Семенюк Никон Юхимович

Никон Семенюк
 Майор
Загальна інформація
Народження1919(1919)
с. Немовичі, нині Сарненський район, Рівненська область
Смерть1945(1945)
Псевдо«Ярема», «Стальний», «Тиміш»
Військова служба
Приналежність Українська держава (1941)
ОУН
Вид ЗС УПА
Командування
командир загону (куреня) «ім. Богуна»
ВО-1 «Заграва»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Семенюк.

Никон Юхимович Семенюк[ком. 1] (псевдо: «Ярема», «Стальний», «Тиміш»[ком. 2]; 1918/1919 — 1945) — український військовик, майор УПА, командир загону (куреня) «ім. Богуна» групи «Заграва», з'єднання «Петлюра» («Дорош») групи «Тютюнник» («Хвильовий») і загону «Дорош» ЗГ «44» («444», «ЗГ») УПА-Північ.

Життєпис

Народився близько 1919 року[ком. 3] у селі Немовичі (сьогодні у Сарненському районі Рівненської області України)[1]. Закінчив 4 класи школи[2]. У 1940—1941 роках проходив службу в Червоній армії командиром взводу, мав військове звання молодшого командира[2][1]. Влітку 1941 року потрапив у німецький полон[3][2]. У 1942 році працював військовим інструктором (за іншими даними — заступником коменданта) української допоміжної поліції в Сарнах[3][1][2]. У березні 1942 року залишив службу і вступив до ОУН(б)[2]. Проживав разом з родиною у рідному селі Немовичі[2].

Слід було би згадати кращих командирів і їх відділи. «Ярема» і його курінь — це псевдо передавалося із уст в уста як легенда. Відділ уславився в багатьох переможних боях з червоними партизанами і німцями.

«Спогади про пережите» (2000), Юрій Ступницький, вояк УПА[6]

У 1942—1943 роках був одним з організаторів перших відділів УПА на Поліссі[1]. Після загибелі командира першої сотні УПА Григорія Перегіняка («Коробки», «Довбенка») у лютому 1943 року «Ярема» взяв на себе командування сотнею[2]. За спогадами бійця сотні Степана Бакунця (Олександра Шмалюха), Семенюк перевів до УПА 80 українців, які також служили в сарненській поліції[7]. У травні 1943 року сотня вже належала до 1-ї групи УПА, пізніше — у скалі ВО «Заграва»[2][8]. Відділ «Яреми» брав участь у боях з німецькими загонами та більшовицькими партизанами, а також у ліквідації польських колоній, які співпрацювали з більшовиками та німецькою владою[8]. Загін діяв здебільшого у північних районах Рівненської області — Дубровицькому, Сарненському, Костопільському та Рокитнівському[3]. Семенюк постійно підтримував військову дисципліну у загоні, жорстоко карав порушників, зокрема за пияцтво[3]. У ніч з 24 на 25 червня 1943 року відділи «Яреми» і «Дороша» здійснили засідку на потяг на станції Немовичі, внаслідок чого вбито 150 німецьких протипартизанських поліцаїв, але самі «Ярема» і «Дорош» були поранені[9]. За даними дослідника Петра Содоля, бій, у якому Семенюк зазнав тяжкого поранення, відбувся 23 червня[1]. Через поранення командиром сотні призначено його замісника і за сумісництвом командира 1-ї чоти сотні Василя Левковича («Вороного»)[10]. У вересні (за іншими даними у серпні) 1943 року призначений командиром куреня (загону) «ім. Богуна» групи «Заграва», який очолював до початку 1944 року[10][2][1]. Також за деякими відомостями певний час командував куренем «ім. Є. Коновальця»[2].

