як член Комітету за повернення на Батьківщину (1959). Голова правління, а з 1970 року президент Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном «Україна» (1960—1976).

Голова правління Спілки письменників України (1971—1973), секретар правління СП СРСР (1971—1976). Делегат з'їздів КПУ (1971, 1976), профспілок УРСР (1972), депутат Верховної Ради УРСР двох скликань.

Після війни мешкав у Києві, у будинку письменників Роліт, з 1956 р. — у будинку на вул. Заньковецької, 5/2, на фасаді якого йому встановлено пам'ятну дошку. Похований на Байковому цвинтарі (ділянка № 2).

У журналі «Перець» № 13 за 1975 р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца, присвячений 75-річчю Ю.Смолича.[8]

Співпраця з радянськими спецслужбами

У 1990-х роках підтвердилися чутки про таємну співпрацю Юрія Смолича з органами НКВС-МДБ-КДБ.[9] Агентурні донесення почали від Смолича надходити до НКВС з 1935 року, але його робоча справа починається з 1940 року. Закінчується робоча справа донесенням від 17 січня 1953 року[2]. Співпрацею з агентом «Стрілою» (псевдонім Юрія Смолича) керував начальник відділу Другого головного управління, капітан Анатолій Шевко[2], який, як і Смолич, після війни зайнявся мистецтвом — писав кіносценарії.

Зокрема, Смолич регулярно доносив на свого колегу Олександра Довженка в 1930-х роках,[10] при чому ці доноси були виконані на високому мистецькому рівні, так що нині слугують вагомим літературознавчим джерелом.[11]

  • Із доносу агента Юрія Смолича в управління НКДБ СРСР про настрої кінорежисера Олександра Довженка:
Ідейно-художній задум п'єси сам Довженко визначає так: Куркуль — перевернена вже сторінка нашої історії. Але він не просто абстрактний «ворог», а також наш народ. І в куркулеві було могутнє і красиве — його перемогло могутнє і красиве бідняка: перемогла і знищила не «програма», а народна воля, могутність народу…

Співпраця інформатора Смолича з органами КДБ тривала і після Другої світової війни, його залучали до спецслужбістських розробок у середовищі української еміграції, він вербував утікачів із СРСР на «репатріацію».

Творчість

Юрій Смолич близько 1928 р.

Смолич був членом літературних організацій Спілка пролетарських письменників «Гарт» (1923—1925), ВАПЛІТЕ (1926—1927), «Техно-мистецька група „А“» (1928—1929), СПРУ/СПУ (1934—1976), та СП СРСР (1935—1976).

Смолич зробив значний внесок в українську літературу. Перша його збірка оповідань «Кінець міста за базаром» вийшла 1924 року, згодом з'явилися збірки «Неділі і понеділки» (1927), «Мова мовчання (Кримінальна новела)» (1929), «П'ять оповідань» (1930), «Його біографія» (1934), «Загибель інтервенції. Оповідання про боротьбу з німецькою інтервенцією» (1941), «Народ воює. Оповідання про боротьбу з німецькими інтервентами» (1941), «Новели» (1942), «Безсмертя командира Христі»[12] (1943), «Битва» (1943), «Без права смерті» (1943), «Бої за фронтом» (1943), «Мирні люди» (1943), «День починається рано» (1950), «Цвіт яблуні» (1951), «Мужська розмова» (1953).

Проза Смолича 1920-х років прикметна експериментами й шуканнями в галузі мистецької форми, оригінальністю й гостротою сюжетної будови. Смолич став одним з основоположників фантастичної прози в українській літературі, поклавши початок цьому жанрові романом «Останній Ейджевуд» (1926). Далі були романи «Півтори людини» (1927), «Четверта причина» (1932), трилогія «Прекрасні катастрофи»: «Господарство доктора Гальванеску» (1929), «Ще одна прекрасна катастрофа» (1932), та «Що було потім» (1934). З кінця 1920-х років Смолич звертається до жанру сатиричного роману з елементами «химерної прози»: «Фальшива Мельпомена (Піші аргонавти)» (1928), «По той бік серця» (1930), «Сорок вісім годин» (1933).

