Слуцький район
Слуцкі раён
Герб Прапор[d]
Район на мапі області
Основні дані
Країна:	Білорусь
Область:	Мінська
Утворений:	17 липня 1924 року
Населення:	96 594 (на 1 грудня 2007 року)
Площа:	1 821 км²
Густота населення:	53 осіб/км²
Телефонний код:	375-1795
Поштові індекси:	2236ХХ
Населені пункти та ради
Районний центр:	Слуцьк
Районна влада
Вебсторінка:	www.slutsk.minsk-region.by
Голова РДА:	Драко Олександр Олександрович
Голова районної ради:	Ражанець Віктор Олексійович
Мапа

Слуцький райо́н (біл. Слуцкі раён) — адміністративно-територіальна одиниця Мінської області, Білорусі. Адміністративний центр — місто Слуцьк. Утворений 17 липня 1924 року. В районі 210 населених пунктів.

Район розташований у південній частині області, межує з Солігорським, Копильським, Узденським, Пуховицьким, Стародорозьким і Любанським районами. Площа — 1,8 тисяч км² (4,65 % від території області).

Через територію району проходять:

• залізниця Барановичі — Осиповичі, Слуцьк — Солегорськ загальною довжиною 60 км;
• автодороги Мінськ — Мікашевичі, Осиповичі — Барановичі, Івацевичі — Старі Дороги та інші загальною довжиною 830,6 км.

Населення району — 96594 особи (на 1 грудня 2007 року), в тому числі: в сільській місцевості — 35796 осіб, в місті — 60798 осіб. Працездатне населення: жінки від 16 до 55 років — 27530 осіб, чоловіки від 16 до 60 років — 30951 особа. Національний склад населення: білорусів — 87,9 %, росіян — 8,9 %, українців — 1,9 %, поляків — 0,3 %, інших національностей — 1 %.

В Слуцькому районі налічується 190 населених пунктів, з них . Всі села приналежні до 18-и сільських рад:

• Беличівська сільська рада → Біличі • Болотчиці • Гірки • Квасиничі • Млинка • Новобіличі • Чижівка.
• Бокшицька сільська рада → Бокшиці • Василинки • Городище • Горохівка • Заболоть • Загір'я • Запілля • Кухти • Мала Падерь • Міхєйки • Молоткове • Нова Нива • Прощиці • Радичеве • Уланове • Ушаловичі.
• Весейська сільська рада → Березівка • Борки • Буслівка • Василькове • Весея • Ізбудище • Комора • Красне Село • Леньки • Липники • Лошиця • Мелешки • Муравищина • Набушево • Попівці • Слобода • Талица.
• Гацуківська сільська рада → Біла Лужа • Білий Бір • Буда Греська • Вежі • Гацук • Залісся • Крива Гряда • Озерці.
• Греська сільська рада → Веробьеве????? • Греськ • Євладовичі • Забіли • Морози • Островок • Прогрес • Старина • Степково • Ульянівка • Шведи • Шищиці.
• Знаменська сільська рада → Білорусь • Борок • Ваньківщина • Вишнівка • Усход • Дуброва • Знамя • Чирвона Нива • Лопатичі • Малинівка • Михайлівка • Сахалін • Свобідний • Середняки • Середняки-хутір • Хлібний Клин.
• Ісернівська сільська рада → Великий Биков • Гуляєво • Ісерно • Паничі • Калинівка • Малинівка • Малий Биков • Нежівка • Новосілки.
• Кіровська сільська рада → Велике Журове • Іванівські Огородники • Івань • Кірово • Клепчани • Лесище • Маглиші • Мала Падерь • Новодвірці • Новий Двір • Огородники • Працевичі • Устрань.
• Козловичівська сільська рада → Велика Падерь • Ближні Бондарі • Велика Слива • Волоти • Дальні Бондарі • Козловичі • Лесуни??? • Мала Слива • Огородники • Ячево.
• Ленінська сільська рада → Заляддя • Кожушки • Леніно • Нев'язці • Підлісся • Славинськ • Терасполь • Ульянівка • Шаловичі.
• Маяківська сільська рада → Борки • Вєтка • Клешево • Летківщина • Маяк • Мусичі • Шуляки.
• Октябрьська сільська рада → Безверховичі • Безверховичі-хутір • Євличі • Мащиці • Октябрь • Ретовщина • Селище • Целевичі.
• Первомайська сільська рада → Аполіни • Борова • Гольчичі • Жилин Брід • Кальчиці • Кулики • Нива • Новинки • Пильня • Полікарівка • Ржавка • Строхове • Таковище • Шантарівщина.
• Повстинська сільська рада → Заграддя • Кублище • Мерешино • Повстинь • Рабак.
• Покрашевська сільська рада → Адамово • Онуфровичі • Бобовищі • Винищі • Замосття • Леньки • Павлівка • Покрашево • Рудня.
• Рачковичівська сільська рада → Белевичі • Замошшя • Ковержиці • Лядно • Малишевичі • Нові Рачковичі • Придирки • П'ятниці • Рачковичі • Славино • Танежиці • Чайчиці • Чаплиці.
• Серягська сільська рада → Брановичі • Бранове • Варковичі • Качалове • Лучники • Павлівка • Підлипці • Серяги????.
• Сорогська сільська рада → Волошево • Дворище • Чаплиці • Юлисино • Кругле • Гутниця • Дворище • Калита • Красне • Кучино • Ляхове • Мелітонове • Новий Гутків • Омговичі • Оступище • Оступище-хутір • Павлівка • Подлошиця • Подстареве • Рубіж • Рижиця • Сливка • Сороги • Старево • Старий Гутків • Тарасівка • Тихонь • Хинолівка • Хорошево • Червона Сторонка.