У січні 1944 року підвищений у званні до поручника[1]. Під час переходу фронту у січні-лютому 1944 року у підрозділі «Яреми» було 2 сотні, у яких налічувалося 240 осіб[11]. На чолі свого загону брав участь у чисельних боях проти військ НКВС[1]. За твердженнями НКВС, курінь «Яреми» був розбитий 23 березня 1944 року[12]. 20 квітня 1944 року (за звітами УПА — у березні) загін Семенюка перейшов з групи «Заграва» до складу групи «Тютюнник»[2][13]. Наприкінці квітня призначений командиром з'єднанням «Петлюра» («Дорош») у групі «Тютюнник» («Хвильовий»), теренами дій якого мали бути північні райони Житомирської області[14][2]. Проте закріпитися в терені не вдалося й у середині червня Семенюк повернувся на Рівненщину[14]. У липні 1944 року група «Тютюнник» реорганізована і перейменована на з'єднання груп (ЗГ) «44» («ЗГ», «444»)[13]. З серпня 1944 року Семенюк («Стальний») став командиром реорганізованого загону «Дорош» у складі ЗГ «44» («444», «ЗГ»)[1][15]. У вересні 1944 року у загоні «Яреми» було 2 сотні з чисельністю у 240 бійців[11]. 24 листопада 1944 року присвоєно звання майора УПА[4]. На кінець 1944 року загін нараховував 266 осіб[16]. Тереном дій загону був окреслений Сарненський надрайон «з впливом дій на східні терени України»[16].

Єрема — це небезпечна наволоч, має вищу освіту, сам зі Сарн і його земляки повинні допомогти в його розгромі, потрібно усіма силами накрити його.
Оригінальний текст (рос.)
Ерема — это опасная сволочь, имеет высшее образование, сам из Сарн и его земляки должны помочь в его разгроме, нужно всеми силами накрыть его.

Серебрянський, начальник РО НКВС, 14 січня 1945 року[17]

Дослідник Петро Содоль називає «Ярему» одним з найвідоміших командирів УПА-Північ[1]. На обласній нараді секретарів райкомів КП(б)У, голів райвиконкомів, начальників РО НКВС і НКДБ при Ровенському обкомі КП(б)У за участі першого секретаря ЦК КП(б)У Микити Хрущова 14 січня 1945 року начальник РО НКВС Серебрянський назвав загін «Стального» «найнебезпечнішим» з наявних[17]. За радянськими оцінками, висловленими тоді на нараді, загін Семенюка був одним з найбільших, налічуючи 340—500 бійців, і діяв у Клесівському, Сарненському і Рокитнівському районах Рівненської області[17]. За радянськими даними на середину лютого 1945 року, загін «Стального» зменшився вдвоє, до близько 250 осіб, але НКВС мало свідчення, що чисельність все ще може сягати до 500 бійців[17]. За Содолем, про «Ярему» як про невловимого «бандитського» ватажка згадував у своїй промові Микита Хрущов на конференції партійних керівників у Львові у травні 1945 року[1]. За голову Семенюка НКВС давало 25 тис. карбованців[2]. Семенюк декілька разів був поранений[2]. 10 квітня 1945 року через хворобу його тимчасово відсторонили від командування загоном «Дорош», командиром натомість призначено Івана Гречана («Пащенка»)[18]. Влітку 1945 року Семенюк на чолі кінного відділу здійснював рейд у Житомирській області[1]. У червні вони на залізничному перегоні Бердичів — Козятин звільнили три ешелони ув'язнених, яких везли у концтабори Сибіру[19]. У вересні 1945 року його кінна рейдова група налічувала 27 чоловік[20].

У 1945 році через великі втрати українського підпілля СБ ОУН (б) почала масштабну внутрішньопартійну чистку запідозрених у роботі на радянські спецслужби[21]. У вересні 1945 року підозрюваний у зв'язках з НКВС провідник Житомирського ОП ОУН Микола Мельник («Павло», «Микола») після тортур коменданта СБ ОУН «Дяді» («Костя»), зізнався, що є агентом НКДБ і серед інших назвав радянським агентом і «Стального»[21][3]. Після цього СБ ОУН у жовтні 1945 року заарештовує Никона Семенюка за підозрою у співпраці з НКВС[3]. Страчений СБ ОУН того ж року[2][10].