До найкращих творів Смолича другої половини 30-х років належить автобіографічна трилогія «Наші тайни» (1936), «Дитинство» (1937), і «Вісімнадцятилітні» (1938).

Подіям Другої світової війни присвячено його романи «Вони не пройшли» (1946), «Ми разом були в бою». У 1950-х pp. Смолич звертається до подій громадянської війни в Україні: «Світанок над морем» (1956) та дилогія «Мир хатам, війна палацам» (1958) і «Реве та стогне Дніпр широкий» (1960). Це публіцистичні романи-памфлети про колишніх колег — діячів УНР, їхня мистецька вартість зведена нанівець гротесковим стилем політичної агітки.

Надгробок на могилі Юрія Смолича на Байковому кладовищі (центральна алея, ділянка № 2)
Меморіальна дошка на будинку в Києві, де проживав Юрій Смолич

Юрій Смолич як письменник уповні реалізувався в жанрі спогадів. Його найвище літературне досягнення — мемуарна трилогія «Розповідь про неспокій» (1968), «Розповідь про неспокій триває» (1969) та «Розповіді про неспокій немає кінця» (1970), а також окремі книги «Я вибираю літературу» (1970) та «Мої сучасники» (1978).

Смоличу довелося працювати і в царині брутальної ідеологічної публіцистики («Після війни. Вибрані статті за 1945—1946 рр.» (1947), «Суд идет. Памфлеты и статьи» (1951), «Вороги людства та їх найманці (Американські імперіалісти та українські буржуазні націоналісти)» (1953), «З народом чи проти народу» (1958), «Про хороше в людях» (у співавторстві з Максимом Рильським; 1965)), і як критик-популяризатор («Перша книга» (1951), «Розмова з читачем» (1953)), і як театральний критик («Драмгурток у робітничому клубі» (1925), «Про театр» (1977).

Бібліографія

Романи

  • 1926 — Останній Ейджевуд

Трилогія «Прекрасні катастрофи»: [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Трилогія

Дилогія «Світанок над морем»:

  • 1952 — Чайки сідають на воду
  • 1952 — Буде на морі погода

Дилогія «Рік народження 1917»:

Збірки

Повісті

Оповідання

  • 1929 — Мова мовчання
  • 1953 — Мужська розмова

П'єси

Статті

Інші книги

Цикл книг мемуарів «Розповідь про неспокій»

  • 1968 — Розповідь про неспокій
  • 1969 — Розповідь про неспокій триває
  • 1972 — Розповіді про неспокій немає кінця
  • 1967—1969 — Я вибираю літературу — книга мемуарів
  • 1978 — Мої сучасники) / під ред. Олени Смолич
  • 1975 — «Gaudeamus igitur…» — повість у новелах
  • 1977 — Про театр / під ред. Олени Смолич

Кількатомні зібрання творів

Екранізації творів

Нагороди, відзнаки

Герой Соціалістичної Праці (28.07.1970). Нагороджений двома орденами Леніна (28.07.1970), двома орденами Трудового Червоного Прапора (22.07.1960, 28.12.1967), орденом «Знак Пошани» (23.01.1948), чотирма медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, міжнародними, урядовими республіканськими і всесоюзними відзнаками.

