PROFILPELAJAR.COM

Семюел Лойд
Семюел Лойд
Samuel Loyd
Народився	31 січня 1841; Філадельфія, США
Помер	10 квітня 1911 (70 років); Нью-Йорк, США
Громадянство
Діяльність	винахідник, шаховий композитор, математик, шахіст
Знання мов	англійська
Сайт	samloyd.com
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Семюел (Сем) Лойд (англ. Samuel Loyd; 31 січня 1841(18410131), Філадельфія — 10 квітня 1911, Нью-Йорк) — американський шахіст, шаховий композитор і автор головоломок.

Лойду помилково приписують авторство гри «15».

Біографія

Лойд народився в родині агента з продажу нерухомості. Коли Сему було три роки, сім'я переїхала в Нью-Йорк. Лойд швидко навчився грати в шахи і вже з чотирнадцяти років почав складати і публікувати в газетах шахові задачі^[2]. У шістнадцять років Лойд став редактором відділу задач у щомісячному журналі The Chess Monthly, одним з редакторів якого був великий шахіст Пол Морфі^[2]. Після школи він зрозумів, що складання задач і головоломок може стати основним джерелом існування^[3]. В 1871 році Лойд придумав головоломку з картону, яку продав легендарному американському антрепренеру Барнуму за десять тисяч доларів^[4]. Надалі його головоломки користувалися величезним успіхом. У 1878 році Лойд випустив книгу Шахова стратегія, до якої увійшло 500 його завдань. У 1907—1910 роках Лойд видавав журнал Our Puzzle Magazine, в якому публікував свої завдання.

Лойд був великим ентузіастом танграму і опублікував книгу, повністю присвячену цій грі: Sam Loyd's Book of Tangram Puzzles^[5]. Лойд також стверджував, що є винахідником гри «П'ятнашки», однак зараз автором п'ятнашок вважається Ной Чепмен^[6].

Книгу Енциклопедія головоломок^[7] було опубліковано у 1914 році, вже після смерті Лойда, його сином Уолтером, який змінив ім'я на Сем.

Відомі задачі

«Карл XII у Бендерах»

С. Лойд, 1859

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

В задачі обігрується історичний анекдот про випадок, який нібито мав місце в 1713 році. Оточений турками в таборі під Бендерами шведський король Карл XII^[2], який грав білими, оголосив, що ставить мат за три ходи таким чином:

1.Л: g3

З загрозою 2.Лh3+ і 3.g4#

1…С: g3 2.Кf3 і 3.g4#

В цей момент турецька куля збиває білого коня. Тепер Карл сказав, що ставить мат за чотири ходи:

1.hg Сe3 2.Лg4 Сg5

(також можливо було, наприклад, 1…Сb6 і 2…Сd8)

3.Лh4+ С: h4 4.g4#

Але тут ще одна турецька куля збила пішака h2. Карл рештою фігур оголосив мат за п'ять ходів:

1.Лb7 Се3 2. Лb1 Cg5 3. Лh1+ Ch4 4. Лh2!! gh (єдиний можливий хід) 5. g4#

або 1…Cg1 2.Лb1 Ch2 3.Ле1 Kph4 4. Kpg6 і 5. Ле4#.

«Ексельсіор»

Журнал London Era, 1861

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Мат за п'ять ходів.

Задачу названо на честь вірша Лонгфелло «Excelsior!». Слово «Ексельсіор» (лат. excelsior - порівняльний ступінь від excelsus «високий») в даному випадку означає «все вище і вище». За легендою, один знайомий Лойда був відомий тим, що завжди визначав, яка фігура поставить мат в головному варіанті рішення. Лойд склав цю задачу і запропонував йому вказати пішака або фігуру, яка точно не буде матувати. Друг показав на пішака на b2, який насправді і ставить мат. У композиції тема марш-кидка пішака з тих пір стала самостійною^[8].

Розв'язок:

1.b4!

З загрозою 2.Лf5 і 3.Лf1# або 2.Лd5 і 3.Лd1# (на 2…Лc5 3.bc і мат наступним ходом). 1.Лf5 зразу неможливо через відповідь 1…Лc5 зі зв'язкою білої тури.

Один з побічних варіантів: 1…Л: c2 2.К: c2! a2 3.Лd5 (або Лf5) a1Ф 4.К: a1 і 5.Лd1# (або Лf1#).

1…Лc5+ 2.bc!

З загрозою 3.Лb1#.

2…a2 3.c6!

Знову з загрозами 4.Лf5 і 5.Лf1# або 4.Лd5 і 5.Лd1#.

3…Сc7

Єдиний захист від 4.Лf5 і 4.Лd5 одночасно. На 4.Лd5 слідує С: g3 5.Лd1+ Сe1, а на 4.Лf5 чорні відповідають 4…Сf4.

4.cb і на будь-яку відповідь мат 5.baФ або 5.baC.

«Погоня кохання»

Leipziger Illustrierte Zeitung, 1869

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Мат за 3 ходи.

Одна з найвідоміших відомих задач у світі, яка викликала величезну кількість наслідувань^[9]. Свій девіз «Погоня кохання» (англ. The Love Chase) вона отримала за ілюстрацію наполегливої і успішної погоні білої королеви за чорним офіцером (англ. єпископом).

Розв'язок:

1.Фf1!

З загрозою 2.Фb1

1…Cb2 (h6, h5) 2.Фb1 (загроза 3.Ф: h7#), 2…g6 3.Ф: С#,

1…Cc3 (Сd4) 2.Фd3 g6 3.Ф: С#,

1…Ce5 (Сf6) 2.Фf5 g6 3.Ф: С#,

1…g3 2.Kg6+ hg 3.Фh3#