Родина

Батько Юхим та матір проживали в селі Немовичі[2]. Був одружений з Марією, з якою мав двох дітей[2]. Мав двох сестер — Мичко Фросю та Мичко Марію[2]. Як згадував повстанець Степан Бакунець, родину Семенюка було вислано[7].

Див. також

Коментарі

  1. ↑ Інколи ім'я згадується як Нікон[1], по батькові — Єфимович[2], прізвище — Семенюк-Жук[3].
  2. ↑ Інколи «Єрема», «Сталевий», «Ярош»[3], «Тимош»[2].
  3. ↑ За іншими даними — 1918 року[4][5].

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Содоль П. Семенюк Нікон (Стальний, Ярема, Тиміш) // Українська Повстанча Армія, 1943-49 : довідник. — Нью-Йорк : Пролог, 1994. — С. 119.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Літопис УПА. — Київ-Торонто, 2010. — Т. 14: УПА і запілля на ПЗУЗ. 1943-1945. Нові документи. — С. 73. — ISBN 978-966-2105-18-6.
  3. ↑ а б в г д е ж и Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930–1955). — Львів; Торонто : Літопис УПА, 2014. — Т. 13. — С. 597. — (Літопис УПА. Бібліотека) — ISBN 978-966-2105-56-8.
  4. ↑ а б Літопис УПА, 2006, с. 176.
  5. ↑ Повідомлення управління контррозвідки "Смерш" 1-го Українського фронту про наслідки збройного зіткнення з відділом УПА під командуванням "Яреми" в районі с. Тинне Сарненського району Рівненської області // Літопис УПА. — Київ-Торонто, 2002. — Т. 4: Нова серія. Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС-МВС, МДБ-КДБ 1943-1959. Книга перша: 1943-1945. — С. 136.
  6. ↑ Ступницький Ю. Спогади про пережите. — Київ-Торонто, 2000. — Т. 1. — С. 48. — (Літопис УПА)
  7. ↑ а б 01 Спогади ветерана УПА Бакунця-Шмалюха (1 з 5) 37:20-37:45, 49:45-50:40. YouTube. Поліська Січ. 12 серпня 2011.
  8. ↑ а б Літопис УПА. — Київ-Торонто, 1999. — Т. 2: Волинь i Полісся: УПА та запілля. 1943-1944. Документи i матеріали. — С. 171–173. — ISBN 966-02-0474-4.
  9. ↑ Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. — Рівне : ППДМ, 2008. — Т. 1: Волинь,. — С. 76.
  10. ↑ а б в Літопис УПА. — Київ-Торонто, 2007. — Т. 9: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1944-1945. — С. 675, 778-780.
  11. ↑ а б Ковальчук В. (3 грудня 2010). Скільки ж солдатів було в УПА? Секрети розкриває Клим Савур. https://www.istpravda.com.ua. Історична правда. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |вебсайт= (довідка)
  12. ↑ Справка о составе южной, восточной и северной групп УПА на 1944 год // ГДА СБУ. - Ф. 13. - Спр. 372. - Т. 5. Електронний архів Українського визвольного руху. (рос.)
  13. ↑ а б Літопис УПА, 2006, с. 861.
  14. ↑ а б Літопис УПА, 2006, с. 866-867.
  15. ↑ Літопис УПА, 2006, с. 867-868.
  16. ↑ а б Літопис УПА, 2006, с. 868.
  17. ↑ а б в г Реабілітовані історією. Рівненська область. — Рівне : ВАТ «Рівненська друкарня», 2006. — Т. 1. — С. 105-110, 171-172.
  18. ↑ Літопис УПА, 2006, с. 922.
  19. ↑ Киричук Ю. Партизанська боротьба УПА-ОУН у західних областях УРСР (травень 1945-1946 рр.). // Україна Модерна. — 2002. — № 7. Архівовано з джерела 26 лютого 2020. Процитовано 2022-02-24. [Архівовано 2020-02-26 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Літопис УПА, 2006, с. 929.
  21. ↑ а б Єфименко В. Внутрішньо-організаційна боротьба в середовищі українських націоналістів і роль в ній спецпідрозділу ОУН(Б), 1940-ві рр. // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — Київ, 2003. — № 1 (20). — С. 213-214, 219.