Примітки

  1. ↑ Catalog of the German National Library
  2. ↑ а б в Сергій Білокінь. «Стрела» про архів Гната Хоткевича і взагалі
  3. ↑ Попик В. Під софітами ВЧК-ДПУ-НКВС-КДБ // Дніпро. — 1995. — № 9-10. — С. 24—26.
  4. ↑ Куценко М. Я і Романтика. Розпуття Олександра Довженка // Збірник «Довженко без гриму». — К. : Комора, 2014. — С. 34.
  5. ↑ Памятная книжка Киевского учебного округа на 1911–12 учебный год.– К.: тип. т-ва И. Н. Кушнерев и К., 1911. — С. 489.
  6. ↑ Смолич Ю. К. Дитинство; Наші тайни; Вісімнадцятилітні: повість, романи / Упоряд. і приміт. Н. Ішиної; Вступ. ст. В. Г. Бєляєва. — К.: Наук.думка, 1987. — С. 99.
  7. ↑ Єсюнін С. М. Брати Смоличі: рік у Глухівській гімназії / С. М. Єсюнін // Сіверщина в історії України. Збірник наукових праць. — Вип. 4. — Київ — Глухів, 2011. — С. 358—360.
  8. ↑ Журнал перець 1975 13. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  9. ↑ Попик В. Під софітами ВЧК-ДПУ-НКВС-КДБ… — С. 26.
  10. ↑ Донос-шедевр. Юрій Смолич про Олександра Довженка. Історична правда. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  11. ↑ Куценко М. Я і Романтика. Розпуття Олександра Довженка… — С. 29.
  12. ↑ у російському перекладі Т. Стаха виданому у видавництві «Молотовскоє обласноє іздательство» назву переклали просто як «Безсмертя» (рос. «Бессмертие»)
  13. ↑ примітка: у 1960 році вийшов переклад російською: Юрий Смолыч. Разговор с читателем и писателем. Авторизирований перевод с украинского: Л. Нестеренко. Москва: Советский писатель. 360 с. (рос.)

Література

Посилання

Read other articles:

University of Michigan student housing

Housing system of the University of Michigan Lawyers Club and Munger Residences Betsy Barbour House Stockwell Hall The campus housing system at the University of Michigan in Ann Arbor, referred to as University Housing (which is a unit of Student Life), provides living accommodations for approximately 10,000 undergraduate and graduate students. There is no requirement for first-year students to live in University Housing, yet approximately 97% of incoming students choose to do so.[1] ...

 

Selai kacang

Selai kacang Selai kacang atau mentega kacang (peanut butter) adalah makanan dibuat dari kacang tanah yang disangrai dan dihaluskan setelah diberi gula dan garam. Selai kacang dijual dalam kemasan toples plastik atau gelas dengan berbagai macam variasi rasa. Jenis selai kacang yang halus disebut creamy atau smooth, sedangkan selai kacang yang ditambah kacang tanah yang digiling kasar disebut crunchy. Variasi lain berupa selai kacang dicampur coklat dan honey roasted yang mengandung madu. Di I...

 

Cyclanthaceae

Cyclanthaceae Carludovica palmata Klasifikasi ilmiah Kerajaan: Plantae (tanpa takson): Tracheophyta (tanpa takson): Angiospermae (tanpa takson): Monokotil Ordo: Pandanales Famili: Cyclanthaceae Genera lihat teks. Cyclanthaceae adalah salah satu suku anggota tumbuhan berbunga. Menurut sistem klasifikasi APG II suku ini termasuk ke dalam bangsa Pandanales, klad Monokotil. Wikimedia Commons memiliki media mengenai Cyclanthaceae. Pengidentifikasi takson Wikidata: Q849471 Wikispecies: Cyclanthace...

National League Championship Series

MLB series to determine which team will represent the National League in the World Series NLCS redirects here. For other uses, see NLCS (disambiguation). Part of a series on theMajor League Baseball postseason Wild Card Series ALWCS NLWCS Division Series ALDS NLDS League Championship Series ALCS (Winners list)NLCS (Winners list) World Series List of World Series champions Commissioner's Trophy Teams Appearances Series Streaks Droughts vte Billy Bean NLCS logo at Dodger Stadium in 2016 The Nat...

 

Greater wing of sphenoid bone

Large part of the skull front behind the eye socketThis article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Greater wing of sphenoid bone – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (January 2024) (Learn how and when to remove this template message)Greater wing of sphenoid boneFigure 1: Sphenoid bone, upper surface...

 

Captain (manga)

Japanese manga series CaptainCaptain volume 1 bunkoキャプテン(Kyaputen)GenreSports MangaWritten byAkio ChibaPublished byShueishaMagazineBessatsu Shōnen JumpMonthly Shōnen JumpDemographicShōnenOriginal run1972 – 1979Volumes15 Anime television filmDirected bySatoshi DezakiStudioEikenOriginal networkNippon TVReleasedApril 2, 1980 Anime filmDirected bySatoshi DezakiStudioEikenReleasedJuly 18, 1981Runtime95 minutes Anime television seriesDirected bySatoshi Dezaki...