Ліквідовані сільські ради на території району:

• Омговичівська сільська рада → Гутниця • Дворище • Калита • Красне • Кучино • Ляхове • Мелітонове • Новий Гутків • Омговичі • Оступище • Оступище-хутір • Павлівка • Подлошиця • Подстареве • Рубіж • Рижиця • Сливка • Сороги • Старево • Старий Гутків • Тарасівка • Тихонь • Хинолівка • Хорошево • Червона Сторонка.

Більша частина району лежить в межах Центральноберезинської рівнини, північно-західну частину займає Копильська гряда. Рельєф рівнинний. Переважають висоти 160—180 м над рівнем моря, максимальна 212 м (біля ели Жилин Брід). Середня температура січня −6,3 °C, липня 17,8 °C. У рік випадає 625 мм опадів. Вегетаційний період — 193 доби.

Ґрунти сільськогосподарських угідь району дерново-підзолисті заболочені (34,2 %), дерново-підзолисті (29,8 %), дернові заболочені (14,7 %), торф'яно-болотні (13,6 %) і інші. Під болотами близько 1 % площі району.

Ліси займають 23,6 % території, переважають соснові, березові, ялинові. У лісах водяться лосі, кабани, зайці, лисиці, куниці, тетеруки та інші тварини.

В районі зустрічаються занесені в Червону книгу Республіки Білорусь:

• з тварин — пугач, сичик-горобець, чубатий жайворонок, чорний шуліка, змієїд, галстучник, мухоловка білошия;
• з рослин — купальниця європейська, зубянка бульбоносна, журавлина дрібноплодна, лапчатка біла, дзвоник широколистий, цибуля ведмежа, гладіолус черепітчатий, любка зеленоквіткова, менегація просвердлена.

Головна річка — Случ, довжиною 197 км з притоками Локнея, Весейка, Мороч, Сивельга. Найбільш крупні водоймища — водосховище біля села Рудня, площею 3,7 км² і села Борки, площею 0,7 км².

Ботанічний пам'ятник природи республіканського значення — насадження модрини в Урецькому лісництві.

Корисні копалини в районі представлені родовищами торфу, крейди, калійних солей (північна частина Старобінського родовища калійних і кам'яної солей), будівельних пісків, піщано-гравієвого матеріалу, глин і суглинків.

У промисловому секторі району функціонує 28 промислових підприємств, 10 з яких представляють харчову та переробну галузі (90 % від всього промислового випуску продукції. Бюджетоутворюючими у районі є 4 підприємства: ВАТ «Слуцький цукрорафінадний комбінат», ВАТ «Слуцький сироробний комбінат», ВАТ «Слуцький м'ясокомбінат» та ВАТ «Слуцький комбінат хлібопродуктів». На експорт відправляють свою продукцію 15 підприємств та організацій району. Головні експортери: ВАТ «Слуцький цукрорафінадний комбінат» — (35 %) (цукор-пісок до Москви); ВАТ «Слуцький сироробний комбінат» — (37,7 %) (молочна продукція до Москви, Санкт-Петербурга), ВАТ «Слуцький м'ясокомбінат» — (21 %) (свинина, яловичина до Москви, Санкт-Петербурга).

Будівельна галузь району представлена 14 будівельними та ремонтно-будівельними організаціями, 3 дорожними організаціями, серед них: БУ-55 ВАТ «Солегірськпромбуд», дочірнє будівельне унітарне підприємство «ПМК-223», дочірнє будівельне унітарне підприємство «ПМК-225», дочірнє будівельне унітарне підприємство «ПМК-226» Мінського обласного виробничого проектно-будівельно-унітарного підприємства «Мінськоблсіль-буд», ВАТ «ПМК-71». Пріоритетним напрямком залишається житлове будівництво. В період 2002 — 2007 років у районі зведено 1367 житлових будинків та квартир загальною площею 119,3 тисяч м².