Література

Read other articles:

Puglia

Puglia region di Italia Puglia (it) flag of Apulia (en) Tempat Galat Lua: bad argument #1 to 'find' (string expected, got nil).categoria:Articles mancats de coordenades Negara berdaulatItalia NegaraItalia Ibu kotaBari Pembagian administratifProvinsi Bari Provinsi Barletta-Andria-Trani Provinsi Brindisi Provinsi Foggia Provinsi Lecce Provinsi Taranto Kota Metropolitan Bari (1r Januari 2015)Provinsi Matera PendudukTotal4.029.053  (2019 )GeografiBagian dariMezzogiorno Luas wilayah19.365,8&#...

 

Mazmur 20

Mazmur 20Naskah Gulungan Mazmur 11Q5 di antara Naskah Laut Mati memuat salinan sejumlah besar mazmur Alkitab yang diperkirakan dibuat pada abad ke-2 SM.KitabKitab MazmurKategoriKetuvimBagian Alkitab KristenPerjanjian LamaUrutan dalamKitab Kristen19← Mazmur 19 Mazmur 21 → Mazmur 20 (disingkat Maz 20, Mzm 20 atau Mz 20; penomoran Septuaginta: Mazmur 19) adalah sebuah mazmur dalam Kitab Mazmur di Alkitab Ibrani dan Perjanjian Lama dalam Alkitab Kristen. Mazmur ini digubah oleh Daud. ...

 

Casualties of the Russo-Ukrainian War

Estimates of killed and injured during the conflict in Ukraine, 2014–present Casualties in the Russo-Ukrainian War included six deaths during the 2014 annexation of Crimea by the Russian Federation, 14,200–14,400 military and civilian deaths during the War in Donbas, and up to 500,000 estimated casualties during the 2022 Russian invasion of Ukraine. The War in Donbas' deadliest phase occurred before the Minsk agreements, aimed at ceasefire and settlement. Despite varied reports on Ukraini...

Kyle Walker

Kyle Walker Walker con la nazionale inglese nel 2018 Nazionalità  Inghilterra Altezza 183[1] cm Peso 83 kg Calcio Ruolo Difensore Squadra  Manchester City Carriera Giovanili 1997-2008 Sheffield Utd Squadre di club1 2008→  Northampton Town9 (0)2008-2010 Sheffield Utd33 (0)2010-2011→  QPR20 (0)2011→  Aston Villa15 (1)2011-2017 Tottenham184 (4)2017- Manchester City191 (3) Nazionale 2009 Inghilterra U-197 (0)2010-2011 Inghilterra U-217 ...

 

Hibiki's Magic

Hibiki's MagicSampul volume 1 dari Hibiki's Magic, yang diterbitkan oleh Tokyopop, menampilkan Hibiki.ヒビキのマホウ(Hibiki no Mahō)GenreDrama, Fantasi MangaPengarangJun MaedaIlustratorRei IzumiPenerbitKadokawa ShotenPenerbit bahasa InggrisNA TokyopopMajalahShōnen Ace (dulu)Comp AceDemografiShōnenTerbitAgustus 2004 – sekarangVolume4  Portal anime dan manga Hibiki's Magic (ヒビキのマホウcode: ja is deprecated , Hibiki no Mahō), yang bersubjudul sebuah kronik ko...