Erich Jantsch

Austrian-American astrophysicist Jantsch, ErichPhotographed for NW Mag in May 1972Born8 January 1929Vienna, First Austrian RepublicDied12 December 1980 (1980-12-13) (aged 51)Berkeley, California, U.S. Erich Jantsch (8 January 1929 – 12 December 1980) was an Austrian-born American astrophysicist, engineer, educator, author,[1] consultant and futurist, especially known for his work in the social systems design movement in Europe in the 1970s.[2] Biography Born in Vie...

 

Sidney Leslie Goodwin

Sidney Goodwin nel 1911 circa Sidney Leslie Goodwin (Melksham, 9 settembre 1910 – Oceano Atlantico, 15 aprile 1912) è stato un bambino inglese che perse la vita all'età di soli 19 mesi nel naufragio del RMS Titanic. Il suo cadavere non fu oggetto di alcun tentativo noto di identificazione per ben 95 anni, motivo per cui fu soprannominato The unknown child (il bambino sconosciuto), iscrizione riportata anche sulla sua tomba nel cimitero Fairview di Halifax. Solo nel 2007, grazie a vari tes...

 

Terlano

Disambiguazione – Se stai cercando il vino DOC, vedi Alto Adige (vino). Terlanocomune(IT) Terlano(DE) Terlan Terlano – Veduta LocalizzazioneStato Italia Regione Trentino-Alto Adige Provincia Bolzano AmministrazioneSindacoHansjoerg Zelger (SVP) dal 22-9-2020 Lingue ufficialiItaliano, Tedesco TerritorioCoordinate46°31′45.48″N 11°14′55.24″E / 46.529301°N 11.248678°E46.529301; 11.248678 (Terlano)Coordinate: 46°31′45.48″N 11°14′5...

Napal Putih, Bengkulu Utara

Napal PutihKecamatanNegara IndonesiaProvinsiBengkuluKabupatenBengkulu UtaraPemerintahan • CamatMuhammad Sabi'iPopulasi • Total- jiwaKode pos38363Kode Kemendagri17.03.13 Kode BPS1703091 Desa/kelurahan- Napal Putih adalah sebuah kecamatan di Kabupaten Bengkulu Utara, Bengkulu, Indonesia. Sejarah Terbentuknya Kecamatan ini atas kehendak rakyat yang di jembatani oleh Panitia 9: Zamhari As Jamal, Saukani, Aminullah, Mumung Komarudin SPd, Kusmawijaya SPd, Hendrik Silaba...

 

FC Bengaluru United

Indian association football club based in Bangalore Football clubBengaluru UnitedFull nameFootball Club Bengaluru UnitedShort nameFCBUFounded2018; 6 years ago (2018)GroundBangalore Football StadiumCapacity8,400OwnerGaurav ManchandaHead coachFernando Santiago VarelaLeagueI-League 2Bangalore Super DivisionWebsiteClub website Home colours Away colours Third colours Football Club Bengaluru United is an Indian professional football club based in Bangalore, Karnataka.[1]&#...

 

Garde républicaine (France)

Pour les articles homonymes, voir Garde républicaine. Garde républicaine Emblème de la Garde républicaine, le blason de Paris Création 4 octobre 1802 Pays France Allégeance Ministère de l'Intérieur Branche Gendarmerie nationale Type Garde et honneurs militaires Rôle Protocole et sécurité de l'État Sécurité publique Effectif 3 300 gardes Fait partie de Région de Gendarmerie d'Île-de-France Composée de 1er régiment d'infanterie2e régiment d'infanterieRégiment...

Bangli Regency

For other uses, see Bangil. Regency in Bali, IndonesiaRegency of Bangli Kabupaten Bangli(Indonesian)Kabupatén Baṅli(Balinese Alphabet) RegencyRegional transcription(s) • Balinese Scriptᬓᬩᬸᬧᬢᬾᬦ᭄ᬩᬂᬮᬶBangli SealMotto: Bhukti Mukti BhaktiLocation within BaliCoordinates: 8°17′0″S 115°20′0″E / 8.28333°S 115.33333°E / -8.28333; 115.33333Country IndonesiaProvince BaliCapitalBangliGovernment • Re...