Слуцький район — один з найбільших виробників сільськогосподарської продукції в області, який спеціалізується на виробництві молока, м'яса, зерна, картоплі, цукрового буряка. Виробництвом сільськогосподарської продукції займається 19 сільськогосподарських виробничих кооперативів, 2 акціонерних товариства, 3 унітарних підприємства, 18 фермерських господарств.

Роздрібну торгівлю та громадське харчування забезпечують 237 офіційно врахованих суб'єктів господарювання та 1244 приватні підприємці. Стаціонарна торговельна мережа нараховує 300 магазинів та 140 об'єктів громадського харчування, в тому числі: 164 магазини та 83 об'єктів громадського харчування у місті, 136 и 57 — в сільській місцевості.

Побутові послуги у Слуцькому районі надають 125 офіційно врахованих суб'єктів господарювання, із них 62 приватні підприємці.

Організацію перевезень пасажирів автотранспортом у Слуцькому районі здійснює дочірнє підприємство «Автопарк № 2». Підприємство обслуговує 35 приміських, 22 міських та 7 міжміських маршрутів. Вантажними перевезеннями в районі займаються дочірнє унітарне підприємство «Вантажний автомобільний парк № 5», дочірнє унітарне підприємство «Слуцькагротранс» та інші.

Система освіти району включає державний заклад освіти «Гімназія № 1 м. Слуцька», 30 середніх шкіл, 4 середні школи-дитсадки, 7 базових шкіл, державний заклад освіти «Середня загальноосвітня вечірня (змінна) школа № 3 м. Слуцька», державний заклад освіти «Слуцька загальноосвітня середня школа-інтернат для дітей-сиріт та дітей, що залишились без батьківської опіки», 40 дошкільних закладів і таке інше.

До послуг мешканців міста та району 8 центральних сільських будинків культури, 20 будинків культури, 5 сільських клубів, 3 сільські клуби-бібліотеки, 4 дитячі школи мистецтв, 3 дитячі музичні школи, центр художньої творчості школярів, міський будинок культури, районна централізована бібліотечна система, парк культури та відпочинку і таке інше.

Спортивна матеріально-технічна база нараховує 120 спортивних закладів: міський стадіон відділу фізичної культури, спорту та туризму, 59 спортивних залів, 24 стрілецьких тири, 9 міні-басейнів, 4 плавальні басейни, 23 спортивних майданчики (при школах).

Надання медичної допомоги населенню району здійснюється закладом охорони здоров'я «Слуцька центральна районна лікарня», яка включає центральну районну лікарню на 730 ліжок; поліклініку для дорослих на 960 відвідувачів за зміну; поліклініку для дітей на 300 відвідувачів за зміну; стоматологічну поліклініку на 300 відвідувачів за зміну; протитуберкульозний диспансер на 100 відвідувачів за зміну; жіночу консультацію на 100 відвідувачів за зміну; дермо-венерологічний диспансер на 45 відвідувачів за зміну із стаціонаром на 25 ліжок; станцію швидкої медичної допомоги на 25-50 тисяч викликів на рік; станцію переливання крові; 7 фельдшерських здоровпунктів. У сільській місцевості працюють 4 дільничі лікарні; 8 лікарських амбулаторій; 2 лікарні сестринського догляду; 32 фельдшерско-акушерські пункти.

Слуцький районний вузол електричного зв'язку нараховує 11 міських та 44 сільських автоматичних телефонних станцій. Мережа радіозв'язку забезпечується 9 радіовузлами. Функціонує нова телекомунікаційна технологія швидкісного доступу до мережі Інтернет.

• в селі Замостя — костьол єзуїтів (17 століття);
• в Слуцьку — Слуцька Михайлівська церква (1767), чоловіча гімназія (1829 — 1838 років);
• біля Леніно — пам'ятник на місці перемоги над наполеонівськими військами в 1812 року;
• в селі Красноє Село — поштова станція (середина 19 століття).

На території району народились:

• в селі Замостіччя — білоруський і польський письменник Адам Плуг (* 1823 — † 1903);
• в селі Бельовичі — білоруський етнограф і фольклорист О. К. Сержпутовський (* 1864 — † 1940);
• в селі Леніно — білоруський диригент, композитор В. В. Терравський (* 1871 — † 1938).
• в селі Липники — білоруська письменниця Олена Василевич (* 1922).
• в селі Мащиці — радянський біохімік Олександр Вечер (1905—1985).

• Туристская энциклопедия Беларуси. Мінськ. «Білоруська Енциклопедія», 2007.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Слуцький район

• Слуцький район на brovary.kiev.ua
• Слуцький район на dorogiby.info(рос.)
• Слуцький район на www.belarus.by(рос.)

Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Копильський район	Узденський район	Пуховицький район
Копильський район		Стародорозький район
	Солігорський район	Любанський район