 

Kukri

Knife associated with the Gurkhas of Nepal Khukuri, Khukuri and Khukuri redirect here. For other uses, see Kukri (disambiguation). Kukri TypeBladed melee weapon, utility toolPlace of originGorkha KingdomService historyIn servicec. 7th century – present[1]Used byGurkhas and Kiratis (natively)WarsGurkha WarAnglo-Afghan WarsSino-Nepalese WarThird Nepal–Tibet WarWorld War IWorld War II1962 Sino-Indian WarSecond Indo-Pakistani War1967 Sino-Indian WarThird Indo...

USS Higgins

Arleigh Burke-class destroyer USS Higgins (DDG-76), on 16 June 2001 History United States NameHiggins NamesakeWilliam R. Higgins Ordered19 January 1993 BuilderBath Iron Works Laid down14 November 1996 Launched4 October 1997 Acquired14 January 1999 Commissioned24 April 1999 HomeportYokosuka, Japan Identification MMSI number: 368870000 Callsign: NMEG Hull number: DDG-76 MottoFirst to Fight Honours andawardsSee Awards Statusin active service Badge General characteristics Class and typeArleigh Bu...

 

Abrasive

Rough material used to shape objects by friction For the music album, see Abrasive (album). An abrasive is a material, often a mineral, that is used to shape or finish a workpiece through rubbing[1] which leads to part of the workpiece being worn away by friction. While finishing a material often means polishing it to gain a smooth, reflective surface, the process can also involve roughening as in satin, matte or beaded finishes. In short, the ceramics which are used to cut, grind and...

 

Adelaide (Australia)

Adelaidecittà(EN) City of Adelaide Adelaide – VedutaSkyline della città LocalizzazioneStato Australia Stato federato Australia Meridionale Local government areaCittà di Adelaide TerritorioCoordinate34°55′00″S 138°36′03.6″E / 34.916667°S 138.601°E-34.916667; 138.601 (Adelaide)Coordinate: 34°55′00″S 138°36′03.6″E / 34.916667°S 138.601°E-34.916667; 138.601 (Adelaide) Altitudine1 m s.l.m. Superficie1 295 km...

世界政區索引

此條目可能包含不适用或被曲解的引用资料，部分内容的准确性无法被证實。 (2023年1月5日)请协助校核其中的错误以改善这篇条目。详情请参见条目的讨论页。 各国相关 主題列表 索引 国内生产总值 石油储量 国防预算 武装部队（军事） 官方语言 人口統計 人口密度 生育率 出生率 死亡率 自杀率 谋杀率 失业率 储蓄率 识字率 出口额 进口额 煤产量 发电量 监禁率 死刑 国债 ...

 

Michel Seuphor

Belgian painter Michel Seuphor Fernand Berckelaers (10 March 1901, in Borgerhout – 12 February 1999, in Paris), pseudonym Michel Seuphor (anagram of Orpheus), was a Belgian painter.[1][2] Seuphor established a literary magazine, Het Overzicht, in Antwerp in 1921.[1][2] He moved in Dutch, Belgian, and French avant-garde circles. He associated at various points with Theo van Doesburg and Piet Mondrian, and was influenced by their iconic Neo-plasticist works. ...

 

Narberth, Pennsylvania

Borough in Montgomery County, Pennsylvania Borough in Pennsylvania, United StatesBorough of NarberthBoroughNarberth post office FlagSealLocation of Narberth in Montgomery County, PennsylvaniaNarberthLocation of Narberth in PennsylvaniaShow map of PennsylvaniaNarberthNarberth (the United States)Show map of the United StatesCoordinates: 40°00′27″N 75°15′44″W / 40.00750°N 75.26222°W / 40.00750; -75.26222CountryUnited StatesStatePennsylvaniaCountyMontgomerySett...