 

Bo Bing (game)

Chinese dice game Bo BingSix dice in a bowl: a roll of 1-2-3-4-5-6 is a Bangyan, and its prize is the second largest mooncakeOther namesPo̍ah-(chiōng-gôan)-piáⁿ Poa̍h-tiong-chhiuYears active17th century - presentGenresDice gamePlayers2+ChanceHighMaterials requiredSix dice, a bowl Bo BingTraditional Chinese博餅Simplified Chinese博饼Literal meaningGamble for PastryTranscriptionsStandard MandarinHanyu PinyinbóbǐngIPA[pwǒ.pìŋ]Yue: CantoneseJyutpingbok3 beng2Southern...

 

Dick Armey

American economist and politician (born 1940) Dick ArmeyArmey in 1997Chair of the House Homeland Security CommitteeIn officeJune 19, 2002 – January 3, 2003Preceded byPosition establishedSucceeded byChristopher CoxHouse Majority LeaderIn officeJanuary 3, 1995 – January 3, 2003SpeakerNewt GingrichDennis HastertPreceded byDick GephardtSucceeded byTom DeLayChair of the House Republican ConferenceIn officeJanuary 3, 1993 – January 3, 1995DeputyBill McCollumLeaderBo...

Deterrence theory

Military strategy during the Cold War with regard to the use of nuclear weapons This article is about Deterrent in peace and conflict studies and nuclear weapons. For legal theory of justice, see Deterrence (penology). USS Growler, one of two submarines designed to provide a nuclear deterrence using cruise missiles with a 500-mile (800 km) range—placed on patrol by starting to carry the Regulus I missile (shown at Pier 86 in New York, its home as a museum ship) Conflict resolution...

 

Charles Upson

American politician CHarles UpsonBrady-Handy photo, National Archives and Records AdministrationMember of the U.S. House of Representativesfrom Michigan's 2nd districtIn officeMarch 4, 1863 – March 3, 1869Preceded byFernando C. BeamanSucceeded byWilliam L. StoughtonMember of the Michigan Senatefrom the 10th districtIn office1881–1882Preceded byEdward W. PendletonSucceeded byOrlando J. FastMember of the Michigan Senatefrom the 17th districtIn office1855–1856Preceded ...

 

1993

1993 Tháng 1 Tháng 2 Tháng 3 Tháng 4 Tháng 5 Tháng 6 Tháng 7 Tháng 8 Tháng 9 Tháng 10 Tháng 11 Tháng 12 Từ trái, theo chiều kim đồng hồ: Ramzi Yousef và những kẻ khủng bố Hồi giáo khác cho nổ một quả bom xe tải trong nhà để xe ngầm của Trung tâm Thương mại Thế giới ở Thành phố New York; Nhà Trắng Nga bị pháo kích trong cuộc khủng hoảng hiến pháp sau khi tổng thống Nga Boris Yeltsin thực hiện cuộc tự ...

1925 en Bretagne

Cet article est une ébauche concernant la Bretagne et l’histoire. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Chronologies Données clés 1922 1923 1924  1925  1926 1927 1928Décennies :1890 1900 1910  1920  1930 1940 1950Siècles :XVIIIe XIXe  XXe  XXIe XXIIeMillénaires :-Ier Ier  IIe  IIIe Chronologies géographiques Afrique Afrique du Sud, Algéri...

 

Diane-Capelle

Diane-Capelle Photo aérienne de Diane-Capelle. Héraldique Administration Pays France Région Grand Est Département Moselle Arrondissement Sarrebourg-Château-Salins Intercommunalité Communauté de communes Sarrebourg Moselle Sud Maire Mandat Sylvie Schittly 2020-2026 Code postal 57830 Code commune 57175 Démographie Populationmunicipale 235 hab. (2021 ) Densité 39 hab./km2 Géographie Coordonnées 48° 43′ 47″ nord, 6° 56′ 05″ est Altitud...