內閣總理大臣

  关于与「內閣總理大臣」標題相近或相同的条目页，請見「內閣總理大臣 (消歧義)」。 日本國內閣總理大臣內閣總理大臣紋章現任岸田文雄自2021年10月4日在任尊称總理、總理大臣、首相、阁下官邸總理大臣官邸提名者國會全體議員選出任命者天皇任期四年，無連任限制[註 1]設立法源日本國憲法先前职位太政大臣（太政官）首任伊藤博文设立1885年12月22日，...

 

ورم ليفي سني مينائي

هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (أغسطس 2023) الورم الليفي السني المينائي (AFO) هو ورم حميد يتميز بخصائص الورم الليفي المينائي مع وجود أنسجة صلبة من المينا والعاج.[1] يعتبر الورم حميد بشكل عام، لكن يوجد ...

 

سواك

  لمعانٍ أخرى، طالع سواك (توضيح). السواك السِّوَاك (الجمع: أَسْوِكَة وسُوك) أو الـمِسْوَاك (الجمع: مَسَاوِيك) هو قطعة خشبية من جذور شجر الأراك (الفصيلة: سلفادورا برسيكا Salvadora persica) وهي شجيرة دائمة الخضرة توجد في منطقة الجزيرة العربية في المملكة العربية السعودية۔ ويحصل عل�...

Maggie L. Walker National Historic Site

Historic house in Viriginia, USA United States historic placeMaggie Lena Walker HouseU.S. National Register of Historic PlacesU.S. National Historic LandmarkU.S. National Historic SiteU.S. National Historic Landmark DistrictContributing PropertyVirginia Landmarks Register Maggie L. Walker HouseShow map of VirginiaShow map of the United StatesLocation110A E. Leigh St., Richmond, VirginiaCoordinates37°32′52″N 77°26′17″W / 37.54778°N 77.43806°W / 37.54778; -77...

 

Motor Vehicle Owners' Right to Repair Act

Proposed law Main article: Right to repair The Motor Vehicle Owners' Right to Repair Act, sometimes also referred to as Right to Repair, is a name for several related proposed bills in the United States Congress and several state legislatures which would require automobile manufacturers to provide the same information to independent repair shops as they do for dealer shops. Versions of the bill generally have been supported by independent repair and after-market associations and generally opp...

 

الدولة التيمورية

تحتاج هذه المقالة إلى تهذيب لتتناسب مع دليل الأسلوب في ويكيبيديا. فضلاً، ساهم في تهذيب هذه المقالة من خلال معالجة مشكلات الأسلوب فيها. (أبريل 2019) الإِمْبِراطوريَّةُ التَّيْموريَّة الدولة التيمورية تیموریان گورکانیان (بالأوزبكية) Gūrkāniyān ↓ 1370 – 1507 ↓ الدولة التيمورية...

Diocesi di Aquisgrana

Diocesi di AquisgranaDioecesis AquisgranensisChiesa latinaSuffraganea dell'arcidiocesi di Colonia   Provincia ecclesiastica Collocazione geografica  VescovoHelmut Karl Dieser Vicario generaleAndreas Frick AusiliariKarl Borsch[1] Vescovi emeritiHeinrich Mussinghoff Presbiteri363, di cui 310 secolari e 53 regolari2.815 battezzati per presbitero Religiosi65 uomini, 470 donne Diaconi77 permanenti  Abitanti2.014.638 Battezzati1.021.980 (50,7% del totale) StatoGermania Superf...

 

Luigi d'Orléans (1814-1896)

Luigi d'OrléansIl Duca di Nemours fotografato nel 1896Duca di NemoursStemma In carica25 ottobre 1814 –26 giugno 1896 Predecessorenuova creazione SuccessoreCarlo Filippo d'Orléans Nome completoLouis Charles Philippe Raphaël d'Orléans Altri titoliPrincipe di FranciaPrincipe del sangue NascitaPalais-Royal, Parigi, 25 ottobre 1814 MorteVersailles, 26 giugno 1896 (81 anni) Luogo di sepolturaCappella reale di Dreux DinastiaBorbone-Orléans PadreLuigi Filippo I di Francia Madre...